- •1.Соціологія як наука
- •2.Соціологія, об’єкт, предмет
- •3.Соц. Закони та категорії
- •4.Методи пізнання соц..Реальності
- •5.Завдання та функції
- •6.Структура соціології
- •7.Місце і роль
- •9. У сучасній соціології прийнято виділяти такі найважливіші види соціальних спільностей:
- •10. Соц.Інститути та їх типи
- •11. Соц.Групи
- •12. Соц.Інтереси
- •13. Соц.Мобільність та переміщення
- •18. Історичні типи стратифікованого суспільства
- •19. Класова теорія соціальної структури сус-ва
- •20. Розкрийте моделі соц. Стратифікації за у.Уотсоном
- •21. Теорія соціальної стратифікації
- •27. Особистість як суб'єкт
- •29. Марксистська теорія
- •30. Теорія «дзеркального я»
- •31. Структура особистості за 3. Фрейдом
- •32. Соц.Структура особистості
- •1) Соціальний статус;
- •2) Соціальну роль;
- •3) Спрямованість особистості.
- •33. Соціалізація, суть, зміст
- •34. Теорія розвитку особистості
- •35. Психоаналітична теорія
- •36. Теорія пізнання
- •37. Теорія морального розвитку
- •38. Шляхи та рівні соціалізації
- •39. Етапи соц.-ії
- •41. (Думка)
- •42. Стадії соціалізації
- •43. (Думка)
- •44. Соціологія девіантної поведінки, об’єкт, предмет
- •45. Основні теорії та концепції девіації
- •46. Класифікація девіантної поведінки
- •47. Сутність, предмет, суб’єкт соц.-ії молоді
- •48. Функції та завдання соц.-ії молоді
- •49. Проблеми молоді
- •50. Проблеми села в Україні
- •52.Структура сімї
- •53. Шлюб, форми шлюбу
- •54. Функції сімї
- •55. Типологія сімї
- •56. Осн.Тенденції розвитку сімї
- •57. Етносоціологія, об’єкт, предмет
- •58. Примордіалістський та конструктивістський підходи
- •60. Концепції нації
- •61. Націоналізм, класифікація
- •62. За е.Сміттом
- •63. Різновиди націоналізму
- •64. Етнонац.Проблеми в Україні
- •66. Природа та сутність конфлікта
- •71. Механізми соц..Конфлікту
- •72. Стадії конфлікту
- •73. Причини конфліктів
- •74. Методи конфліктів
- •75. Структурні методи упр.Конфліктом
- •76. Міжособистісні методи управл.Конфліктом
- •77. Гендерна соц.-ія
- •78. Гендерні ролі
- •79. Гендерні стереотипи
- •80. Гендерно – рольові конфлікти
- •81. Типи державної політики щодо жінок
- •82. Гендерні дослідження
- •83. Сутність соціології міста
- •84. Назвіть проблеми соціології міста
- •85. Ознаки міст
- •86. Функції міста
- •88. Процес урбанізації пройшов три стадії:
- •90. Класифікація сільських поселень
- •91. Виділено п'ять типів сільських поселень.
- •92. Основні соц..Проблеми сучасного укр..Села
- •94. Г. Артьомов виділяє в структурі мотивації електорального вибору емоційні, раціональні й оціночні елементи.
- •95. В чому полягає мотивація електоральної поведінки?
- •97. Моделі електоральної поведінки
- •98. В електоральній поведінці та електоральному виборі населення України є видимими конфлікти мотивів участі в голосуванні й мотивів електорального вибору, які, зокрема, зводяться до такого:
- •99. Специфіка мотивації електоральної поведінки в умовах різних виборчих систем
- •101. Структура соціологічного знання має три рівні:
- •102. Шість етапів:
- •103. Основні функції соціологічного дослідження:
- •107. План соц..Дослідження
- •108. Зміст та завдання соц..Опитування
- •109. Чим відрізняється метод соц..Інтерв’ю від анкетного опитування?
- •110. Класифікація питань в соц..Анкеті
- •111. Зміст та завдання соц.Методу спостереження
- •112. Соціометричний метод
- •113. Метод фокус-груп в соц.-ії
- •114. Генрельна та вибіркова сукупність об’єкта соц..Дослідження, поряд їх формування
- •115. Основні види вибірки
60. Концепції нації
Нація — особлива історична сукупність людей, що характеризується спільністю походження, мови, території, економічного становища, психічного стану та культури, що виявляються в єдиній етнічній свідомості та самосвідомості.
Об'єктивістська (або атомістична) концепція. Її зміст полягає в розумінні нації як суми, як збірної назви для певної кількості людських одиниць-атомів, що відрізняються від інших спільними, притаманними їй прикметами чи ознаками.
Суб'єктивістська концепція нації розглядає останню як єдність, самоусвідомлювану людьми.
Синтезовані концепції нації характеризуються пошуками якогось проміжного підходу до нації, її нового, синтетичного поняття, яке включає комбінацію елементів суб'єктивістської та об'єктивістської концепцій.
61. Націоналізм, класифікація
Націоналізм — теорія і практика етнічних відносин, які ґрунтуються на самоідентифікації нації у вирішенні своїх проблем, реалізуються у різноманітних формах діяльності, зумовлених специфікою економічного, політичного, духовного розвитку країни, традиціями, суспільною психологією тощо.
Громадянський (державний, територіальний) націоналізм вважають найбільш раціональним, таким, що базується на принципах вільного самовизначення особистості. Така форма націоналізму (іноді його порівнюють з патріотизмом) визнана нормою людського співіснування, оскільки він спрямований на консолідацію всього населення держави за допомогою юридичних інститутів, загальногромадянських прав, культури, ідеології.
Етнічний націоналізм поділяють на політичний і націоналізм у сфері культури. Політичний націоналізм заснований на розумінні нації як політичної сутності, має своєю метою боротьбу за утримання державності з урахуванням інститутів, ресурсів, культурної системи.
Націоналізм у сфері культури спрямований на збереження цілісності народу, підтримання і розвиток його мови, культури, історичної самосвідомості тощо.
62. За е.Сміттом
Антиколоніальний — націоналізм етносів перед здобуттям незалежності, які прагнуть прогнати чужоземних володарів і на місці колишньої колоніальної території створити нову державну націю.
Інтеграційний — рух етносів після здобуття незалежності від колоніального поневолення, які намагаються об'єднати та інтегрувати у національну спільноту етнічно строкате населення і витворити нову націю з колишньої колоніальної держави.
Сепаратистський — рух перед здобуттям незалежності, спрямований на те, щоб відколотися від більшої політичної одиниці і заснувати на своїй території нову політичну націю.
Ірредентистський або паннаціоналістичний — рух, який намагається поширитися за межі теперішніх кордонів етнічної нації і включити до її складу тих членів етносу, які проживають за її межами або формуючи набагато більшу етнонаціональну державу, через союз етнічно і культурно близьких етнонаціональних держав.
63. Різновиди націоналізму
Класичний націоналізм. Реалізується як спроба досягнення повної незалежності. Простежується у більшості пострадянських держав.
Паритетний націоналізм. Виявляє себе у прагненні до повної незалежності, яке обмежують певні внутрішні чи зовнішні чинники, наприклад, передача повноважень центру (автономні республіки Російської Федерації).
Економічний націоналізм. Його особливістю є прагнення до економічної незалежності етно-національних утворень (Гонконг за часів протекторату Великобританії).
Захисний націоналізм. Домінуючими в ньому є ідеї про необхідність відсічі «зовнішнім силам», збереження культури, мови, території тощо (Чеченська республіка).
Ліберальний націоналізм. Обстоює права і свободи особистості, виступає за додержання базових «європейських» цінностей.