2.1.2. Властивості виробничого підприємства

Виробниче підприємство розглядається як динамічна соціально-економічна система, здатне самостійно змінювати форми внутрішніх виробничих відносин, свою структуру, розміри та зберігати свою цілістність, вливати на зовнішнє середовище зберігаючи свою місію. Підрозділи підприємства є підсистемами, що складаються з елементів різного ступеня складності (працівники, предмети й засоби праці), необхідні для функціонування і мають свої інтереси.

Засоби виробництва й працівники із знаннями й виробничим досвідом в сукупності становлять продуктивні сили суспільства, в масштабі підприємства – основу його виробничого потенціалу. В процесі виробництва працівники вступають між собою у певні виробничі відносини для спільної діяльності. Виробничі відносини – це система взаємозв’язків, що охоплюють різні стадії (фази) процесу відтворення сукупного суспільного продукту – виробництво, розподіл, обмін, споживання (виробниче, кінцеве).

Виробництва за призначенням продукції, що виробляється поділяють на виробництво засобів виробництва (обладнання, машини, механізми і т.д.) і виробництво предметів споживання

Основні властивості виробничого підприємства:

• результативність – здатність створювати споживчу продукцію;

• надійність – усталене функціонування, здатність компенсувати вплив внутрішніх та зовнішніх флуктуацій;

• гнучкість – можливість адаптувати виробництво до нововведень, планових завдань, ресурсної диверсифікації та змін зовнішнього середовища;

• керованість – управління виробництвом на всіх його стадіях і рівнях як відкритою системою;

• неперервність функціонування виробничого процесу;

• самоорганізація – здатність колективу знаходити адекватні відповіді на екзогенні та ендогенні виклики;

• динамічна рівновага – підприємство прагне зберегти себе при переході своїми підсистемами та елементами за своїми стадіями життєвого циклу;

• інерційність – усталеність структури підприємства, типу виробництва, збереження сутності основного технологічного процесу включаючи співвідношення його елементів, сформованих зв’язків;

• цілеспрямованість – підрозділи функціонують з метою випуску споживчої продукції відповідної якості та обсягу у відповідності мети розвитку та місії.

2.1.3. Види та організаційні форми підприємств

В наш час діє й конкурує багато підприємств різних типів. За положеннями Господарського Кодексу України можливо виділити види та організаційні форми діяльності підприємств.

1. Залежно від форм власності:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян з можливим використанням найманої праці;

• фермерське господарство створюється з метою виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції;

• орендне підприємство створюється на основі оренди майнового комплексу державного або комунального підприємства чи виробничого структурного підрозділу;

• підприємство колективної власності;

• комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• казенне підприємство створюється у галузях народного господарства (понад 50% продукції споживає держава; понад 50% є виробництво суспільно необхідної продукції, яке не може бути рентабельним);

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (об’єднанні майна різних форм власності).

2. Залежно від частки іноземної інвестиції:

- підприємство з іноземними інвестиціями (в статутному фонді не менше 10% іноземної інвестиції);

• іноземне підприємство (в статутному фонді іноземна інвестиція становить 100%.

3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду:

• державне унітарне підприємство утворюється органом державної влади на базі відокремленої частини державної власності і входить до сфери його управління;

• комунальне унітарне підприємство утворюється органом місцевого самоврядування на базі відокремленої комунальної власності і входить до сфери його управління;

• унітарні підприємства засновані на відокремленої частини власності громадських об’єднань (релігійної організації, політичних партій);

• корпоративне підприємство утворюється двома та більше засновниками, діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників.

4. Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік:

• мале підприємство (незалежно до форм власності) – середньооблікова чисельність працюючих за рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за рік не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні;

• велике підприємство – середньорічна чисельність працюючих за рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні;

• середнє підприємство – всі інші.

5. За метою й характером діяльності:

• комерційні підприємства (державні та недержавні) – метою їхньої діяльності є одержання прибутку;

• некомерційне підприємство – благодійні, освітні, медичні, наукові й інші організації невиробничої сфери.

6. Існування в залежності від іншого підприємства:

• дочірнє підприємство (контрольний пакет акцій належить головному підприємству, тому їхня діяльність програмується і контролюється головним підприємством);

• філії та представництва не мають статусу юридичної особи, діють від імені й за дорученням материнської фірми;

• головне (материнське) підприємство контролює інші фірми, капітал яких належить материнському підприємству;

7. За формами власності капіталу:

• приватні належать окремим громадянам на правах приватної власності із правом наймання робочої сили (індивідуальні й сімейні підприємства;

• колективні створюються на власності трудового колективу, а також на власності кооперативу або іншого статутного суспільства або громадської організації;

8. За правовим статусом і формами господарювання:

• одноособові – є власністю однієї особи або родини й вони несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями всім майном;

• кооперативні – добровільні об’єднання громадян для спільного ведення господарської або іншої діяльності;

• орендні – на договірній основі володіють і використовують майно для здійснення підприємницької діяльності.

9. За галузевою приналежністю: промислові, будівельні, транспортні, торговельні, аграрні й т.д.

11. Господарські товариства створюються юридичними особами та/або фізичними особами з метою одержання прибутку (може діяти у складі одного учасника). До них належать:

• акціонерні товариства (відкриті або закриті) мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність тільки своїм майном;

• товариства з обмеженою відповідальністю мають статутний фонд, поділений на частки у відповідності до установчих документів, учасники несуть відповідальність тільки своїм майном;

• товариства з додатковою відповідальністю мають статутний фонд поділений на частки, учасники несуть відповідальність своїм майном, а також і додаткову відповідальність у кратному розмірі до своїх вкладів;

• повні товариства (всі учасники несуть додаткову відповідальність усім своїм майном);

• командитні товариства – один або декілька учасників (повні учасники) несуть додаткову відповідальність усім своїм майном, а інші учасники – лише своїми вкладами.

12. Організаційно-правові форми об’єднань підприємств (учасники зберігають статус юридичної особи):

• асоціація – договірне об’єднання, створене з метою координації діяльності підприємств – учасників асоціації, але не має права втручатися у їх діяльність;

• корпорація – договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання кожного з учасників централізованому органу управління;

• консорціум – тимчасове об’єднання підприємств для досягнення його учасниками спільної мети (реалізації цільових програм, проектів);

• концерн – об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників, з централізацією функцій всіх видів діяльності.

• промислово-фінансові групи – об’єднання промислових та інших підприємств, наукові і проектні установи, організації усіх форм власності (створюються за рішенням Кабінету Міністрів на певний строк з метою реалізації державних програм);

• трести – об’єднання організацій для здійснення єдиних виробничих, будівельних чи інших масштабних програм (учасники втрачають право самостійної діяльності й підпорядковані керівництву тресту);

• асоційовані підприємства (холдингові компанії) – це група суб’єктів господарювання – юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад, може створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них. Підприємства мають право добровільно утворювати різні об’єднання

Організаційно-правові форми господарювання надають можливість проектувати структури підприємства.

Питання для самоперевірки