істерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

В.А. ПАЛАМАРЧУК

ЕКОНОМІКА, ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

ТА МАРКЕТИНГ

Модуль 2 «ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

ТА МАРКЕТИНГ»

Курс лекцій

Київ 2009

УДК

ББК У

П

Рецензенти:

Коба В.Г., д.е.н., проф., зав. кафери економіки і менеджменту Київської державної академії водного транспорту;

Загорулько В.М., д.е.н., проф., зав. кафедри маркетингу та ресурсозабезпечення Національного авіаційного університету;

Любіч О.О., д.е.н., проф., директор Державного науково-дослідного інституту інформації та моделювання економіки Міністерства економіки України.

Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № від 2009 р.)

П563 В.А.Паламарчук. Організація виробництва та маркетинг: Курс лекцій. – Київ: НАУ, 2009. - 40 с.

В курсі лекцій викладені основи організації виробничих процесів, управління підприємтвами та маркетингу. Відповідає навчальній програмі дисципліни «Економіка, організація виробництва та маркетинг».

Для студентів технічних спеціальностей, які вивчають економіко-управлінські дисципліни.

ББК У

© ПаламарчукВ.А, 2009

2.1. Підприємство як виробнича система

План

2.1.1. Завдання та ознаки виробничого підприємства.

2.1.2. Властивості виробничого підприємства.

2.1.3. Види та організаційні форми підприємств

2.1.1. Завдання та ознаки виробничого підприємства

Базовою ланкою суспільного виробництва – є підприємство, в якому сфокусовані прогресивні та негативні прояви технологічного укладу та соціально-економічних відносин.

Організація виробництва – це просторово-часова програмно керована взаємодія існуючих факторів виробництва за відповідною технологією.

Технологія – це програма взаємодії основних факторів виробництва, яка здійснюється робочою силою за допомогою впливу засобами праці на предмети праці.

Робоча сила – сукупність фізичних та розумових можливостей людини, її здібність до праці.

Засоби праці (обладнання, машини, інструменти) використовуються людиною для надання предмету праці певних властивостей.

Предмети праці – об’єкти прикладання людської праці в процесі виробництва (природні ресурси та продукти їх переробки).

Дефіцит факторів виробництва породжує задачу вибору: як, скільки, яких продуктів виробляти? Мета вибору – встановлення раціонального (оптимального) співвідношення між максимально можливим асортиментом продукції та їх кількістю, що забезпечить потреби.

Ефективність виробництва залежить від прогресивності технології, рівня організації виробництва (спеціалізації, кооперації, концентрації, комбінування ) – варіантів використання ресурсів. Ціна вибору – вартість реалізації варіанту, залежить від того, що ми приносимо у жертву за ради його здійснення.

Обгрунтування вибору – виробляти продукт або замінити його іншим, використати діючу технологію й обладнання або впровадити інноваційні, як використати комбінації факторів виробництва – є головним завданням організації виробництва.

«Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності…» (Господарський Кодекс України). Підприємство створюється з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства. Установчими документами є рішення про його утворення, статут (положення). Державна реєстрація проводиться у виконавчому комітеті міської (районної) державної адміністрації. Має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку, а також товарний знак.

Підприємство діє на основі Статуту, який затверджується власником майна. У ньому визначається власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, органи управління й порядок їх формування, компетенція та пов­новаження трудового колективу і його виборчих органів, поря­док утворення майна, умови створення, реорганізації, розвитку та припинення діяльності.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства. Джерелами формування майна є: внески засновників; доходи від реалізації продукції та інших видів діяльності; доходи від цінних паперів; кредити; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб’єктів та інші не заборонені законодавством.

Сутність виробничого підприємства розкривається його місією, цілями, функціями, видами діяльності, типом виробництва, номенклатурою продукції, природою технологічних процесів, його організаційного устрію та структурою.

Місія як метаціль визначає напрям підприємницької діяльності, які функціональні потреби суспільства збирається задовольняти підприємство (наприклад, забезпечення реалізації необхідності переміщення людей, вантажу; забезпечення залучення людей до інноваційних інформаційних технологій).

Цілі розкривають способи реалізації та збереження місії: виробляти потрібний продукт, або його купувати та продавати, чи вказувати споживачам де продукт можливо придбати, або продавати рецепти задоволення потреб новими способами.

Функції підприємства деталізуються його спроможністю перетворювати вхідні ресурси у продукти, забезпечувати виробництво необхідними ресурсами, розробляти (обирати) технологічні способи цих перетворювань, забезпечувати заданий рівень якості продуктів, спроможність управляти процесами виробництва, забезпечувати необхідний ритм виробництва тощо.

Крім того для виробничого підприємства характерні такі ознаки: підприємство взаємодіє з зовнішнім середовищем проявляє емерджентні властивості; підприємство має потенціал формування емерджентних властивостей; підприємство використовує емерджентні властивості суб’єктів зовнішнього середовища.