5

Практична робота № 5

Види та властивості інформації як предмета захисту.

Інформаційні технології та проблеми їхньої безпеки

1. Види та властивості інформації

Можливість та ефективність використання інформації зумовлені такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, доста­тність, доступність, актуальність, своєчасність, точність, вірогідність, стій­кість.

Репрезентативність інформації зв'язана з пра­вильністю її відбору й формування з метою адекватного відображення власти­востей об'єкта. Найважливіше значення тут мають:

• правильність концепції, на базі якої формулюється вихідне поняття;

• обгрунтованість відбору суттєвих ознак й зв'язків відображуваного явища.

Порушення репрезентативності приводить нерідко до суттєвих її похибок.

Змістовність інформації відображає семантичну єм­ність, що дорівнює відношенню кількості семантичної інформації в повідом­ленні до об'єму оброблюваної інформації.

Достатність (повнота) інформації означає, що вона містить мінімальний, але достатній для прийняття правильного рішення склад (набір показників). Як неповна, тобто недостатня для при­йняття правильного рішення, так і надлишкова інформація знижує ефектив­ність рішень, які приймаються користувачем.

Доступність інформації для сприйняття ко­ристувачем забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання й перетворення. Наприклад, у інформаційній системі інформація перетворюється в доступну та зручну для сприйняття користувачем форму.

Актуальність інформації визначається ступе­нем збереження цінності інформації для управління в момент її використання й залежить від динаміки змінювання її характеристик і від інтервалу часу, що пройшов з моменту виникнення даної інформації.

Своєчасність інформації означає її надходжен­ня не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, узгодженого з часом ви­рішення вирішення поставленого завдання.

• Точність інформації визначається ступенем близькості одержуваної інформації до реального стану об'єкта, процесу, яви­ща і т.ін.

Вірогідність інформації визначається її вла­стивістю відображати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірю­ється вірогідність інформації довірчою ймовірністю необхідної точності, тобто ймовірністю того, що відображуване інформацією значення параметра відрі­зняється від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності.

Стійкість інформації відображає її здатність реагувати на зміни вихідних даних без порушення необхідної точності. Стій­кість інформації, як і репрезентативність, зумовлена вибраною методикою її відбору й формування.

Слід також відзначити, що такі параметри якості інформації, як репрезен­тативність, змістовність, достатність, доступність, стійкість, цілком визначаю­ться на методичному рівні розробки інформаційних систем. Параметри акту­альності, своєчасності, точності й вірогідності обумовлюються в більшій мірі та­кож на методичному рівні, проте на їхню величину суттєво впливає і характер функціонування системи, у першу чергу її надійність. При цьому параметри актуальності і точності жорстко зв'язані відповідно з параметрами своєчасно­сті та вірогідності.

2.Інформаційні системи та типові процеси в інформаційних системах

Інформаційна система — взаємозв'язана сукупність засобів, методів і персоналу, що використовуються для зберігання, оброблення й видавання інформації в інтересах досягнення поставленої мети.

Сучасне розуміння інформаційної системи передбачає використання як основного техні­чного засобу перероблення інформації комп'ютерної техніки. Крім того, технічне втілення ін­формаційної системи саме по собі нічого не буде значити, як що не врахована роль людини, для якої призначена вироблена інформація і без якої неможливе її одержання й подання .

Необхідно також розуміти різницю між комп'ютерами й інформаційними системами. Ком­п'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, є технічною базою й інструментом для інформаційних систем. Необхідними складовими інформаційної системи є також персонал, що взаємодіє з комп'ютерами й телекомунікаціями.

Виходячи з попередніх міркуваннь можна дати наступне сучасне визначення інформа­ційної системи як системи інформаційного обслуговування, що являє собою організаційно-упорядковану сукупність інформаційних ресурсів, технічних засобів і технологій, що реалі­зують інформаційні процеси в традиційному або автоматизованому режимі для задоволення інформаційних потреб користувачів.

Загальну структуру інформаційної системи можна розглядати як суку­пність підсистем незалежно від сфери застосування.

Таким чином, структура будь-якої інформаційної підсистеми може бути пред­ставлена сукупністю забезпечуючих підсистем (рис. 1).

рис. 1: Загальна структура інформаційної системи

Серед забезпечуючих підсистем звичайно виділяють інформаційне, техні­чне, математичне, програмне, організаційне й правове забезпечення.

Робота інформаційної системи полягає в обслуговуванні двох зустрічних потоків інформа­ції: уведення нової інформації і видавання поточної інформації на запит.

Оскільки головне завдання інформаційної системи — обслуговування клієнтів, то вона побудована таким чином, щоб відповідь на будь-яке питання видавалася швидко і була достатньо повною. Це забезпечується наявністю стандартних процедур пошуку інформації і тим, що дані системи розташовані в певному порядку.

Процеси, що забезпечують роботу інформаційної системи будь-якого призначення, умовно мо­жна представити у вигляді схеми (рис.2 ), що складається з блоків:

• введення інформації із зовнішніх або внутрішніх джерел;

• оброблення вхідної інформації й подання її у зручному вигляді;

• виведення інформації для представлення її у зручному вигляді;

• зворотній зв'язок — інформація перероблена людьми даної організації для корекції вхідної інформації.

рис. 2: Типові процеси в інформаційній системі

Інформаційна система має наступні типові властивості:

• будь-яка інформаційна система може бути піддана аналізу, побудована й керована на осно­ві загальних принципів побудови систем;

• інформаційна система е динамічною і такою, що розвивається;

• при побудові інформаційної системи необхідно використовувати системний підхід;

• вихідною продукцією інформаційної системи е інформація, на основі якої приймаються рішення;

• інформаційну систему слід сприймати як людино-комп'ютерну систему оброблення інформації.

На теперішній час склалася думка про інформаційну систему як про систему, що реалізується за допомогою комп'ютерної техніки. Хоча у загальному випадку інформаційну систему можна розуміти і у некомп'ютерному варіанті.

Щоб розібратися в роботі інформаційної системи, необхідно зрозуміти суть проблем, які вона вирішує, а також організаційні процеси, в яких вона задіяна. Так, наприклад, для визна­чення можливостей комп'ютерної інформаційної системи для підтримки прийняття рішень слід враховувати:

• структурованість вирішуваних завдань управління;

• рівень ієрархії управління організацією, на якому рішення повинне бути прийнятим;

• належність завдання до цієї чи іншої сфери діяльності;

• вид інформаційної технології, що використовується.

Технологія роботи в комп'ютерній інформаційній системі є доступною для розуміння спеціалістами некомп'ютерної галузі і може бути успішно використана для контролю процесів про­фесійної діяльності і керування ними.