14.2. Характеристика процесу прийняття рішень, його основні стадії

Незалежно від підходу, за яким вирішується проблема, існують певні кроки (етапи), які необхідно пройти у процесі прийняття рішень.

Етап 1. Визначення проблеми. Процес визначення проблеми передбачає: 1) виявлення проблеми – процес усвідомлення, що існує певна проблема; 2) окреслювання проблеми – процес встановлення масштабу і природи проблеми тоді, коли вона вже виявлена; оцінка розміру і ступеня її серйозності.

Етап 2. Формулювання цілей, обмежень і критеріїв.

У якості основних обмежень найчастіше виступають: неадекватність ресурсів; недостатня кількість працівників, що мають необхідну кваліфікацію і досвід; неможливість закупити ресурси за прийнятними цінами; винятково гостра конкуренція; закони й етичні міркування.

Критерії – це стандарти, за якими мають оцінюватися альтернативні варіанти рішень (прибуток, вартість, ціна, строк окупності тощо).

Етап 3. Розробка альтернативних рішень. Всі обрані варіанти розглядаються разом. Кожний варіант рішення повинен бути оцінений не тільки відносно зазначених цілей, але й інших варіантів.

Етап 4. Вибір альтернативи. Очікуваний ефект від реалізації кожного варіанту вирішення проблеми, повинен бути оцінений разом з оцінкою ймовірності того, що такий ефект дійсно буде отриманий, а також з урахуванням організаційних наслідків альтернативи.

Етап 5. Здійснення альтернативи. Реалізація цього етапу передбачає: 1) оголошення альтернативи; 2) видачу необхідних розпоряджень; 3) призначення специфічних завдань, (доручень) різним працівникам; 4) розподіл ресурсів; 5) спостереження за процесом реалізації рішення; 6) прийняття рішень, що будуть випливати за результатами реалізаційї поточного рішення.

Етап 6. Оцінка результатів рішення.

14.3. Методи розробки управлінських рішень

Вибір методу розробки управлінського рішення обумовлюється типом проблеми, яка підлягає вирішенню:

1. Стандартні проблеми – мають чітку структуру, причинно-наслідкові зв΄язки з΄ясовані, аналогі, набір стандартних рішень.

2. Добреструктуровані проблеми – можуть бути розділені на підпроблеми, блоки питань, для кожного з яких існує набір стандартних рішень.

3. Слабкоструктуровані проблеми - не завжди з΄ясовані причинно-наслідкові зв΄язки, самі проблеми не формулюються достатньо чітко.

4. Неструктуровані проблеми – як правило не мають аналогів, причинно-наслідкові зв΄язки повністю не зрозумілі, способи вирішення не визначені.

Для розв΄язання проблем першого типу, як правило, використовуються стандартні рішення, які викладені у нормативних документах (інструкціях, положеннях, методичних вказівках тощо). Однак для прийняття більшості управлінських рішень використовуються спеціальні методи.

Формалізовані методи прийнятті управлінських рішень – засновані на отриманні кількісних результатів розрахунків. Використовуються для добреструктурованих і частково слабкоструктурованих проблем. В основі таких методів лежить використання моделей різного типу:

Фізична модель – збільшене/зменшене відображення досліджуваного об'єкта (наприклад, макет будівлі).

Аналогова модель - замінює досліджуваний об'єкт об'єктом-аналогом, що поводиться як реальний об'єкт, але виглядає інакше (графіки, схеми, карти тощо).

Математична модель - заснована на використанні символів і позначень для опису властивостей об'єкта за допомогою формульних (математичних) залежностей.

Неформалізовані (якісні) методи прийнятті управлінських рішень – засновані на інтуіції, власному досвіді та досвіді інших осіб (експертів): метод «мозкового штуруму», метод Дельфі, метод сценаріїв тощо.

Контрольні запитання

1. Що таке управлінське рішення? Чим воно відрізняється від особистого рішення?

2. За якими ознаками можна класифікувати управлінські рішення?

3. Які основні принципи прийняття ефективного управлінського рішення?

4. Дайте характеристику основних етапів прийняття управлінського рішення.

5. Які вам відомі методи розробки управлінських рішень. Дайте їх характеристику. Для проблем якого типу вони використовуються?