IST_1_chastina
.pdfМатеріали для самостійної підготовки з дисципліни
«Інформаційні системи і технології в банківських установах»
(2 курс, ФПО, б/с)
Питання
1.Поняття інформаційної технології.
2.Класифікація, можливості та забезпечення інформаційних систем.
3.Інформаційні системи України.
4.Особливості АІС банківських установ.
5.Принципи створення і функціонування АІС у банках.
6.Комп'ютерні мережі.
7.Структура автоматизованих інформаційних систем банку
8.Структура, призначення та можливості електронної пошти НБУ
9.Банківські електронні системи передавання документів «клієнт-банк»
10.Історія розвитку платіжних карток і платіжних систем
11.Класифікація платіжних карток
12.Організація розрахунків за допомогою платіжних карток
13.Права та обов'язки сторін при використанні кредитних карток.
14.Захист карток від несанкціонованого доступу та використання.
15.Банкомат як елемент електронної системи платежів.
16.Будова банкомата.
17.Міжнародна система передавання банківських повідомлень SWIFT.
18.Структура прикладного програмного забезпечення банків.
19.Сучасні види банківських електронних послуг.
20.Безпека банківських електронних систем.
21.Класифікація загроз безпеці.
22.Напрямки захисту банківських електронних систем.
23.Методи і способи організації захисту інформації.
Література
1.Рогач І.Ф. та ін. Інформаційні системи в фінансово-кредитних установах. 2001
2.Домрачев Є.В. та ін. Інформаційні банківські системи. ЕУФИМБ, 2006
3.Адамик Б.П., Литвин І.С. Інформаційні технології у банківській сфері — К., 2008.
4.Дика В.В. Банковские информационные системы. – М.: Маркет ДС, 2010
5.В. А. Гамза, И. Б. Ткачук. Безопасность банковской деятельности. 2009
6.Нестерова Т.Н. та ін. Банковские информационные системы и технологии. – М.:
ФиС. 2005
7.Банковские электронные услуги. – М.: ВУЗОВСКАЯ КНИГА, 2008
8.Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. - М.: Финансы и статистика, 1994
Поняття інформаційної технології
Якщо виходити з того, що інформація - це подані певним способом повідомлення,
які виникають під час здійснення певного виду людської діяльності, то можна розглядати наукову, технічну, економічну, соціальну, політичну, військову та інші види інформації. Але найбільший обсяг припадає на економічну інформацію.
Економічна інформація - це сукупність повідомлень економічного характеру, які можуть бути зафіксовані, передані, перетворені, збережені й використані для управління економічним об'єктом та економікою в цілому. Якщо інформація якимось чином стосується фінансів або кредитів, то вона вважається фінансово-кредитною інформацією.
Управління в будь-якій сфері економічної діяльності передбачає прийняття рішень для розв'язання широкого кола проблем комерційного характеру та базується на використанні статистичних даних, досвіду й взагалі різноманітної зовнішньої та внутрішньої інформації. Для того, щоб інформацію можна було використати в процесі управління, її попередньо необхідно обробити та відповідним чином подати, що, в свою чергу вимагає застосування відповідної технології.
Взагалі, під технологією, розуміють сукупність засобів, процесів, операцій,
методів, за допомогою яких вхідні у виробництво елементи перетворюються на вихідні,
вона охоплює машини, механізми та інструменти, навички та знання.
Інформаційна технологія - це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збору, передачі, обробки, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів.
Інформаційна технологія виникла разом з виробництвом на Землі кілька мільйонів років тому і у своєму розвитку пройшла кілька етапів. До другої половини XIX ст.
панувала «ручна» інформаційна технологія. Уся обробка інформації виконувалася вручну за допомогою пера, рахівниці, бухгалтерських книг. Зв'язок здійснювався шляхом пересилання пакетів, листів тощо.
Винахід друкарської машинки, телефону, диктофона, модернізація системи поштового зв'язку дали змогу суттєво удосконалити як окремі операції, так і весь технологічний процес обробки інформації, підвищити продуктивність управлінської праці. Така «механізація» інформаційної технології стала базою формування діючих організаційних структур в економіці.
На зміну «механічній» інформаційній технології у 40-50-х роках XX ст. прийшла
«електрична» технологія, заснована на широкому використанні електричних друкарських машинок, копіювальних машин, портативних диктофонів. Різко підвищились якість, кількість і швидкість обробки документів.
З появою і широким розвитком ЕОМ та периферійної техніки настала ера комп'ютерної інформаційної технології, яка названа «новою» (сучасною, безпаперовою)
інформаційною технологією.
Основу нової інформаційної технології (НІТ) становить розподілена комп'ютерна техніка, «дружнє» програмне забезпечення, розвинені комунікації. Користувачеві-непро-
грамісту надано можливість прямого спілкування з ЕОМ шляхом роботи у діалоговому режимі. При цьому потужні програмно -апаратні засоби (бази даних, експертні системи та бази знань, системи підтримки прийняття рішень тощо) створюють комфорт у роботі,
дозволяють не лише автоматизувати процес зміни форми та місцезнаходження інформації, а й змінювати її зміст. Комп'ютери допомагають людині підвищити продуктивність праці завдяки збільшенню обсягів індивідуального виконання робіт.
Поняття «нова інформаційна технологія» має подвійне тлумачення: з практичного і теоретичного погляду. Інформаційна технологія з практичного погляду - це сукупність автоматизованих процесів циркуляції і переробки інформації, опису цих процесів,
пов'язаних з конкретною предметною областю і реалізованих з допомогою сучасних техніко-економічних засобів, що виконують заданий перелік функцій. З теоретичного погляду нова інформаційна технологія - це науково-технічна дисципліна, у рамках якої досліджуються проблеми розробки та застосування автоматизованих процесів циркуляції і переробки інформації.
Концепція нової інформаційної технології базується на широкому застосуванні комп'ютерної техніки і трьох основних принципах: інтегрованості, гнучкості та інформативності.
Для нової інформаційної технології характерні такі особливості:
♦ робота користувача в режимі маніпулювання (непрограмування) даними. Користувач має бачити (засоби виводу - екран, принтер) і діяти (засоби вводу - клавіатура, миша,
сканер), а не знати і пам'ятати; ♦ наскрізна інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі
інтегрованої бази даних, що передбачає одну уніфіковану форму подання, зберігання,
пошуку, відображення, відновлення та захисту даних; ♦ безпаперовий процес обробки документа, при якому на папері фіксується лише його
остаточний варіант, а проміжні версії та необхідні дані, записані на машинні носії,
доводяться до користувача через екран дисплея ПЕОМ;
♦інтерактивний (діалоговий) режим розв'язування задачі з широкими можливостями для користувача;
♦можливість колективного виконання документа на основі групи ПЕОМ, об'єднаних засобами комунікації;
♦можливість адаптивної перебудови форм і способів подання інформації у процесі розв'язування задачі.
Існують два способи впровадження нової інформаційної технології у локальні інформаційні структури, що ґрунтуються на адаптації НІТ до організаційної структури та раціоналізації організаційної структури.
При першому способі впровадження НІТ пристосовується до організаційної
структури в її існуючому вигляді і відбувається лише локальна модернізація
сформованих методів роботи. Комунікації розвинені слабко і раціоналізуються лише робочі місця уп - равлінців. Відбувається розподіл функцій між технічними працівниками (операторами) і спеціалістами (адміністраторами): об'єднання функцій збору і обробки інформації (фізичний потік документів) з функцією прийняття рішень
(інформаційний потік).
Другий спосіб упровадження НІТ передбачає раціоналізацію організаційної структури. Організаційна структура модернізується так, щоб інформаційна технологія дала найбільший ефект. Основою стратегії є максимальний розвиток комунікацій і розробка нових організаційних взаємозв'язків, раніше економічно недоцільних.
Продуктивність організаційної структури зростає, оскільки архіви даних розподіляються раціонально, обсяги інформації, що циркулює по системних каналах, знижуються, і
досягається збалансованість ефективності кожного управлінського рівня обсягу розв'язуваних задач.
Окремі складові інформаційної технології можуть відрізнятися за типом оброблюваної інформації, але й можуть об'єднуватися в інтегровані технологічні комплекси, яскравим прикладом яких є інтерфейс
Інтерфейс - сукупність засобів і правил, які забезпечують взаємодію пристроїв,
програм і людини-користувача.
Інтерфейс користувача - комплекс програмних засобів, які забезпечують взаємодію користувача з системою: спілкування програми з користувачем, спілкування користувача з програмою і мова спілкування. Мова спілкування визначається розробником програми.
властивостями інтерфейсу є конкретність і наочність
Командний інтерфейс - самий простий. Він забезпечує видачу на екран системного запрошення для введення команди.
WIMP-інтерфейс розшифровується з англ. як Windows (вікна), Images (образи),
Menu (меню), Pointer (покажчик). На екрані висвічується вікно, яке містить образи програм і меню дій. Для вибору одного з них використовується покажчик.
SILK-інтерфейс розшифровується з англ. Speech (промова), Images (образи),
Language (мова), Knowledge (знання). При використанні такого інтерфейсу на екрані по голосовій команді людини буде відбуватися переміщення від одних образів до інших.
Економічні задачі розв'язуються у двох основних режимах: діалоговому та пакетному Під час вирішення задач в діалоговому режимі користувач взаємодіє з системою на кожному етапі розв'язку. При пакетному режимі розв'язку користувач взаємодіє на початку та в кінці процесу розв'язку задачі.
Економічні задачі, які розв'язуються в пакетному режимі, характеризуються наступними властивостями:
♦алгоритм розв'язування задачі формалізований, процес її розв'язування не вимагає втручання людини;
♦наявний великий об'єм вхідних і вихідних даних, значна частина яких знаходиться на магнітних носіях;
♦великий об'єм даних вимагає великого часу для розв'язування задачі;
♦періодичність виконання задач.
Слід відмітити, що діалоговий режим є не альтернативою пакетному, а його розвитком. Якщо використання пакетного дозволяє зменшити втручання користувача у процес розв'язування задачі, то діалоговий режим передбачає відсутність жорстко закріпленої послідовності операцій обробки даних.
Класифікація, можливості та забезпечення інформаційних систем
У вузькому розумінні інформаційна система являє собою комплекс технічних і програмних засобів, який використовують в рамках певної інформаційної технології під час обробки інформації
Створенню інформаційних систем (ІС) у нашій країні приділяється багато уваги.
За масштабами, темпами зростання, витратами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, а також за ступенем впливу на процеси управління проблема створення ІС перетворилася на велике народногосподарське завдання.
Інформаційні системи можуть значно різнитися за типами об'єктів управління,
характером та обсягом розв'язуваних задач і рядом інших ознак.
На кожному з рівнів управлінського апарату виконуються роботи, які в комплексі забезпечують управління. Такі роботи називають функціями. Типовими для економічних інформаційних систем є наступні функції:
планування - ідеальна форма реалізації цілі управління. Планування на вищому управлінському рівні торкається майбутніх проблем і орієнтовано на довгий строк.
Планування на середньому управлінському рівні здійснюється на більш короткий строк і при цьому деталізується план вищого рівня. Оперативне управління передбачає найбільш детальну проробку плану.
облік - направлений на отримання інформації про хід роботи підприємства.
аналіз і регулювання - співставлення фактичних показників з нормативними
(плановими), визначення недопустимих відхилень, встановлення їх причин, виявлення резервів, знаходження шляхів виправлення наявної ситуації, прийняття рішень по виведенню об'єкта на плановий режим.
Відповідно до того, які функції управління покликані підтримувати ІС розрізняють системи, планування, облікові, аналітичні, регулюючі ІС.
Також ІС класифікувати за наступними ознаками. ♦ за рівнем застосування та адміністративним поділом — державні, територіальні (регіональні), галузеві, об'єднань,
підприємств або установ, технологічних процесів.
Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління адміністративно-
територіальним регіоном. Сюди належать ІС області, міста, району. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності й видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.
Галузеві інформаційні системи управління призначені для управління підвідомчими підприємствами та організаціями. Галузеві ІС діють у промисловості та в сільському господарстві, будівництві на транспорті і т.ін. В них розв'язуються задачі інформаційного обслуговування апарату управління галузевих міністерств і їх підрозділів. Галузеві ІС відрізняються сферами застосування — промислова,
непромислова, наукова.
Інформаційні системи управління підприємствами (АСУП) або виробничими об'єднаннями (АСУ ВО) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв'язування задач управління виробничо - господарською діяльністю підприємства.
Інформаційні системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) керують станом технологічних процесів (робота верстата, домни тощо). Перша й головна відмінність цих систем від розглянутих раніше полягає передусім у характері об'єкта управління — для АСУ ТП це різноманітні машини, прилади, обладнання, а для державних, територіальних та інших АСУ — це колективи людей. Друга відмінність полягає у формі передачі інформації. Для АСУ ТП основною формою передачі інформації є сигнал, а в інших АСУ — документи. ♦ за рівнем автоматизації процесів управління — інформаційно-пошукові, інформаційнодовідкові, інформаційно - керівні,
системи підтримки прийняття рішень, інтелектуальні ІС.
Інформаційно-пошукові системи (ІСП) орієнтовані на розв'язування задач пошуку інформації. Змістова обробка інформації у таких системах відсутня.
В інформаційно-довідкових системах (ІДС) за результатами пошуку обчислюють значення арифметичних функцій.
Інформаційно - керуючі, або управлінські, системи (відомі у вітчизняній літературі під назвою «автоматизовані системи організаційного управління») являють собою організаційно-технічні системи, які забезпечують вироблення рішення на основі автоматизації інформаційних процесів у сфері управління. Отже, ці системи призначені для автоматизованого розв'язування широкого кола задач управління.
До інформаційних систем нового покоління належать системи підтримки прийняття рішень (СППР) та інформаційні системи, побудовані на штучному інтелекті
(інтелектуальні ІС).
СППР — це інтерактивна комп'ютерна система, яка призначена для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень із слабоструктурованих або неструктурованих проблем.
Інтерес до СППР, як перспективної галузі використання обчислювальної техніки та інструментарію підвищення ефективності праці у сфері управління економікою,
постійно зростає. У багатьох країнах розробка та реалізація СППР перетворилася на дільницю бізнесу, що швидко розвивається.
Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складних творчих задач. Розрізняють три види інтелектуальних ІС:
■ інтелектуальні інформаційно -пошукові системи (системи типу «запитання — відповідь»), які у процесі діалогу забезпечують взаємодію кінцевих користувачів — непрограмістів з базами даних та знань професійними мовами користувачів, близьких до природних;
■розрахунково-логічні системи, які дають змогу кінцевим користувачам, що не є програмістами та спеціалістами в галузі прикладної математики, розв'язувати в режимі діалогу з ЕОМ свої задачі з використанням складних методів і відповідних прикладних програм;
■експертні системи, які дають змогу провадити ефективну комп'ютеризацію областей, в яких знання можуть бути подані в експертній описовій формі, але використання математичних моделей утруднене або неможливе.
♦за ступенем централізації обробки інформації — централізовані ІС, децентралізовані іс, інформаційні системи колективного використання.
♦за ступенем інтеграції функцій — багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство — об'єднання, об'єднання — галузь і т.ін.), багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування і т.ін.
♦за сферою застосування - банківські ІС, ІС фондового ринку, страхові ІС, податкові ІС, ІС промислових підприємств та організацій (особливе місце серед них займають бухгалтерські ІС), статистичні ІС тощо.
Як правило, в ІС вирізняють функціональну частину та забезпечуючу. Наприклад,
ІС управління персоналом банку може містити такі функціональні підсистеми:
♦планування чисельності персоналу банку;
♦розрахунок фонду зарплати персоналу;
♦планування і організація навчання персоналу;
♦управління кадровими переміщеннями;
♦статистичний облік і звітність;
♦довідки по запиту.
Прийнято також виділяти таке забезпечення:
♦ інформаційне - сукупність методів і засобів по розміщенню і кодуванню інформації
(системи класифікації і кодування, уніфікації документації, способи раціоналізації документообігу і форм документів, організації нормативно-довідкової інформації,
побудови банків даних, зокрема побудови і ведення інформаційної бази ...);
♦ програмне (ПЗ) - сукупність розроблених комп'ютерних програм для створення і обробки баз даних. Розрізняють базове ПЗ - для автоматизації взаємодії людини і ПК,
організації типових процедур обробки даних; та прикладне ПЗ - сукупність програм,
призначених для автоматизації розв'язування спеціальних функціональних задач інформаційної системи.
♦ до математичного забезпечення віднесено сукупність математичних методів,
моделей і алгоритмів розв'язування задач, які застосовуються в ІС; моделі та алгоритми,
що входять до цього забезпечення як інструмент подальшої розробки програмних засобів.
♦технічне забезпечення - комплекс технічних засобів, необхідних для функціонування систем обробки даних. Воно включає в себе як ЕОМ, так і оргтехніку, засоби телекомунікації і зв'язку, різного роду периферійні пристрої;
♦до організаційного забезпечення належить сукупність документів, що описують технологію функціонування ІС, методи вибору і застосування користувачами технологічних прийомів для одержання конкретних результатів при функціонуванні ІС.
♦правове забезпечення - сукупність правових норм, які регламентують створення і функціонування ІС, правові відносини при функціонуванні ІС та юридичний статус результатів такого функціонування. Наприклад: нормативні акти договорів між замовником та розробником ІС, правове регулювання відхилень, умови надання юридичної сили документам, одержаним із застосуванням обчислювальної техніки,
права і обов'язки персоналу,...
♦ лінгвістичне забезпечення - сукупність мовних засобів, що використовуються на різних стадіях створення і експлуатації ІС для підвищення ефективності розробок і забезпечення спілкування людини з ЕОМ.
Інформаційні системи України
Державні ІС призначені для вирішення найважливіших народногосподарських проблем країни. На базі використання обчислювальних комплексів та економіко -
математичних методів в них складають перспективні та поточні плани розвитку країни,
ведуть облік результатів та регулюють діяльність окремих ланцюгів економіки,
розробляють державний бюджет та контролюють його виконання і т. ін.