1. Сутність головного завдання організації виробництва.

2. Прояви ефекту комбінації факторів виробництва.

3. Сутність взаємодії факторів виробництва?

4. Чому підприємство вважають суб’єктом господарювання?

4. Який зміст установчих документів підприємства?

5. Який порядок створення підприємства?

6. Сутність ознак виробничого підприємства.

7. Сутність властивостей виробничого підприємства.

8. Які процеси відбуваються у виробництві.

9. Наведіть приклади видів підприємств.

10. Організаційно-правові форми об’єднань підприємств.

2.2. Виробнича структура підприємства План

2.2.1. Виробнича структура підприємства

2.2.2. Виробнича та соціальна інфраструктура підприємства

2.2.3. Види організаційних структур

2.2.1. Виробнича структура підприємства

Структура підприємства – характеризує склад підрозділів, ланок, підпорядкованість й взаємодію між ними. Розрізняють загальну структуру підприємства й виробничу структуру.

Організація виробництва починається з формування виробничої структури підприємства, адекватної до місії й мети розвитку, технології, ресурсних можливостей тощо. Вона відображає розподіл праці між виробничими підрозділами та форми виробничих відносин і надає можливість реалізувати взаємодію у просторі та часі факторів виробництва.

Просторова взаємодія факторів виробництва забезпечується формами виробничих відносин між його підрозділами та робочими місцями, розміщенням технологічного обладнання. Взаємодія їх у часі означає порядок виконання окремих технологічних операций та робіт.

Загальна структура підприємства – це комплекс взаємодіючих виробничих і невиробничих підрозділів, функціональних органів управління, форм взаємозв’язку. Обумовлюється статутом підприємства, особливостями технологічних процесів, типом виробництва, галузевим профілем, обсягами виробництва, рівнем спеціалізації й кооперації і т.ін.

Основною виробничою одиницею вважається цех (дільниця), що є адміністративно, як правило територіально, відокремленою ланкою, яка виконує певну частку основного, допоміжного або обслуговуючого виробничого процесу. До них також відносять дільниці, лабораторії, служби, в яких проводять контрольні перевірки та випробування виробів, матеріалів, комплектуючих, а також – перетворюються різні види енергії.

До невиробничих підрозділів відносять служби та заклади соціально-побутового, оздоровчого, спортивного призначення, які формують соціальну інфраструктуру.

На великих підприємствах цехи поділяють на: основні (виконують технологічні операції щодо виготовлення продукції для її реалізації); допоміжні чи обслуговуючі (виготовлення інструментів, оснастки, ремонту та обслуговування обладнання, енергетичні, транспортні); побічні (утилізація та переробка вторинної сировини, виробництво непрофільної продукції); підсобні (виготовлення тари та упаковки, друкованої продукції).

Підприємство також має складське господарство, очисні споруди та комунікації (електромережі, водо-газо-мережі, мережі стислого повітря, опалення, вентиляція, системи зв’язку, транспортні мережі, каналізацію, очисні споруди тощо), які утворюють виробничу інфраструктуру.

Важливе значення мають конструкторські та технологічні підрозділи, які розробляють нові вироби, проектують прогресивні технологічні процеси, ведуть дослідно-конструкторські та експериментальні роботи.

В цехах виділяють основні та допоміжні ділянки.

Основні – створюють за технологічною чи предметною спеціалізацією.

Допоміжні – це інструментальні ділянки, ділянки комплектації, обслуговування обладнання.

Відомі різні класифікації виробничих структур підприємств.

1. За підрозділом, діяльність якого покладена в основу виробничої структури:

• цехова структура – адміністративно-структурно територіально виділена частина виробництва підприємства, у якій виконуються певні роботи відповідно до технологічної або предметної спеціалізації;

• безцехова структура – основою її є виробнича ділянка, як найбільший структурний підрозділ підприємства;

• корпусна структура формується шляхом об’єднання в одну споруду декількох однотипних цехів;

• комбінатська структура характерна для багатостадійних процесів переробки однорідної сировини в різні види продуктів (металургійні комбінати)..

2. За спеціалізацією основних цехів:

• технологічна структура являє собою спеціалізацію цехів по виконанню частки технологічного процесу або стадії виробництва (гальванічні, механічні, складальні цехи);

• предметна структура – цехи спеціалізовані за виробами;

• змішана структура – частина цехів спеціалізована технологічно, а інші – предметно.

3. За сполученням основних і допоміжних процесів:

• комплексна структура – сукупність основних і допоміжних цехів;

• спеціалізована – частиною спеціалізованих цехів.