50. Підстави, умови і форми цивільно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.

У цивільному праві відповідальність поділяється на договірну і позадоговірну.

Позадоговірна відповідальність настає за вчинення протиправних дій однією особою щодо іншої за відсутності між ними договору або незалежно від наявності між ними договірних відносин. Вона настає за порушення обов´язку, встановленого законом або підза-конним актом, і найчастіше виражається у формі відшкодування збитків.

Договірна відповідальність настає за невиконання або неналежне виконання договірних зобов´язань. Відповідно до ст. 610 ЦК, порушенням зобов´язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов´язання (неналежне виконання).

Специфічною для сільського господарства є майнова відповідальність за порушення земельного законодавства. Частиною 2 ст. 152 ЗК передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов´язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно з п. “ґ” ч. З ст. 152 ЗК захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, відшкодуванням заподіяних збитків. Статтею 156 ЗК передбачено право на відшкодування збитків, заподіяних правомірними діями, зокрема внаслідок: вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників для потреб, не пов´язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок.

Особливим видом відшкодування збитків у сфері аграрного господарювання є відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв.

Підставами ЦПВ є: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); наявність майнової та (або) моральної шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки. Протиправна поведінка полягає в активних діях, бездіяльності, протиправних рішеннях (органу держ. влади, влади АРК, місцевого самоврядування).

Обов'язковою підставою настання ЦПВ є наявність наслідків у формі заподіяння шкоди, посягання на права та інтереси, які охороняються законом. Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом. Збитки: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі; витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода) . Отже, збитки це грошова оцінка шкоди. Протиправна поведінка особи лише тоді є причиною збитків, коли вона безпосередньо пов'язана із збитками. Вина - це психічне ставлення особи-правопорушника до своєї протиправної поведінки та її наслідків. У ЦК встановлено презумпцію вини боржника. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила усіх заходів, що від неї залежали, щодо належного виконання зобов'язання (ст.614 ЦК). Форми вини: умисел чи необережність. Іноді допускається притягнення особи до ЦПВ незалежно від наявності вини (напр., відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (ст.1187). Випадки, за настання яких особа звільняється від ЦПВ - випадковість та непереборна сила.