2.3.2. Принципи організації виробничого процесу

Забезпечити ефективність виробництва можливо при дотриманні основних принципів організації виробничих процесів:

Спеціалізація – закріплення за кожним підрозділом (цехом, ділянкою, робочим місцем) обмежених видів робіт, деталеоперацій, які мають конструктивно-технологічну схожість. Характерна для масового виробництва.

Кооперування – виробничі зв’язки (внутрішні та зовнішні) щодо сумісного виробництва продукції.

Стандартизація – встановлення і застосування стандартів і технічних умов.

Уніфікація – використання або виробництво складових частин виробу, які можуть використовуватись у різних виробах;

Пропорційність – всі виробничі процеси діють синхронізовано, що забезпечує ритмічність і надійність виконання виробничої програми. Досягається нормуванням технологічних операцій та робіт, запасів та їх витрат, заділів, тривалості циклів.

Неперервність спрямована на мінімізацію простоїв і перерв. Ритмічність – випуск через рівні проміжки часу однаковою або пропорційно зростаючої кількістю виробів з періодичним повторенням виробничого процесу.

Прямоточність – забезпечення найкоротшого шляху проходження виробу по всіх стадіях і операціях виробництва.

Паралельність(сполучення) – забезпечення максимально можливого одночасного виконання окремих технологічних процесів (операцій, робіт).

Концентрація – зосередження операцій над технологічно однорідною продукцією на окремих робочих місцях, ділянках, лініях, цехах, підприємстві.

Диференціація – розосередження виробничого процесу по декількох підрозділам.

Комбінування – технологічне поєднання різнорідних виробництв в рамках одного підприємств або підрозділу.

Автоматизація – заміна ручних операцій автоматизованими і поєднання автоматизованого технологічного процесу з процесом управління їм.

Гнучкість – переналагодження виробництва в умовах зміни технології, ресурсів, номенклатури.

Надаючи перевагу певним принципам організації виробничих процесів обирають певні типи організації виробництва.

Питання для самоперевірки

1. Наведіть зміст стадій виробничого процесу.

2. Приклади спеціалізації та кооперування виробництва.

3. Сутність стандартизації та уніфікації виробництва.

4. Приклади неперервного та дискретного виробництва.

5. Сутність концентрації та диференціації виробництва.

6. Наведіть приклади комбінування виробництва.

7. Умови автоматизації та роботизації виробництва.

8. Наведіть приклади організації гнучкого виробництва.

2.4. Типи і методи організації виробництва План

2.4.1. Типи організації виробництва

2.4.2. Методи організації виробництва

2.4.3. Функції управління виробництвом

2.4.4. Планування виробництва

2.4.1. Типи організації виробництва

Тип організації виробництва визначають наступні ознаки: рівень спеціалізації; масштабність виробництва; режим його роботи; сталість номенклатури продукції; завантаженість робочих місць, тип устаткування, кваліфікація працівників та інші.

Відповідно до фізико-хімічної сутності основного технологічного процесу організують неперервне та дискретне виробництва.

Типи виробництва за рівнем серійності: одиничне, серійне й масове. Рівень серійності визначають часткою кількості робочих місць у загальній кількості операцій, що закріплені за робочими місцями. Для одиничного виробництва рівень серійності – до 0.2; для малосерійного – від 0.2 до 0.4; для середньосерійного – від 0.4 до 0.6; для багатосерійного – від 0.6 до 0.8; для простого масового – від 0.8 до 1; для потокового масового – близький до 1.

Одиничне виробництво це штучний випуску однакових виробів різноманітної номенклатурою. Має особливості: технологічну спеціалізацію робочих місць і значну кількість ручних операцій; технологія уточнюється в процесі виробництва; значна тривалість виробничого циклу та великий обсяг незавершеного виробництва; значні витрати живої праці, відходів виробництва та витрати на підготовку виробництва; незначне використання спеціального обладнання; децентралізація оперативного управління. Технологію й нормативи розробляють за міжцеховими технологічними маршрутами і обладнанням. Можливості автоматизації мінімальні.

Різновидом одиничного виробництва є індивідуальне виробництво (виробництво космічної техніки).

Серійний тип виробництва характеризується одночасним виготовленням серіями (партіями) широкої номенклатури конструктивно-технологічно однорідних виробів, що періодично повторюється протягом певного періоду часу. Дозволяє спеціалізувати робочі місця й застосовувати універсальне обладнання (верстати-автомати, маніпулятори), що сприяє підвищенню виробітку, скороченню тривалості виробничого циклу, зниженню змінніх витрат та собівартості продукції.

Серійне виробництво підрозділяють на малосерійне, середньосерійне й багатосерійне. За техніко-економічними характеристиками дрібносерійне виробництво наближається до одиничного, а багатосерійне – до масового.

Для масового виробництва характерна обмежена номенклатура великих обсягів продукції. Широко використовують спеціальне обладнання, інструменти, технологічні оснастки, застосовують верстати-автомати й автоматичні лінії. Технологію розробляють для кожної операції. Визначають режими роботи обладнання, необхідний інструмент, норми витрат часу та матеріалів. Обладнання розташовують за технологічним процесом, а послідовні операції синхронізують у часі, що сприяє скороченню міжопераційних простоїв і тривалості виробничого циклу.

Тип виробництва визначають методи його організації.