- •1.Соціологія як наука
- •2.Соціологія, об’єкт, предмет
- •3.Соц. Закони та категорії
- •4.Методи пізнання соц..Реальності
- •5.Завдання та функції
- •6.Структура соціології
- •7.Місце і роль
- •9. У сучасній соціології прийнято виділяти такі найважливіші види соціальних спільностей:
- •10. Соц.Інститути та їх типи
- •11. Соц.Групи
- •12. Соц.Інтереси
- •13. Соц.Мобільність та переміщення
- •18. Історичні типи стратифікованого суспільства
- •19. Класова теорія соціальної структури сус-ва
- •20. Розкрийте моделі соц. Стратифікації за у.Уотсоном
- •21. Теорія соціальної стратифікації
- •27. Особистість як суб'єкт
- •29. Марксистська теорія
- •30. Теорія «дзеркального я»
- •31. Структура особистості за 3. Фрейдом
- •32. Соц.Структура особистості
- •1) Соціальний статус;
- •2) Соціальну роль;
- •3) Спрямованість особистості.
- •33. Соціалізація, суть, зміст
- •34. Теорія розвитку особистості
- •35. Психоаналітична теорія
- •36. Теорія пізнання
- •37. Теорія морального розвитку
- •38. Шляхи та рівні соціалізації
- •39. Етапи соц.-ії
- •41. (Думка)
- •42. Стадії соціалізації
- •43. (Думка)
- •44. Соціологія девіантної поведінки, об’єкт, предмет
- •45. Основні теорії та концепції девіації
- •46. Класифікація девіантної поведінки
- •47. Сутність, предмет, суб’єкт соц.-ії молоді
- •48. Функції та завдання соц.-ії молоді
- •49. Проблеми молоді
- •50. Проблеми села в Україні
- •52.Структура сімї
- •53. Шлюб, форми шлюбу
- •54. Функції сімї
- •55. Типологія сімї
- •56. Осн.Тенденції розвитку сімї
- •57. Етносоціологія, об’єкт, предмет
- •58. Примордіалістський та конструктивістський підходи
- •60. Концепції нації
- •61. Націоналізм, класифікація
- •62. За е.Сміттом
- •63. Різновиди націоналізму
- •64. Етнонац.Проблеми в Україні
- •66. Природа та сутність конфлікта
- •71. Механізми соц..Конфлікту
- •72. Стадії конфлікту
- •73. Причини конфліктів
- •74. Методи конфліктів
- •75. Структурні методи упр.Конфліктом
- •76. Міжособистісні методи управл.Конфліктом
- •77. Гендерна соц.-ія
- •78. Гендерні ролі
- •79. Гендерні стереотипи
- •80. Гендерно – рольові конфлікти
- •81. Типи державної політики щодо жінок
- •82. Гендерні дослідження
- •83. Сутність соціології міста
- •84. Назвіть проблеми соціології міста
- •85. Ознаки міст
- •86. Функції міста
- •88. Процес урбанізації пройшов три стадії:
- •90. Класифікація сільських поселень
- •91. Виділено п'ять типів сільських поселень.
- •92. Основні соц..Проблеми сучасного укр..Села
- •94. Г. Артьомов виділяє в структурі мотивації електорального вибору емоційні, раціональні й оціночні елементи.
- •95. В чому полягає мотивація електоральної поведінки?
- •97. Моделі електоральної поведінки
- •98. В електоральній поведінці та електоральному виборі населення України є видимими конфлікти мотивів участі в голосуванні й мотивів електорального вибору, які, зокрема, зводяться до такого:
- •99. Специфіка мотивації електоральної поведінки в умовах різних виборчих систем
- •101. Структура соціологічного знання має три рівні:
- •102. Шість етапів:
- •103. Основні функції соціологічного дослідження:
- •107. План соц..Дослідження
- •108. Зміст та завдання соц..Опитування
- •109. Чим відрізняється метод соц..Інтерв’ю від анкетного опитування?
- •110. Класифікація питань в соц..Анкеті
- •111. Зміст та завдання соц.Методу спостереження
- •112. Соціометричний метод
- •113. Метод фокус-груп в соц.-ії
- •114. Генрельна та вибіркова сукупність об’єкта соц..Дослідження, поряд їх формування
- •115. Основні види вибірки
5.Завдання та функції
Основне завдання соціології -добування фактів про соц.дійсність,її окремі явища,сторони.
Теоретико-пізнавальна – соціологія розширює і конкретизує знання про суть сусп.-ва, його структуру, закономірності, осн.напрями і тенденції функціонування і розвитку.
Практично-перетворювальна – полягає у виробл. На основі аналізу результатів конкретного соціологічного дослідження соц..прогнозів.
Світоглядно-ідеологічна – формування світогляду і культури людей через виявл.найбільш гострих соц..проблем, а також у виробленні різних рівнів ідеології на осн.знаходження конценсусу цінностей.
6.Структура соціології
Структура соціології - система взаємопов'язаних уявлень, понять, поглядів, теорій соціальних процесів різних рівнів.
Загальна соц.. теорія – дає загальне уявлення про сус-во, його структуру, закономірності, становлення, розвитку та функціонування
Спеціальні соц..теорії – забезп.звязок між теоретичними, фундаментальними знаннями та емпіричними дослідженнями.
Конкретні соц..дослідження (прикладна) – практична частина соціологічної науки.
7.Місце і роль
- Перш за все необхідно порівняти соціологію й соціальну філософію. Різниця між соціальною філософією і соціологією виявляється у методі дослідження соціального. Філософія вирішує суспільні проблеми абстрактно, керуючись певними настановами, які випливають з низки логічних роздумів.
- Порівнюючи соціологію та історію - і та й інша вивчають усе суспільство, а не тільки якусь одну його частину.
- Дуже важливо також визначити правильне співвідношення соціології та політики. Їх тісний взаємозв’язок визначається тим, що, по-перше, соціальні спільноти, соціальні організації та інститути виступають найважливішими суб’єктами й об’єктами політики.
8. Соціальна структура — внутрішній устрій суспільства або соціальної групи, що складається з певним чином розташованих, впорядкованих частин (в групі — соціальних індивидів, осіб), що знаходяться у соціальному зв'язку, взаємодіють між собою. Також вона характеризується як складова суспільства, основа якох - функціонування тарозвиток соц.відносин.
9. У сучасній соціології прийнято виділяти такі найважливіші види соціальних спільностей:
Соці.спільності- групи людей,обєднані якими-небудь спільними ознаками,ціннгстями,інтересами,справами,спільною діяльністю.
• етнічні — спільності, що ґрунтуються на спорідненості в мові, культурі, звичаях, традиціях, психологічних особливостях своїх членів (українці, французи, татари, цигани);
• демографічні - відрізняються за статтю, віком, расою, місцем народження (жінки, чоловіки, молодь);
• професійні — характеризуються за приналежністю індивідів, що їх складають до тієї чи іншої професії (юристи, будівельники, педагоги);
• територіальні — ті, що визначаються за територією проживання своїх членів (міські і сільські жителі);
• спільності, що відрізняються за соціальним статусом — (одружені, безробітні, громадяни України);
• малі соціальні групи — (сім'я, виробничі колективи, друзі).