Організація митного контролю

Діяльність митних органів України пов'язана із здійсненням митно­го контролю та митного оформлення товарів, речей, валюти, цінностей, транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.

Митне оформлення та митний контроль здійснюються особовим складом підрозділів регіональних митниць, митниць, і є його повсяк­денною роботою. Як і будь-яка діяльність, робота з виконання мит­ного контролю та митного оформлення потребує належної органі­зації. Тобто всі операції, які здійснюються в процесі митного оформ­лення та контролю, мають бути належним чином упорядковані та відображені в нормативних актах (документах), технологічних схе­мах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників митниці. Така робота проводиться в митних органах України Управлінням організації митного контролю Держмитслужби України та відділами організації митного контролю регіональних митниць. У митницях функція з організації митного контролю по­кладається на одного із заступників начальника митниці або на один чи декілька спеціально створені підрозділи (відділ, сектор).

Управління організації митного контролю Державної митної служ­би України підпорядковується заступнику Голови ДМСУ, відділ органі­зації митного контролю регіональної митниці — начальнику регіональ­ної митниці та одному із його заступників. Структура Управління органі­зації митного контролю затверджується Головою ДМСУ (рис, 2.1), відділу організації митного контролю — начальником регіональної митниці.

Основними завданнями і напрямками організації митного контро­лю є:

— підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;

— аналіз діючих та впровадження передових форм і методів мит­ного контролю та заходів підвищення їх ефективності;

— запровадження технологій митного контролю та митного оформ­лення;

— організація взаємодії митних органів (підрозділів) зі службами прикордонного, санітарного, фітосанітарного, радіологічного, ветери­нарного, екологічного контролю, іншими контрольними службами та правоохоронними органами при здійсненні митного контролю;

— розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;

— удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

Підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань органі­зації та розвитку митної інфраструктури здійснюється на регіональ­ному (регіональні митниці, митниці) та центральному (центральний апарат ДМСУ) рівнях. Регіональні митниці на підставі практичної роботи оперативних підрозділів збирають, узагальнюють, системати­зують та аналізують інформацію щодо діючого порядку митного оформ­лення та контролю, розвитку інфраструктури регіональної митниці та підпорядкованих їй митниць, виявляють проблемні питання, ви­значають передовий досвід і готують пропозиції ДМСУ щодо вирішен­ня проблемних питань, розповсюдження передового досвіду, вдоско­налення порядку митного контролю та митного оформлення. Пере­дові форми та методи митного контролю, а також заходи з підвищення їх ефективності впроваджуються регіональною митницею у практику роботи підпорядкованих митниць. На підставі отриманої від мит­ниць інформації ДМСУ (управління центрального апарату) готує про­екти законодавчих актів і нормативні акти з питань митної справи й організації та розвитку митної інфраструктури. Одним з елементів митної інфраструктури є пункт пропуску через державний кордон України — це територія або частина території прикордонної заліз­ничної, автомобільної станції, морського, річкового порту (аеропорту) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюються визначені законодавством види контролю з метою про­пуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Пункти пропуску поділяються:

— за видами транспортного сполучення — на залізничні, авто­мобільні, морські, річкові, повітряні, пішохідні;

— за категоріями поїздок — на міжнародні (пропуск через кор­дон громадян і транспортних засобів усіх держав), міждержавні (про­пуск через кордон громадян і транспортних засобів України і суміж­ної держави), місцеві (спрощений пропуск через кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних облас­тях, районах, та транспортних засобів, що їм належать);

— за характером транспортних перевезень — на пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські;

— за режимом функціонування — на постійні, тимчасові, цілодо­бові й такі, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.

Приклад поділу пунктів пропуску, розташованих у зоні діяльності Східної регіональної митниці (далі — РМ) та підпорядкованих їй митниць, наведено на другому форзаці.

Одним із напрямків організації митного контролю є розробка і запровадження в дію технологічних схем митного контролю та мит­ного оформлення.

Технологічна схема — це встановлена керівництвом митного орга­ну, обов'язкова для виконання послідовність дій співробітників підрозділів митного органу під час здійснення операцій митного кон­тролю та митного оформлення. Технологічна схема може регламен­тувати діяльність як одного окремо взятого підрозділу, так і декіль­кох підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших контролюючих органів (служб): ветеринарної, санітарної, фітосанітарної, екологічної, підрозділами прикордонних військ України та ін. За допомогою тех­нологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульову­ються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

Взаємодія — це комплекс організаційних заходів, спрямованих на узгодженість дій різних підрозділів, служб, посадових осіб під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

Результати митного оформлення, з метою виключення підробок, фальсифікації, потребують спеціального захисту. Такий захист пе­редбачений на особистих митних забезпеченнях особового складу (осо­бистій номерній печатці, штампі «Під митним контролем»). Також використовується захист у вигляді нумерації бланків митних доку­ментів (митних декларацій, протоколів про порушення митних пра­вил тощо), нанесення на такі бланки спеціального малюнка, водяних знаків. Робота із запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення є одним із напрямків організації митного конт­ролю. Одним із нових видів захисту, впровадженим Управлінням організації митного контролю ДМСУ, є нанесення на відбитки особи­стих митних забезпечень та митні документи спеціальних гологра­фічних етикеток з декількома ступенями захисту. Самі митні забез­печення та порядок їх застосування також постійно вдосконалюють­ся Держмитслужбою України. Так, у 1997 р. повністю було змінено

форми митних забезпечень на більш досконалі. В митній системі України використовується чотири типи митних забезпечень (рис. 2.2):

а — тип 1 — особиста номерна печатка інспектора; • б —тип 2 — штамп «Під митним контролем»; в — тип 3 — спеціальний пломбір з пуансонами; г — тип 4 — особиста металева печатка

• 1) особиста номерна печатка інспектора — проставляється на мит­них документах і свідчить про завершення митного оформлення;

2) штамп «Під митним контролем» — проставляється на митних документах і свідчить про знаходження вантажу під митним конт­ролем;

3) пломбір з пуансонами — для накладення спеціальних пломб на місця, приміщення, транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та інші предмети, що знаходяться під митним контролем;

4) особиста металева печатка — для накладення відтисків на при­міщення, сейфи, шафи тощо, в яких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предмети під митним контролем.

Особисті митні забезпечення типів 1 і 2 (особиста номерна печат­ка інспектора та штамп «Під митним контролем») виготовлено на основі універсального дата-штампа зі спеціальними барабанами та матрицею. На барабанах нанесено службові символи, що змінюються відповідно до потреб та вимог і мають декілька ступенів захисту.

Для відтиску особистої номерної печатки інспектора або штампа «Під митним контролем» на барабанах набирається рядок із дев'яти символів, кожний символ якого може змінюватися окремо, незалежно від інших.

Наприклад: > 03 05 98 07, Е 01 01 98 09.

Перший символ рядка має п'ять значень:

— позначки у вигляді [> (на в'їзд); < (на виїзд) використовують­ся в особистій номерній печатці інспектора і вказують напрямок переміщення об'єктів митного контролю;

— три літерні значення у вигляді Е (експорт), І (імпорт), Т (тран­зит) застосовуються для штампа «Під митним контролем».

Символи з другого по сьомий відведено для позначення дати про­ставлення відтиску. Вони змінюються відповідно до поточної дати інспектором митниці самостійно.

Восьмий та дев'ятий символи рядка відведено для першого ступе­ня захисту від підробок. Змінюються інспектором митниці згідно з листом Державної митної служби України за підписом Голови ДМСУ або його заступників. Самостійно встановлювати інші значення цих символів забороняється.

Для роботи з особистими митними забезпеченнями типів 1 і 2 використовується спеціальна фарба різних кольорів (другий ступінь захисту від підробок), зміна кольору якої проводиться тільки цен­тралізовано Державною митною службою й одночасно по всіх митни­цях України.

Колір спеціальної фарби встановлюється єдиним для всіх митних органів України і може змінюватися тільки згідно з листом Держав­ної митної служби України, підписаним Головою ДМСУ або його заступниками.

Установлюються такі порядкові номери кольорів спеціальної фарби:

1) зелений;

2)червоний;

3)синій.

Митне забезпечення типу 3 (пломбір) виготовляється на базі стан­дартного пристрою (ГОСТ 18680-73) зі змінними пуансонами, при­значеними для нанесення відтисків на металеву пломбу, на яких зображено: з одного боку — тризначний код митниці та номер спе­ціального пломбіра, з другого — зображення кадуцея, обрамлене об­рисом Золотих воріт.

Митні забезпечення типу 4 (особиста металева печатка) виготов­ляються для внутрішніх потреб митниці: опечатування робочих інди­відуальних портфелів, приміщень, сейфів, шаф. У внутрішньому колі відбито номер особистої металевої печатки, у просторі між внутрішнім та зовнішнім колами розташовано назву митниці — власника мит­ного забезпечення.