- •Аграрне – іспит
- •5.Поняття та предмет аграрного права України.
- •6.Функції агарного права України.
- •7.Принципи аграрного права України.
- •8.Методи в аграрному праві України.
- •9.Система і структура аграрного права України.
- •10.Співвідношення та взаємодія аграрного права з іншими галузями правової системи України.
- •11.Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування аграрного права у правовій системі України.
- •12.Розвиток аграрного права в умовах реформування земельно-аграрних відносин в Україні
- •13.Поняття, особливості та види джерел аграрного права України.
- •14.Конституція України як джерело аграрного права України.
- •15.Закони України та постанови Верховної Ради України як джерела аграрного права України.
- •16.Міжнародні договори та міждержавні угоди як джерела аграрного права України.
- •17.Укази Президента України у системі джерел аграрного права України.
- •18.Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади як джерела аграрного права України.
- •19.Рішення Конституційного Суду України як джерела аграрного права України.
- •20.Акти органів судової влади з питань застосування законодавства у сфері регулювання аграрних відносин в системі джерел аграрного права України.
- •21.Характеристика, види і юридична природа локальних нормативно-правових актів як джерел аграрного права України.
- •22.Поняття та види прав, свобод і обов’язків у аграрному праві України.
- •23.Конституційні права, свободи особи у аграрному праві України.
- •24.Юридична природа обов’язків особи в аграрному праві України.
- •25.Законодавче забезпечення прав, свобод і обов’язків у аграрному праві України.
- •26.Юридичні гарантії здійснення суб’єктивних прав, свобод та виконання обов’язків особи у сфері сільського господарства та агропромислового комплексу.
- •27.Поняття, загальні та особливі ознаки аграрних правовідносин в Україні.
- •28.Склад аграрних правовідносин.
- •29.Класифікація аграрних правовідносин у теорії аграрного права України.
- •31.Особливості аграрних договірних відносин у механізмі правового регулювання.
- •33.Конституційні основи та законодавче забезпечення використання землі та інших природних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції.
- •34.Право на загальне і спеціальне природокористування у виробництві сільськогосподарської продукції.
- •35.Використання землі та інших природних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції на праві приватної, державної і комунальної власності.
- •36.Використання землі та інших природних ресурсів на праві оренди для виробництва сільськогосподарської продукції.
- •37.Особливості використання земель сільськогосподарського призначення на праві постійного користування для виробництва сільськогосподарської продукції.
- •38.Особливості використання землі на праві користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
- •39.Особливості використання розпайованих земель сільськогосподарського призначення.
- •40.Юридична природа інституційно-функціонального регулювання аграрних відносин у ринкових умовах.
- •42. Правові засади, форми, межі, способи участі органів державної влади та місцевого самоврядування у регулюванні аграрних відносин в Україні.
- •43. Загальна характеристика функцій органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання аграрних відносин в Україні.
- •44. Функції і повноваження Верховної Ради України у сфері регулювання аграрних відносин.
- •45. Функції і повноваження органів виконавчої влади у сфері регулювання аграрних відносин.
- •46. Юрисдикція органів судової влади у забезпеченні регулювання аграрних відносин в Україні
- •47. Юрисдикція органів місцевого самоврядування у забезпеченні державного регулювання аграрних відносин
- •48. Правові форми державної підтримки суб’єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
- •49. Поняття, види аграрних правопорушень в системі юридичної відповідальності
- •50. Підстави, умови і форми цивільно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •51. Підстави, умови і форми матеріальної відповідальності за аграрні правопорушення
- •52. Підстави, умови, форми дисциплінарної відповідальності за аграрні правопорушення
- •53. Особливості застосування адміністративно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •54. Особливості застосування кримінально-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •55. Поняття та види суб’єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •56. Правове становище фермерських господарств
- •57. Правове становище сільськогосподарських кооперативів
- •58. Правове становище колективних сільськогосподарських підприємств
- •59. Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств
- •60. Особливості правового становища господарських товариств у сільському господарстві
- •61. Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств
- •62. Особливості правового становища об'єднань у сільському господарстві
- •63. Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств
- •64. Особливості правового регулювання банкрутства сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.
- •65. Правовий статус засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств.
- •66. Правовий статус засновників і членів фермерських господарств
- •67. Особливості правового статусу засновників і членів колективних сільськогосподарських підприємств
- •68. Правовий статус засновників і членів сільськогосподарського кооперативу
- •69. Особливості правового статусу засновників та учасників господарських товариств у сільському господарстві України.
- •70. Конституційні та законодавчі основи внутрішніх організаційно-управлінських відносин у правовому становищі сільськогосподарських підприємств.
- •71. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу
- •72. Правові засади і порядок здійснення внутрішнього управління державними та комунальними сільськогосподарськими підприємствами.
- •73. Правові засади та особливості внутрішнього управління фермерським господарством.
- •74. Особливості правового регулювання внутрішнього управління об’єднаннями у сільському господарстві.
- •75. Конституційні і законодавчі основи правового регулювання внутрішніх аграрних трудових і соціальних відносин у сільськогосподарських підприємствах.
- •77. Особливості правового регулювання праці членів сільськогосподарських підприємств.
- •78. Особливості правової охорони життя та здоров’я працівників сільського господарства.
- •79. Конституційні і законодавчі основи правового регулювання внутрішніх аграрних майнових відносин у сільськогосподарських підприємствах.
- •80.Загальна характеристика правового режиму майна суб’єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •81.Правовий режим майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств до і після реформування аграрного сектора економіки
- •82.Правовий режим майна колективних сільськогосподарських підприємств до і після реформування аграрного сектора економіки.
- •83.Правовий режим майна фермерських господарств.
- •84.Правовий режим майна сільськогосподарських кооперативів.
- •85.Правовий режим майна сільськогосподарських підприємств корпоративного типу.
- •86.Правовий режим майна міжгосподарських підприємств (об’єднань) у сільському господарстві.
- •87.Юридичний захист майнових прав суб’єктів внутрішніх аграрних майнових відносин у сільськогосподарських підприємствах.
- •88.Право на ведення особистого селянського господарства та його здійснення.
- •89.Поняття особистого селянського господарства за законодавством України.
- •90.Правові форми використання земельних ділянок для особистого селянського господарства.
- •91.Правові форми використання майна для особистого селянського господарства.
- •92.Особливості правового регулювання праці та соціального захисту в особистих селянських господарствах.
- •93.Конституційні та законодавчі основи правового регулювання господарської діяльності у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •94.Правові форми здійснення господарської діяльності у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •95.Правове регулювання відносин у сфері насінництва та розсадництва.
- •96.Правове регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин у сфері виробництва та реалізації зерна.
- •97.Правове регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин у сфері виробництва та реалізації цукру.
- •98.Правове регулювання виноградарства та виноробства в Україні.
- •99.Правове забезпечення організації і здійснення племінної справи у сільському господарстві.
- •105. Правове забезпечення безпечності та якості сільськогосподарської продукції.
- •106. Поняття та види аграрно-договірних зобов’язань з виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.
- •108. Правове регулювання біржового сільськогосподарського ринку
- •Договірне регулювання відносин у сфері заставної закупівлі зерна.
- •Договірне регулювання відносин у сфері надання дорадчих послуг суб’єктам аграрного підприємництва.???????
- •Загальні засади правового регулювання оподаткування господарської діяльності у сільському господарстві
- •Правове регулювання фіксованого сільськогосподарського податку
- •Правове регулювання пдв в сільському господарстві.
- •Правове регулювання збору на розвиток садівництва та хмелярства.
- •Правові засади списання та реструктуризації боргів сільськогосподарських підприємств.
- •Юридична природа соціального розвитку села.
- •Правове регулювання житлового будівництва у сільській місцевості.
- •Правове регулювання шляхового будівництва у сільській місцевості.
- •Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села.
- •Правове забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів для села
98.Правове регулювання виноградарства та виноробства в Україні.
Про виноград та виноградне вино
Цей Закон регулює правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні.
Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства. Дія цього Закону не поширюється на виробників винограду і вина домашнього, призначених для власного споживання.
Виноградарство та виноробство в Україні завжди були важливою галуззю агропромислового комплексу. Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь (від 0,9% в Миколаївській і Херсонській областях, до 4,4% - в АР Крим), ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.
Продукція виноградарства та виноробства має виняткове значення для підвищення якості життя населення України. До того ж, галузі виноградарства і виноробства були і є важливими бюджетоутворюючими складовими агропромислового комплексу України.
В умовах зниження платоспроможності населення споживання в розрахунку на одну людину у 2006 році (порівняно з 1990 роком): вина - зменшилося на 62,4 %, ігристих вин та коньяку збільшилось на 12,9 % і 90,5 % відповідно; порівняно з 2000 р. - споживання вина та коньяку зросло вдвічі, ігристих вин - на 12,9 % і склало (у цифровому вираженні): вина - 2,03 л/люд/рік, ігристих вин – 0,79 л/люд/рік, коньяку - 0,40 л/люд/рік. Виробництво столового винограду скоротилося до 0,9 кг, при науково-обгрунтованій нормі споживання – 8 кг/люд/рік.
Сучасний стан виноградарства та виноробства характеризується скороченням загальних площ насаджень виноградників, зменшенням їхньої урожайності. Спостерігається загальне падіння економічної ефективності виробництва винограду та виноробної продукції.
Площа виноградних насаджень у сільськогосподарських підприємствах України у 2007 р. скоротилася майже вдвічі порівняно з 1990 роком, проте, завдяки державній підтримці за рахунок 1% збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства, збільшилася на 2,1 % порівняно з 2000 роком і склала 93,3 тис.га (всі категорії господарств). З 2000 року в господарствах з товарним виробництвом винограду розкорчовано виноградників більше (43,5 тис. га), ніж посаджено (26,9 тис.га). Урожайність порівняно з потенційно можливою майже вдвічі нижча та значно коливається в окремі роки, але й у найліпші за кліматичними умовам роки не перевищує 55 ц/га. На низький рівень урожайності виноградників впливає висока зрідженість (22 % від загальної площі), недосконале розміщення та їхнє старіння. Враховуючи нормативний рівень витрат, на сьогодні виробництво винограду ефективне при урожайності не менш, ніж 50 ц/га. Земельна і трудова правосуб’єктність товаровиробників винограду є найбільш специфічними порівняно з іншими її складниками, адже саме через їх наявність ці товаровиробники відрізняються від товаровиробників будь-якої іншої сільськогосподарської продукції. Тому особливості правосуб’єктності товаровиробників винограду варто досліджувати саме через розкриття специфіки їх трудової й земельної правосуб’єктності.
Трудова правосуб’єктність сільськогосподарського підприємства виявляється в процесі організації праці, в праві обирати форми внутрішньогосподарської організації, визначати умови й нормування затрат праці, забезпечувати належну дисципліну праці та її охорону тощо. В управлінні ж своїми справами сільськогосподарське підприємство наділено здатністю володіти правами й нести відповідні обов’язки щодо цього, бути суб’єктом певних відносин [12, с. 84].
Правомочності товаровиробників винограду в трудових відносинах, залежать від наступних чинників, які відображають специфіку їх правосуб’ єктності:
1. Особливий процес вирощування винограду як багатолітньої культури, яка за період свого існування проходить цілу низку вікових стадій від молодого до зрілого віку, вельми повільно досягаючи часу повного плодоношення.
2. Відсутність рівномірного використання трудових ресурсів у силу сезонності проведення робіт з піком їх витрат у період збирання врожаю.
3. Технології оброблення виноградних насаджень є трудомісткими, з великими витратами ручних робіт при відносно невисокому рівні їх механізації.
4. В основу технології вирощування насаджень і виробництва винограду поряд з агробіологічними вимогами до рослин закладаються вимоги до режиму їх вирощування відповідно до наявного ресурсного забезпечення трудових процесів з урахуванням напрямків використання вирощеного врожаю.
5. Технологічні прийоми догляду за насадженнями винограду орієнтовані на систему колективного їх виконання, зокрема, у формі спеціалізованих виробничих бригад з відрядно-преміальною й відрядно- прогресивною системами оплати праці. Спеціальна правосуб’єктність товаровиробників винограду обумовлюється також наявністю у них земель сільськогосподарського призначення, які надаються їм як основний засіб виробництва для використання за цільовим призначенням - для виробництва винограду. Суб’єктами права сільськогосподарського землекористування у виноградарстві є фізичні та юридичні особи, які у встановленому законом порядку одержали земельну ділянку під виноградники на праві власності або на праві користування (оренди), у необхідних випадках набули право посадки (облаштування) виноградників і мають у зв’язку із цим суворо визначені земельні права й обов’язки.
Земельна правосуб’єктність товаровиробників винограду закріплена ЗК України, Законом України «Про виноград та виноградне вино» від 16 липня 2005 р. та іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Товаровиробник винограду відповідно до розд. III ЗК України вправі володіти земельною ділянкою на праві власності, постійного землекористування або оренди для вирощування на ній винограду. Загальні засади набуття й реалізації прав на землю встановлені розд. IV ЗК України.
Насадження виноградників для виноробства дозволяється лише у виноробних місцевостях із застосуванням районованих сортів винограду відповідно до проекту на створення виноградних насаджень. Цей проект розробляється Науково-дослідною і проектною установою землеустрою на підставі: (а) завдання на проектування, (б) акта вибору ділянки, (в) матеріалів ґрунтових, ботаніко-культуртехнічних вишукань, (г) аналізу кліматичних показників, (д) топозйомки ділянки, (е) заяви про екологічні результати діяльності, (є) довідки про наявність підземних комунікацій, (ж) державного акта на землю та інших необхідних документів.
Враховуючи юридичне значення землевпорядної документації, ЗК України передбачає проведення державної експертизи окремих видів технічної документації у сфері землеустрою, зокрема прогнозних матеріалів використання і охорони земель, проекти землеустрою, проекти з питань використання і охорони земель, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону (ч. 3 ст. 186 ЗК України).
На підставі проведеної землевпорядної експертизи Українська державна помологічно-ампелографічна інспекція дає висновок на створення виноградних насаджень конкретним товаровиробником винограду. Проект на створення виноградних насаджень затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства - Міністерством аграрної політики України.
Право на безпосередню експлуатацію земельної ділянки, наданої в землекористування під виноградники, передбачає наявність у товаровиробників винограду (виноградарів) низки конкретних прав та обов’язків (статті 95 і 96 ЗК України), перелік яких зумовлено правовим режимом земельної ділянки, яка використовується для виробництва винограду.
Підсумовуючи вищевикладене, можемо стверджувати, що товаровиробники винограду та його садивного матеріалу в процесі виробництва продукції реалізують спеціальну правосуб’єктність, що підтверджується: господарською діяльністю товаровиробників, обумовленою
цілями та завданнями, відображеними в статутних (засновницьких) документах; особливим порядком набуття ними права на виробництво й реалізацію продукції; регламентованим порядком діяльності з виробництва й реалізації садивного матеріалу; специфікою використання трудових ресурсів у виноградарстві; цільовим призначенням земельних ділянок, спеціально відведених для вирощування винограду.