- •Глава 1. Iсторiя географiчних вiдкриттiв та дослiджень...........................................6
- •Глава 2. Що I як вивчас сучасна фiакчва географiя ................................................32
- •Глава 3. Земля в космiчному просторi ........................................................................40
- •Глава 4. Загальнi вiдомостi про Землю .......................................................................58
- •Глава 5. Лiтосфера ..........................................................................................................79
- •Глава 6. Атмосфера .......................................................................................................101
- •Глава 7. Гiдросфера ........................................................................................................135
- •Глава 8. Бiосфера ...........................................................................................................161
- •Глава 9. Структура географiчної оболонки .............................................................178
- •Глава 10. Людина I навколишне середовище ..........................................................189
- •Глава 1
- •1.1. Зародження географії в давньому світі
- •1.2. Стан географії в середні віки
- •1.3. Епоха Великих географічних відкриттів
- •1.4. Формування галузей географічної науки
- •1.5. Географія на сучасному етапі
- •Глава 2
- •2.1. Системи географічної науки
- •2.2. Географічна оболонка Землі
- •2.3. Методи фізичної географії
- •2.4. Завдання сучасної фізичної географії
- •Глава 3 земля в космічному просторі
- •3.1 Гіпотези про походження Землі
- •3.2. Основні риси будови Всесвіту
- •3.3. Характеристика планет Сонячної системи
- •3.4. Малі тіла Сонячної системи
- •3.5. Поняття про географічний простір
- •Глава 4 загальні відомості про землю
- •4.1. Форма і розміри планети
- •4.2. Гравітаційне поле Землі
- •4.3. Земний магнетизм
- •4.4. Внутрішня будова Землі
- •4.5. Добове обертання Землі
- •4.6. Річний рух Землі та його наслідки
- •4.7. Рух Землі і календар
- •Глава 5
- •5.1. Типи земної кори
- •5.2. Хімічний і речовинний склад кори
- •5.3. Історія розвитку земної кори
- •5.4. Вулкани
- •5.5. Землетруси
- •5.6. Поняття про геосинкліналі та платформи
- •5.7. Утворення материків і океанів
- •5.8.Сучасні особливості розподілу моря і суші
- •5.9. Форми земної поверхні
- •5.10. Рельєф океанічного дна
- •5.11. Гіпсографічна крива
- •Глава 6
- •6.1. Склад повітря
- •6.2. Будова атмосфери
- •6.3. Радіація в атмосфері
- •6.4. Тепловий баланс Землі
- •6.5. Температура повітря
- •6.6. Баричне поле Землі і вітер
- •6.7. Загальна циркуляція атмосфери
- •6.8. Місцеві вітри
- •6.9. Повітряні маси і фронти
- •6.10. Циклони та антициклони
- •6.11. Розподіл хмарності і опадів
- •6.12. Погода і клімат
- •6.13. Причини ритмічних змін клімату
- •Глава 7
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Кругообіг води
- •7.3. Світовий океан та його поділ
- •7.4. Солоність і хімічний склад води
- •7.5. Циркуляція вод океаносфери
- •7.7. Озера
- •7.8. Підземні води
- •7.9. Болота
- •7.10. Льодовики
- •7.11. Багаторічна мерзлота
- •Глава 8
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Виникнення і еволюція біосфери
- •8.3. Жива речовина
- •8.4. Біологічний кругообіг речовин
- •8.6. Вуглець у біосфері
- •8.7. Ноосфера – сфера розуму
- •Глава 9
- •9.1 Поясно-зональні і азональні структури
- •9.2 Особлівості географічних поясів і зон суші.
- •9.3. Особливості океанічних географічних поясів
- •9.4 Вертикальна зональість
- •9.5 Ланшафтна структура
- •Глава 10
- •10.1. Демографічна проблема
- •10.2. Світова продовольча криза
- •10.3. Екологічні проблеми сільського господарства
- •10.4. Екологія та енергетика
- •10.5. Антропогенні зміни навколишнього середовища
Глава 2
ЩО І ЯК ВИВЧАЄ СУЧАСНА
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ
2.1. Системи географічної науки
Географія — наука, що зародилася в сиву давнину. Уже багато століть вона описує природу, населення і господарство різних регіонів і Землі в цілому. Тепер це вже не єдина наука, а ціла система природничих і суспільних наук. Всі вони в сукупності глибоко досліджують будову географічної оболонки нашої планети, її складових компонентів, вивчають причини розвитку тих чи інших природних явищ і процесів, аналізують соціально-економічні та екологічні проблеми тощо. Система географічних наук складається із самостійних наук, наукових дисциплін і галузевих наук.
До самостійних наук належать фізична географія, соціально-економічна географія, історія географії, картографія. Фізична географія вивчає природу поверхні Землі та її різноманітні природні комплекси. Соціально-економічна географія вивчає населення, його господарську діяльність, закономірності розміщення виробництва. Обидві ці науки є основними відгалуженнями географії. Історія географії, вивчає розвиток теоретичної думки, історію географічних досліджень і відкриттів, описує етапи виникнення і формування всіх географічних наук. Картографія — наука про географічні карти, методи і процеси їх створення і використання. Зауважимо, що картографії належить особливе місце в географії, бо вона обслуговує не лише географічні науки, а і досить далекі від неї науки та галузі народного господарства — карти широко застосовують, наприклад, у військовій справі, авіації, судноплавстві, адміністративних установах.
У складі фізичної географії основними науковими дисциплінами є землезнавство, регіональна фізична географія і ландшафтознавство. Кожна з них має свій предмет вивчення. Так, землезнавство вивчає географічну оболонку Землі як цілісну систему, її будову, структуру, динаміку, розвиток і зміни під впливом господарської діяльності. Регіональна фізична географія вивчає природу різних районів Землі, в тому числі окремих материків, океанів, країн. Важливою частиною сучасної фізичної географії є ландшафтознавство, яке вивчає природні і перетворені (антропогенні) ландшафти та їх складові компоненти.
Соціально-економічна географія також складається з трьох основних дисциплін. Це — економічна і соціальна географія світу, регіональна економічна і соціальна географія та країнознавство. Кожна з цих наук має свій предмет досліджень. Так, економічна і соціальна географія світу вивчає основи географії світового виробництва, досліджує структуру, розміщення і розвиток господарства окремих країн у цілому та його основні галузі, аналізує кількісний і якісний стан населення, формулює питання теорії та виявляє закони розвитку предметів дослідження. Регіональна економічна і соціальна географія вивчає господарство країн та економічних районів (виробничо-територіальних комплексів) і зв'язки між ними. Країнознавство дає загальну характеристику природи і господарства окремих держав або великих територій. Складовою країнознавства є краєзнавство, предметом вивчення якого є малі території — їх природа, господарство, історія, побут людей і т. д.
Наука про охорону природи викристалізувалася з фізичної та економічної географії і тому поєднує питання природи та економіки. Це вчення про природні багатства та їх раціональне використання. Завдання цієї науки -- забезпечити ефективне використання природних ресурсів, їх розширене відтворення, збереження цінних і зникаючих видів рослин і тварин, унікальних ландшафтів.
Питаннями охорони природи зараз активно займаються також окремі галузеві науки. Вони відокремилися від географії внаслідок нагромадження великої кількості наукових знань про Землю і у зв'язку з необхідністю глибокого вивчення різних компонентів природи та галузей господарства, а також законів розвитку природи і суспільства. Спочатку назвемо галузеві науки, які виділилися із загальної фізичної географії. Геоморфологія — наука про рельєф Землі, походження та закономірності розвитку його форм. Океанологія вивчає фізичні, хімічні, геологічні та біологічні процеси і явища у Світовому океані, дно океану, просторову диференціацію вод та вплив цих чинників на формування природи планети. Гідрологія суші вивчає водні об'єкти суші: річки, озера, болота, підземні води, льодовики. Географія ґрунтів досліджує закономірності поширення ґрунтів на земній поверхні. Біогеографія вивчає закономірності географічного поширення і розподіл на планеті рослин, тварин та їхніх угруповань, а також характер, історію формування фауни і флори окремих територій.
Соціально-економічна географія також дала початок кільком окремим галузевим наукам. Кожна з них досліджує окремі об'єкти. Географія населення вивчає територіальні закономірності формування, розміщення і розвитку населення в певному соціально-економічному і географічному середовищі, суспільна географія — особливості і закономірності територіальної організації життя суспільства в різних країнах, районах, місцевостях, природних зонах. Географія і економіка природних ресурсів вивчає природні ресурси і здійснює економічну оцінку їх у країні, області, районі або на будь-якій іншій конкретній території. Географія промисловості досліджує територіальну структуру промислового виробництва, об'єктивні закономірності і особливості розвитку промисловості в цілому і за окремими групами галузей у складі територіальних систем різного рівня. Предметом вивчення географії сільського господарства є аграрно-територіальні комплекси різних типів і районів, географії транспорту — умови, фактори і закономірності формування, функціонування і територіальної організації транспортних систем як засобу зв'язку між територіально-виробничими комплексами.
Екологія в широкому розумінні є наукою, що вивчає взаємовідносини між живими організмами і середовищем їх існування. Нині дуже великого значення набувають комплексні дослідження взаємодії природи та суспільства з метою обґрунтування раціонального використання природних ресурсів та збереження сприятливих умов для життя на нашій планеті.
Описана система географічних наук не охоплює всіх її відгалужень. Зокрема, в ній не згадуються такі науки, як медична, військова і політична географія, палеогеографія, гляціологія, мерзлотознавство, геоекологія і деякі інші. І хоч наведена класифікація сучасного поділу географії не є повною, вона свідчить, що всі географічні науки об'єднує тісний взаємозв'язок між досліджуваними об'єктами і спільність кінцевої мети, яка полягає в комплексному досліджені природи, населення і господарства та у визначенні характеру взаємодії між людським суспільством і навколишнім середовищем.