8.Методи в аграрному праві України.

М.М.Чабаненко пропонує розглядати метод правового регулювання аграрних відносин як об’єктивно необхідну, таку, що пронизує всі елементи систему права, закріплену винятково в правовій нормі (усіх її компонентах), систему способів правового регулювання (дозвіл, вказівка, заборона) суспільних відносин, спрямовану на встановлення бажаного для держави стану волі суб’єктів у їх взаємодії один з одним, та результатів їхньої поведінки.

В.В.Янчук розглядав методи правового регулювання як способи, за допомогою яких держава на основі існуючої сукупності правових норм забезпечує необхідну їй поведінку людей, як учасників правовідносин або впроваджує ті засоби регулювання, які в конкретних умовах (політичних, економічних, соціальних тощо) можуть дати максимальний очікуваний результат у здійсненні аграрних та земельних реформ, вирішенні продовольчої кризи, становленні ринкових відносин у розвитку інфраструктури ринку тощо

на думку М.М.Чабаненка, потрібно виділяти три найважливіші способи регулювання аграрних відносин: заборону, вказівку і дозвіл. Вчений зазначає, що дані способи впливу на поведінку людей характерні і для інших соціальних регуляторів та набувають юридичного змісту за допомогою, насамперед, трьох видів правових норм -забороняючих, зобов’язуючих і управомочуючих (правонаділяючих) 

Учасникам аграрних правовідносин:

а) при дозволі - дозволяється здійснювати певні види діяльності, наприклад, видачу ліцензії на перероблення зерна на спирт, видобування та розливання мінеральної води тощо;

б) при імперативній вказівці - встановлюються, наприклад, граничні норми вмісту нітратів тощо;

в) при забороні - пряма заборона на будь-які дії, наприклад, нецільове використання сільгоспугідь, експорт продукції за межі України без ліцензії тощо.

Практичний прояв способів, засобів правового регулювання внутрігосподарської та зовнішньогосподарської діяльності суб'єктів аграрного підприємництва здійснюється через встановлення відповідних юридичних фактів (державної реєстрації фермерського господарства, агрогосподарського товариства, інших суб'єктів аграрного підприємництва, прийняття на роботу спеціаліста за трудовим договором, контрактом), виключення чи виходу з членів підприємства кооперативного типу або з учасників товариства тощо.

Застосування відповідних методів юридичного правового регулювання орендних відносин зумовлюється особливостями цих відносин. У цьому аспекті способом правового регулювання є порядок і умови надання суб'єктам аграрного підприємництва прав юридичної особи (явочний метод), що забезпечується такими юридичними фактами, як прийняття Статуту конкретного підприємства загальними зборами громадян - засновників суб'єктів аграрного підприємництва і державна реєстрація цього підприємства.

Усю сукупність методів правового регулювання аграрних відносин можна поділити на дві основні групи: імперативні і диспозитивні.

Під диспозитивністю методу правового регулювання розуміють таку сукупність прийомів і способів юридичного впливу, при якій характер звернення волі законодавця до волі суб’єктів конкретних правовідносин допускає більш менш їм широкого вибору варіантів своєї поведінки в межах, встановлених правовою нормою (дозволяючі норми). Імперативність, навпаки, - це така сукупність прийомів і способів впливу, при якій характер звернення волі законодавця до волі учасників правовідносин припускає суворе обов’язкове встановлення останніми певного способу поведінки (норми зобов’язуючі і забороняючі)

М.М.Чабаненко поєднує імперативний і диспозитивний методи та визначає їх сукупність як змішаний метод регулювання аграрних відносин, що реалізується через характер правових норм. Виходячи з даного поділу способів (прийомів) правового регулювання, вчений стверджує, що імперативність і диспозитивність правового регулювання присутні, тобто є наявними в будь-якій галузі права. Відповідне поєднання імперативності і диспозитивності є ключовою, визначальною сутністю галузевого методу правового регулювання 

Слід погодитися з науковим висновком Н.О.Багай про те, що аграрне право як комплексна галузь права використовує систему (комплекс) різноманітних методів правового регулювання, які утворюють методологію аграрного права    В аграрному праві застосовують також метод рекомендацій, згідно з яким держава в особі уповноважених органів виконавчої влади регулює діяльність суб'єктів аграрного підприємництва, пропонуючи зразкові форми договорів (наприклад, договору оренди майна), статутних документів (типовий статут акціонерного товариства тощо).