Література: 1, с. 465-497; 2, с. 878-933, 1105-1247; 5, с. 197-198; 6, с. 208-299; 7, с. 118-129, 174-182; 8, с. 287-292, 301-308; 9, с. 232-238; 10, с. 134-174; 11, с. 279-290, 369-420.

 

Тема 10. Господарство та економічна думка україни в умовах командно-адміністративної економічної системи та відновлення основ ринкової системи господарства

(20-ТІ РР. XX СТ. – ПОЧАТОК XXI ст.)

Методичні рекомендації до вивчення теми

Становище України на початку 20-х років ХХ ст. було надзвичайно важким. Українські землі знову потрапили під іноземне панування. На основній їх частині була утворена Українська РСР, народ якої пережив весь тягар тоталітарного режиму. Політика „воєнного комунізму”, яка історично була першою формою командно-адміністративної системи, призвела більшовицьку Росію, а отже, і Україну до тяжких наслідків.

Невдоволення широких верств населення країни економічною політикою більшовиків змусило керівництво країни перейти до нової економічної політики. Головна увага приділялась заходам щодо піднесення продуктивності сільського господарства на основі заінтересованості селянина в своїй праці.

Уже в перші роки радянської влади розгортаються дискусії з приводу основних закономірностей та напрямків розвитку економічної теорії, визначається основне коло питань, які належало розв’язати.

Мета теми – розглянути розвиток господарства України в умовах командно-адміністративної системи і зародження ринкової економічної системи та особливості формування української економічної думки.

Основні проблеми теми, на які слід звернути увагу

Нова економічна політика (неп). Методологічні дискусії 20-х рр. Теорія "довгих хвиль" М.Кондратьєва. Формування командно-адміністративної економічної системи. Спроба створити основи цілісної системи політичної економії соціалізму. Внесок українських економістів у розвиток економічної теорії.

Розбудова національної економіки в умовах незалежності, її ринкова трансформація. Труднощі й прорахунки у формуванні національної моделі ринкового розвитку.

Логіка розкриття теми

Розглядаючи економічну історію України, необхідно звернути увагу на той факт, що наприкінці 20-х років у Радянському Союзі завершилася боротьба партійних угруповань. Перемогли прихильники командно-адміністративних методів управління господарством. Спроба побудови „фундаменту соціалізму” закінчилась громадянською війною, голодомором 1932-1933 рр. Дайте характеристику соціально-економічних наслідків індустріалізації України, колективізації сільського господарства.

У цей період розгортаються дискусії з приводу шляхів, форм і методів побудови нового суспільства, визначається основне коло питань, які належало розв'язати. Характерною рисою економічної теоретичної думки перших пореволюційних років був справжній плюралізм, однак з другої половини 20-х років становище змінилося.

Методологічні дискусії 20-30 років позначилися на розвитку економічної теорії і сприяли визнанню необхідності існування політичної економії при соціалізмі, визначили її структуру. При вивчені економічної думки цього періоду необхідно ознайомитися з поглядами В. Леніна щодо моделі побудови соціалізму в Росії, а також розглянути ідеї М. Бухаріна, Л. Троцького, Є. Преображенського, М. Вознесенського, Й. Сталіна та інших.

Особливу роль у розвитку радянської економічної думки цього періоду відіграли такі вчені як О. Чаянов, М. Кондратьєв. Зокрема, М. Кондратьєв розробив теорію великих циклів (довгих хвиль), теорію відносної динаміки і кон'юнктури народного господарства, заклав основи макроекономічної теорії наукового планування і прогнозування тощо. Розглядаючи праці О.Чаянова, перш за все, слід зупинитися на його аналізі аграрних відносин і сімейного селянського господарства.

Характерною ознакою економічної теорії, починаючи з 30-х років, була її заідеологізованість. Політична економія доводила правильність економічного курсу партії та уряду, проголошувала суб'єктивно створювані ними господарські форми справді соціалістичними й єдино можливими. Рекомендується розглянути основну проблематику досліджень учених-економістів у період 30-60-х років.

Водночас в радянській економічній науці спостерігалися періодичні пожвавлення, зумовлені певним послабленням політичної цензури. Так, у 60-х роках розпочалася кампанія щодо впровадження госпрозрахунку. При розгляді наукових праць з даної проблеми зверніть увагу на трактування таких категорій як ціна і ціноутворення, прибуток, рента, заробітна плата тощо.

У 70-х роках в радянській економічній літературі починається дискусія з питань співвідношення політики та економіки, а також дискутувалося питання про зв'язок політичної економії з іншими науками. Політична економія соціалізму здобула можливість оперувати економіко-математичними та статистичними методами аналізу (Л.В. Канторович). Багато уваги приділялось питанням критики зарубіжних буржуазних економічних теорій, розробці абстрактних теоретичних проблем політичної економії

У кінці 80-х – початку 90-х років, у зв’язку з кардинальними змінами соціально-економічної ситуації в суспільстві, проголошенням незалежності України, головна увага стала приділятись проблемам роздержавлення, приватизації, ролі і значенню ринкових відносин тощо.

Переосмислюється роль і значення праць українських економістів М.Туган-Барановського, К. Воблого, О.Челінцева, М.Волобуєва, Є.Слуцького та ін.

У 60-х роках були опубліковані праці відомих українських економістів І. Лукінова, Ю. Пахомова, В. Корнієнка, І. Ястремського, А Чухно та інших. Доцільно розглянути підходи вчених щодо визначення ролі політичної економії в соціально-економічних перетвореннях.

Слід звернути увагу на дослідження українських економістів проблем функціонування економічного механізму, формування ринкових відносин в українській економіці, проблем різних форм власності, особливостей перехідної економіки, її трансформації.

Активізувались дослідження з історії української економічної думки.

У результаті вивчення теми стануть зрозумілими такі основні поняття:

соціалізм, центрально-керована система, соціалістична економіка, "воєнний комунізм", неп, індустріалізація, колективізація, планова економіка, рентабельність, соціалістичне планування, політекономія соціалізму, кооператив, сімейно-трудове господарство, "довгі хвилі", прогнозування економічного розвитку, загальнонародна державна власність, колгоспно-кооперативна власність, ефективність, усуспільнення виробництва, госпрозрахунок, державний соціалізм, раднаргоспи, планове ціноутворення, ринковий соціалізм, перехідна економіка, гіперінфляція, стагфляція, розбалансованість економіки, економіка добробуту.