88. Процес урбанізації пройшов три стадії:

1. Від виникнення міст до XVIII ст. (лише деякі міські зони мали понад 100 тис. мешканців).

2. Кінець XVIII — початок XX ст. (швидке зростання розмірів і чисельності міст).

3. Метрополізація (їй властиве зосередження людей, багатств, політичних, економічних, культурних установ у містах протягом XX ст.).

Інколи виділяють і четверту стадію — дезурбанізацію, тобто зростання передмість, міграцію у сільські райони, планування нових міст тощо.

89. Соціологія села — галузь соціологічної науки, що вивчає різні аспекти життєдіяльності села як соціально-територіальної спільноти.

Об'єктом соціології села є, по-перше, село як специфічна, внутрішньо диференційована підсистема соціально-поселенської структури суспільства, що історично склалася внаслідок суспільного поділу праці (в Україні налічується майже 29 тис. сільських поселень). По-друге, все сільське населення, яке охоплює селянство як велику соціальну групу людей, переважно зайнятих сільськогосподарською працею понад 17 млн. осіб).

Предмет соціології села — вивчення ролі села в суспільстві та системах розселення, головних чинників, що впливають на його розвиток; визначення його підсистем, специфіки сільського стилю життя, особливостей сільської культури; аналіз соціальної та професійної структури населення.

90. Класифікація сільських поселень

Тому виділяють такі системи розселення:

1. Внутрігосподарські системи розселення. Характерними ознаками таких систем є концентрація виробничого та кадрового потенціалу в центральних поселеннях, виділення решти поселень за їхніми виробничими функціями, втрата малолюдними поселеннями виробничих функцій і збереження лише функцій житла й особистого підсобного господарства.

2. Міжгосподарські системи розселення існують як додаток до районних систем (у межах колишніх укрупнених районів) або на базі міжгосподарських утворень. Ці системи ґрунтуються на міжпоселенських виробничо-технологічних зв'язках і рідше – на трудових і культурно-побутових засадах.

3. Районні системи розселення виконують функції взаємодії сільської і міської сфер життєдіяльності та соціальних зв'язків між ними, розв'язання соціальних проблем і забезпечення потреб сільського населення, міжгосподарської координації, адміністративно-територіального керівництва. Здебільшого вони є сільсько-міськими населеними пунктами.

4. Міжрайонні системи, створені на базі великих і малих міст для поліпшення обслуговування сільського населення у межах великих і середніх агломерацій.

5. Обласні системи розселення, особливо в місцевостях, легкодоступних для маятникової міграції сільського населення.

6. Міжобласні системи розселення.

7. Національні (республіканські) системи розселення.

91. Виділено п'ять типів сільських поселень.

• У чисто сільських поселеннях 80-85% працеспроможного населення зайняті в агросфері, 5-8% – у сфері обслуговування, решта – в неаграрних галузях.

• У переважно сільських пунктах 50-60% працюють в сільському господарстві, 10-20% – у промисловості, 7-10% – у сфері обслуговування, решта – в інших галузях посезонно.

• В аграрно-промислових поселеннях в агросфері зайнято 35-40%, у промисловості – 20-25%, у сфері обслуговування – 15-20%, решта посезонно працюють в інших галузях.

• У сільсько-міських поселеннях в аграрному секторі працює лише кожен п'ятий, в сфері обслуговування – 15-20%, решта зайняті на промислових підприємствах.

• У промислово-міських селищах, що є за статистикою сільськими, в агросфері працює 9-10%, а решта зайняті у промисловості та інших галузях. Виявилось, що в поселеннях перших двох типів проживає лише третина сільських працівників.