- •Аграрне – іспит
- •5.Поняття та предмет аграрного права України.
- •6.Функції агарного права України.
- •7.Принципи аграрного права України.
- •8.Методи в аграрному праві України.
- •9.Система і структура аграрного права України.
- •10.Співвідношення та взаємодія аграрного права з іншими галузями правової системи України.
- •11.Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування аграрного права у правовій системі України.
- •12.Розвиток аграрного права в умовах реформування земельно-аграрних відносин в Україні
- •13.Поняття, особливості та види джерел аграрного права України.
- •14.Конституція України як джерело аграрного права України.
- •15.Закони України та постанови Верховної Ради України як джерела аграрного права України.
- •16.Міжнародні договори та міждержавні угоди як джерела аграрного права України.
- •17.Укази Президента України у системі джерел аграрного права України.
- •18.Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади як джерела аграрного права України.
- •19.Рішення Конституційного Суду України як джерела аграрного права України.
- •20.Акти органів судової влади з питань застосування законодавства у сфері регулювання аграрних відносин в системі джерел аграрного права України.
- •21.Характеристика, види і юридична природа локальних нормативно-правових актів як джерел аграрного права України.
- •22.Поняття та види прав, свобод і обов’язків у аграрному праві України.
- •23.Конституційні права, свободи особи у аграрному праві України.
- •24.Юридична природа обов’язків особи в аграрному праві України.
- •25.Законодавче забезпечення прав, свобод і обов’язків у аграрному праві України.
- •26.Юридичні гарантії здійснення суб’єктивних прав, свобод та виконання обов’язків особи у сфері сільського господарства та агропромислового комплексу.
- •27.Поняття, загальні та особливі ознаки аграрних правовідносин в Україні.
- •28.Склад аграрних правовідносин.
- •29.Класифікація аграрних правовідносин у теорії аграрного права України.
- •31.Особливості аграрних договірних відносин у механізмі правового регулювання.
- •33.Конституційні основи та законодавче забезпечення використання землі та інших природних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції.
- •34.Право на загальне і спеціальне природокористування у виробництві сільськогосподарської продукції.
- •35.Використання землі та інших природних ресурсів у виробництві сільськогосподарської продукції на праві приватної, державної і комунальної власності.
- •36.Використання землі та інших природних ресурсів на праві оренди для виробництва сільськогосподарської продукції.
- •37.Особливості використання земель сільськогосподарського призначення на праві постійного користування для виробництва сільськогосподарської продукції.
- •38.Особливості використання землі на праві користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
- •39.Особливості використання розпайованих земель сільськогосподарського призначення.
- •40.Юридична природа інституційно-функціонального регулювання аграрних відносин у ринкових умовах.
- •42. Правові засади, форми, межі, способи участі органів державної влади та місцевого самоврядування у регулюванні аграрних відносин в Україні.
- •43. Загальна характеристика функцій органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері регулювання аграрних відносин в Україні.
- •44. Функції і повноваження Верховної Ради України у сфері регулювання аграрних відносин.
- •45. Функції і повноваження органів виконавчої влади у сфері регулювання аграрних відносин.
- •46. Юрисдикція органів судової влади у забезпеченні регулювання аграрних відносин в Україні
- •47. Юрисдикція органів місцевого самоврядування у забезпеченні державного регулювання аграрних відносин
- •48. Правові форми державної підтримки суб’єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
- •49. Поняття, види аграрних правопорушень в системі юридичної відповідальності
- •50. Підстави, умови і форми цивільно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •51. Підстави, умови і форми матеріальної відповідальності за аграрні правопорушення
- •52. Підстави, умови, форми дисциплінарної відповідальності за аграрні правопорушення
- •53. Особливості застосування адміністративно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •54. Особливості застосування кримінально-правової відповідальності за аграрні правопорушення.
- •55. Поняття та види суб’єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •56. Правове становище фермерських господарств
- •57. Правове становище сільськогосподарських кооперативів
- •58. Правове становище колективних сільськогосподарських підприємств
- •59. Особливості правового становища приватних сільськогосподарських підприємств
- •60. Особливості правового становища господарських товариств у сільському господарстві
- •61. Особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств
- •62. Особливості правового становища об'єднань у сільському господарстві
- •63. Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств
- •64. Особливості правового регулювання банкрутства сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.
- •65. Правовий статус засновників, учасників та членів сільськогосподарських підприємств.
- •66. Правовий статус засновників і членів фермерських господарств
- •67. Особливості правового статусу засновників і членів колективних сільськогосподарських підприємств
- •68. Правовий статус засновників і членів сільськогосподарського кооперативу
- •69. Особливості правового статусу засновників та учасників господарських товариств у сільському господарстві України.
- •70. Конституційні та законодавчі основи внутрішніх організаційно-управлінських відносин у правовому становищі сільськогосподарських підприємств.
- •71. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу
- •72. Правові засади і порядок здійснення внутрішнього управління державними та комунальними сільськогосподарськими підприємствами.
- •73. Правові засади та особливості внутрішнього управління фермерським господарством.
- •74. Особливості правового регулювання внутрішнього управління об’єднаннями у сільському господарстві.
- •75. Конституційні і законодавчі основи правового регулювання внутрішніх аграрних трудових і соціальних відносин у сільськогосподарських підприємствах.
- •77. Особливості правового регулювання праці членів сільськогосподарських підприємств.
- •78. Особливості правової охорони життя та здоров’я працівників сільського господарства.
- •79. Конституційні і законодавчі основи правового регулювання внутрішніх аграрних майнових відносин у сільськогосподарських підприємствах.
- •80.Загальна характеристика правового режиму майна суб’єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.
- •81.Правовий режим майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств до і після реформування аграрного сектора економіки
- •82.Правовий режим майна колективних сільськогосподарських підприємств до і після реформування аграрного сектора економіки.
- •83.Правовий режим майна фермерських господарств.
- •84.Правовий режим майна сільськогосподарських кооперативів.
- •85.Правовий режим майна сільськогосподарських підприємств корпоративного типу.
- •86.Правовий режим майна міжгосподарських підприємств (об’єднань) у сільському господарстві.
- •87.Юридичний захист майнових прав суб’єктів внутрішніх аграрних майнових відносин у сільськогосподарських підприємствах.
- •88.Право на ведення особистого селянського господарства та його здійснення.
- •89.Поняття особистого селянського господарства за законодавством України.
- •90.Правові форми використання земельних ділянок для особистого селянського господарства.
- •91.Правові форми використання майна для особистого селянського господарства.
- •92.Особливості правового регулювання праці та соціального захисту в особистих селянських господарствах.
- •93.Конституційні та законодавчі основи правового регулювання господарської діяльності у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •94.Правові форми здійснення господарської діяльності у сфері виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •95.Правове регулювання відносин у сфері насінництва та розсадництва.
- •96.Правове регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин у сфері виробництва та реалізації зерна.
- •97.Правове регулювання внутрішніх і зовнішніх відносин у сфері виробництва та реалізації цукру.
- •98.Правове регулювання виноградарства та виноробства в Україні.
- •99.Правове забезпечення організації і здійснення племінної справи у сільському господарстві.
- •105. Правове забезпечення безпечності та якості сільськогосподарської продукції.
- •106. Поняття та види аграрно-договірних зобов’язань з виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
- •Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.
- •108. Правове регулювання біржового сільськогосподарського ринку
- •Договірне регулювання відносин у сфері заставної закупівлі зерна.
- •Договірне регулювання відносин у сфері надання дорадчих послуг суб’єктам аграрного підприємництва.???????
- •Загальні засади правового регулювання оподаткування господарської діяльності у сільському господарстві
- •Правове регулювання фіксованого сільськогосподарського податку
- •Правове регулювання пдв в сільському господарстві.
- •Правове регулювання збору на розвиток садівництва та хмелярства.
- •Правові засади списання та реструктуризації боргів сільськогосподарських підприємств.
- •Юридична природа соціального розвитку села.
- •Правове регулювання житлового будівництва у сільській місцевості.
- •Правове регулювання шляхового будівництва у сільській місцевості.
- •Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів села.
- •Правове забезпечення наукових досліджень та підготовки кадрів для села
79. Конституційні і законодавчі основи правового регулювання внутрішніх аграрних майнових відносин у сільськогосподарських підприємствах.
Місце аграрних майнових відносин у сукупності аграрних відносин визначають субординаційні горизонтальні зв’язки. Ці зв’язки відображають черговість, наступність виникнення різних видів аграрних відносин у процесі створення загального комплексу таких відносин, тобто відбивають ознаку комплексності. Первісними у системі аграрних відносин є аграрні засновницькі відносини. Наступними є аграрні організаційні відносини, які забезпечують створення майнової відокремленості сільськогосподарського підприємства. Тому наступними у черзі є аграрні майнові відносини, серед яких особливе місце займають аграрні земельні відносини у силу специфіки їхнього об’єкта. Далі виникають членські (учасницькі) відносини, які не є самостійним видом аграрних відносин. Диференціюючись на ряд інших аграрних відносин, членські (учасницькі) відносини зливаються з ними, набуваючи ознак інших відносин (членсько-майнових, членсько-трудових та ін.). На основі членських (учасницьких) виникають аграрні трудові відносини для приведення у рух майнових ресурсів. Далі виникають аграрні управлінські відносини, що забезпечують процес ефективного сполучення майнових і трудових ресурсів. Останніми є аграрні відносини з соціального розвитку, вплив яких на інші види аграрних відносин має “прихований” і пролонгований характер.
Роль аграрних майнових відносин у структурі аграрних відносин визначається ознакою інтегрованості предмета аграрного права, взаємною вертикальною впорядкованістю аграрних відносин, тобто координаційними зв’язками між їх складовими. Аграрні майнові відносини набувають первісної ролі у формуванні сукупності інших видів аграрних відносин. Роль аграрних майнових відносин полягає у створенні підвалин формування ієрархічної структури предмета аграрного права.
Обґрунтовано необхідність відмежування членських і учасницьких відносин за статусними, функціональними та інституціональними критеріями. Статусні критерії, які є основними, доречно розділити на критерії: а) особливостей організаційно-правової форми сільськогосподарських підприємств; б) правосуб’єктності співвласників цих підприємств. Функціональні критерії є похідними і відображають різні режими прояву та реалізації статусних критеріїв. Їх доцільно виокремити за особливостями участі у: 1) майновій відокремленості підприємств; 2) аграрних трудових відносинах; 3) аграрних управлінських відносинах. Критерій участі у майновій відокремленості сільгосппідприємств також містить внутрішній поділ на критерії: а) диференціації фондів за видом сільськогосподарських підприємств; б) форми майнової участі; в) структури майнової участі. Інституціональний критерій розподілу за сферами правового регулювання є теж похідним від статусних критеріїв. Правовий інститут членства належить безпосередньо до царини аграрного права, тоді як участь врегульовується, насамперед, нормами господарського, зокрема корпоративного права.
//////////////
Наукою політичної економії власність розглядається як суспільно-економічні відносини з приводу історично конкретної форми привласнення, розпорядження і використання матеріальних благ і, насамперед, засобів виробництва. Власність лежить в основі виробничих відносин і проявляється у відповідних формах. Форма власності зумовлює, кому належать засоби виробництва — всьому суспільству (народу), державі, колективу чи окремим особам. Основною у відносинах власності є обставина, яка визначає, хто привласнює засоби виробництва. Форма власності на засоби виробництва обумовлює форму власності на продукти виробництва і форму їх розподілу між членами суспільства.
Суспільні відносини власності і права власності врегульовані Конституцією України. В Основному Законі нашої держави визнається право державної, комунальної та приватної власності (ст. 41). У цьому акті не згадується про колективну і кооперативну власність. Одначе це не означає, що в Україні не існують інші форми (види) власності і права власності, в тому числі і права колективної власності. Зокрема, Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. містить в собі розділ IV-й про колективну власність, Закон "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р. цьому праву приділяє статті 7—9. Згідно з Законом "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р. суб'єктом права власності визнається кооператив. Законом України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. визнано, що товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Слова "колектив" і "кооператив" латинського походження і являють собою синоніми. Такими ж синонімічними належить розглядати поняття права колективної власності і права кооперативної власності. Ці види власності розглядаються як тотожні в чинному аграрному законодавстві, в управлінській діяльності органів державного управління сільським господарством, у процесі розгляду судових і арбітражних спорів КСГП і сільськогосподарських кооперативів.
Суспільна колективна (кооперативна) власність має відповідне політичне, соціально-економічне, правове і наукове значення. Вона становить економічну основну виробничо-господарської діяльності КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ, колективного самоврядування, організацію й особливості оплати праці, паювання і одержання дивідендів, вирішення соціальних проблем селян — членів колективно-кооперативних підприємств.
Поняття права власності колективних підприємств характеризується особливостями її речового, матеріально-виробничого і матеріально-невиробничого складу, з одного боку, і власності як системи суспільно-виробничих відносин — з іншого.
Перші становлять зумовлені характером і особливостями сільськогосподарського виробництва та іншою, пов'язаною з ним виробничо-господарською діяльністю, конкретні засоби і знаряддя виробництва — об'єкти речового права, об'єкти права власності підприємства. Перелік таких об'єктів законодавче закріплено в статтях 22—28 Закону "Про власність" та в ст. 7 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство".
Друга особливість власності колективного підприємства полягає в її суспільно-економічній сутності як комплексі своєрідних суспільно-економічних відносин конкретно визначеної форми привласнення, розпорядження і використання засобів та продукції виробництва, коштів та інших матеріальних благ. Суспільно-економічний зміст форми колективної власності зумовлюється і визначається таким принципом: кому належать засоби виробництва, тому належать і продукти виробництва. Зокрема, лише підприємству належить делеговане його членам право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю; лише підприємство може бути господарем і має право розпоряджатися створеним у ньому додатковим продуктом; виходячи з наведених засад може брати участь у товарно-грошових ринкових відносинах.
Цими властивостями та особливостями власності колективного сільськогосподарського підприємства визначаються характер і зміст його правоздатності як юридичної особи, його правове становище у процесі здійснення внутрішньогосподарської діяльності та цілої сфери зовнішніх економічно-юридичних зв'язків.
Власність кожного окремого підприємства утворювалась і створюється в процесі виробничо-господарської діяльності його трудового колективу — членів цих підприємств через використання земель сільськогосподарського призначення, що використовуються ним як суб'єктом права колективної власності на землю. Все це в сукупності призводить до виникнення комплексу наукових суспільно-майнових відносин. Нові виробничі відносини породжують нові правові норми, покликані закріпити і ефективно регулювати ці відносини. Існування власності колективних підприємств викликало прийняття ряду нормативних актів і окремих правових норм, які в сукупності та єдності визначили правовий режим основних суб'єктів права колективної власності і склали його інститут.
Суб'єкт права колективної (кооперативної) власності здійснює свої правомочності власника залежно від сфери їх застосування — чи в процесі внутрішньогосподарської діяльності, чи зовнішніх підприємницьких, в тому числі ринкових економічних відносинах. При здійсненні внутрішньогосподарської діяльності у відповідності із Статутом і на основі волевиявлення вищого та інших органів самоврядування КСГП, ВСГК, провадиться володіння, користування і розпорядження окремими об'єктами права власності (використовується насіння в рільничій бригаді, згодовуються корми в тваринницькій фермі та ін.) реалізовується бізнес-план, будуються господарські приміщення.
Для здійснення правомочностей власника в сфері зовнішніх позагосподарських відносин колективне сільськогосподарське підприємство наділено правом юридичної особи. Зокрема, в ст. 7 п. 2 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство" записано, що останнє визнається суб'єктом права власності як юридична особа. Згідно з Законом "Про сільськогосподарську кооперацію" кооператив визнається суб'єктом права власності на майно кооперативу. У цьому законі відсутня правова норма однозначна п. 2 ст. 7 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Це право належить також і акціонерному товариству, що визначено Законом "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р.
Колективна (кооперативна) власність становить економічну основу діяльності КСГП, ВСГК і акціонерного сільськогосподарського товариства. Ця діяльність охоплює собою як внутрішню господарську, так і зовнішню, головним чином, підприємницьку діяльність. Відносини колективної (кооперативної) власності у цих двох сферах характеризуються певним складом об'єктів і змістом, майновим наповненням. Право-суб'єкт КСГП, ВСГК, АСГТ як суб'єкт права власності визначається через категорію юридичної особи. Застосування категорії (правового феномена) юридичної особи є правовим засобом забезпечення їхньої участі у зовнішніх, в тому числі, ринкових економічних відносинах, у визначенні його правоздатності, укладання виробничо-підприємницьких договорів, юридичної відповідальності у взаєминах з іншими суб'єктами права власності або ж права повного господарського відання у державному підприємстві.