38.Особливості використання землі на праві користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Земельний кодекс встановив право земельного сервітуту.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

-    право проходу та проїзду на велосипеді;

-    право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

-    право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

-    право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

-    право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

-    право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

-    право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

-    право прогону худоби по наявному шляху;

-    право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

-    інші земельні сервітути.

Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:

-    поєднання в одній особі суб’єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;

-    відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;

-    рішення суду про скасування земельного сервітуту;

-    закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;

-    невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;

-    порушення власником сервітуту умов користування сервітутом. На використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором.

39.Особливості використання розпайованих земель сільськогосподарського призначення.

Безсумнівно важливим кроком вперед в плані реалізації прав власників земельних часток

(паїв), з одного боку, і можливостей використання розпайованих земель суб’єктами

господарювання, з іншого, став Указ Президента України від 23 квітня 1997 року № 367 “Про оренду землі”, який, зокрема, встановив, що дві або більше осіб, які мають сертифікати, що засвідчують їх право на земельну частку (пай), можуть за їх бажанням здавати в оренду спільну земельну ділянку через уповноважену ними особу. Наказом Держкомзему України від 17.01.2000 № 5 була затверджена типова форма договору оренди землі на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай), а постановою КМУ від 24.01.2000 № 119 – Порядок реєстрації договорів земельних часток (паю).

Пізніше у перехідних положеннях (розділ ІХ) прийнятого Закону від 06.10.98 № 161-ХIV “Про оренду землі” на законодавчому рівні підтверджено право громадян – власників права на земельну частку (пай) – передавати її в оренду. Зокрема в Законі зазначається, що громадяни – власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) – до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотримання вимог вказаного Закону