20.3. Управління етикою і соціальною відповідальністю

Сучасний менеджмент пропонує певні заходи для забезпечення етичної поведінки:

1. впровадження етичних норм, які відображають систему загальних цінностей, суспільних уподобань та правил етики працівників організації;

2. створення комітетів з етики, основне завдання яких оцінювати повсякденну практику з позицій етики та етичної поведінки, проводити соціальні ревізії, покликані оцінювати вплив соціальних факторів на організацію;

3. організація навчання етичній поведінці керівників та підлеглих;

4. постійне інформування працівників про випадки високоетичної, і навпаки, неетичної поведінки через пресу, радіо, телебачення тощо;

5. проведення нарад, конференцій, симпозіумів з проблем етичної поведінки.

Реалізація зазначених заходів потребує застосування відповідних методів:

• особистий приклад,

• моральний кодекс

• рзні етичні структури.

Моральний кодекс — це формальний виклад етичних і соціальних цінностей організації. Він покликаний донести до співробітників принципи, яких дотримується організація. Як правило, моральний кодекс фірми базується на заявлених принципах організації, або в ньому викладається її політика. Заявлена політика — це опис (досить загальний) порядку дій компанії та її співробітників у конкретних ситуаціях, що торкаються питання етики і моралі (ринкова практика, конфлікти інтересів, дотримання законів, патентна практика, подарунки співробітникам, надання їм рівних можливостей).

Етичні структури. До етичних структур відносяться різні системи, посади і програми, за допомогою яких організація прагне стимулювати відповідну моральним принципам поведінку співробітників.

Комітет з етики утворюється з групи вищих керівників, на яких покладено обов'язок спостерігати за дотриманням працівниками етичних принципів і виносити рішення у випадку виникнення спірних ситуацій. Комітет також відповідає за покарання тих, хто порушує правила етики, що має важливе значення, якщо організація прагне безпосередньо вплинути на поведінку працівників.

Уповноважений з питань етики — це один з вищих керівників організації, до якого стікається інформація про етичні проблеми, що виникають, він займається врегулюванням конфліктів, а також вказує керівництву на потенційні джерела ускладнень.

Існують й інші етичні структури, такі як навчальні програми і "гарячі лінії" тощо.

Контрольні запитання

1. Які види відповідальності несе менеджер перед організацією та суспільством?

2. Яку роль відіграє етика в сучасній системі управління? Що розуміють під етичною поведінкою?

3. Назовіть основні причини неетичної поведінки?

4. Які підходи використовуються для прийняття етично складних рішень?

5. Які методи і заходи можна використовувати для забезпечення етичної поведінки працівників?

Тема 21. Корпоративна культура

21.1. Сутність, значення та зміст корпоративної культури

в системі управління організацією ( підприємством)

Сучасна теорія і практика управління визначає корпоративну культуру як систему цінностей, переконань, вірувань, уявлень, очікувань, символів, а також ділових принципів, норм поведінки, традицій, ритуалів і т.д., які склалися в організації або її підрозділах за час діяльності та які приймаються більшістю співробітників.

Корпоративна культура — це цілісність, але вона є багатоаспектною. В загальному вигляді вона складається з елементів двох видів:

1. Матеріальні елементи – представлені структурою об'єктів (як виробничих, так й інфраструктури); системою технологічних та управлінських процесів; знаково-символьною системою.

2. Духовні елементи – представлені системою поглядів, думок, еталонів поведінки, цілей, міфів, історією, обрядами, кадровою політикою тощо.

До основних характеристик організаційної культури відносять цінності, які поділяють всі співробітники організації та норми, якими регламентуються дії працівників.

Цінності – те, що люди цінять в організаційному житті: своє становище, тітули, відношення з боку керівництва, співробітників, споживачів, роботу, відносини з постачальниками і споживачами. Цінності знаходять своє ви­раження у символах, міфах, переказах, девізах, цере­моніях тощо.

Норми - узагальнюючі правила, за допомогою яких керують поведінкою працівника і які призводять до досягнення цілей організації.

Норми можуть торкатися таких аспектів, як: рівень технологій, якості; відношення до новаторства; відношення до людей (повага до людей, навчання та можливість підвищення кваліфікації, кар’єра, справедливість, мотивація людей); критерії підбору на управлінські та контролюючі посади; організація роботи та дисципліна; стиль керівництва і управління, процеси прийняття рішень; характер контактів (особистий чи письмовий контакт, застосування зборів, норми поведінки при зборах) тощо.

Ступінь ефективності корпоративної культури визначають наступні фактори:

• злагодженість, взаємодія ( командний дух);

• задоволеність роботою та її результатами;

• відданість організації і готовність відповідати її високим стандартам;

• високий рівень якості праці і продукції;

• готовність до змін, які обумовлені вимогами прогресу та конкурентної боротьби.