Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕЕД.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
611.33 Кб
Скачать

Тема 3. Господарський розвиток та економічна думка в період формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. - XV ст. Н.Е.)

Методичні рекомендації до вивчення теми

Формування Східної та Західної цивілізацій пов'язують із так зва­ним „осьовим часом”, який припадає десь на проміжок між 800 та 200 рр. до н.е. Власне, осьовий час необхідно розглядати як перехідний період цивілізаційного процесу, який пов'язують із найрізноманітнішими сферами життєдіяльності людини, яка, нарешті, визначила себе як індивідуальність. Ці зрушення супроводжувалися певними, досить глобальними змінами в господарській та техніко-технологічній сферах, які найчастіше пов'язують із переходом до так званого залізного віку, поширенням досконаліших знарядь праці та модернізації виробничих процесів. Зазнає змін та певних трансформацій і соціальна структура суспільства, в якій поряд із традиційною державною владою— власністю та системою розподілу виникають відносини власності індивідуальної, як правило, у вигляді рухомості. Така власність поступово відокремлюється від влади, хоча вона й зберігає у своїх руках власність на землю та воду.

Поява недержавних власницьких структур безпосередньо пов'язана з індивідуальною трудовою діяльністю людини (ремес­ло, торгівля), яка сприяє розвиткові товарно-грошових відносин. Система розподілу (редистрибуція) поступово перетворюється у податковий апарат. Зростає соціальне й майнове розшарування. Крім того, на зміну колишньої системи самореалізації людина (індивіда) відповідно до її місця у системі суспільного поділу праці, яке, як правило, успадковувалося від батьків, приходить більш високий рівень індивідуальної творчої основи людини. Це стає можливим завдяки певному звуженню економічних функцій держави, розвиткові індивідуальних форм власності та усклад­ненню економічного, суспільно-політичного й культурного життя. У суспільній свідомості утверджуються ідеї самоцінності окремої людини, розуміння місця та ролі її в суспільстві залежно від особистих здібностей, можливостей і рішучості.

Західна, або Європейська цивілізація традиційно пов'язується із становленням та розвитком античних держав — Стародавньої Греції та Риму. Основою господарства цих країн на відміну від Сходу стала індивідуальна власність на базові засоби виробницт­ва — передусім землю. Це не означає, що суспільної (державної) власності тут не існує зовсім, просто ці дві форми — суспільна та індивідуальна — були чітко відокремлені і забезпечені відповід­ними законодавчими актами. Основною продуктивною силою була праця вільних общинників. Відмінною є і роль праці рабів, яка набуває певної господарської значущості (в Стародавній Греції – в ремісничій справі, в Стародавньому Римі – в сільському господарстві). Для розуміння цієї тези слід конкретніше розглянути особливості господарського розвитку античних держав.

До основних ознак господарства Середньовіччя слід віднести: панування приватної власності, основою якої була земля; монополія феодалів на землю; умовний характер, ієрархічна структура земельної власності, що ґрунтувалася на васальних зв’язках; протиріччя між великою власністю на землю і дрібним селянським виробництвом; особиста, поземельна, судово-адміністративна і військово-політична залежність селянина від землевласника; рентна форма експлуатації; переважання натурального господарства та другорядна роль обміну; сеньйорія, ремісничий цех, торгова гільдія як головні господарські форми. Виникнення і розвиток господарства в європейських країнах мали універсальні ознаки. Разом з тим в кожній країні були свої особливості, хронологічні межі. Це в свою чергу наклало відбиток на формування і розвиток економічної думки в епоху Середньовіччя.