Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІЕЕД.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
611.33 Кб
Скачать

Модуль 2

 

Тема 6. Господарство та економічна думка країн західної європи на етапі монополістичного розвитку ринкової економічної системи (70-ті рр. XIX ст. - початок XX ст.)

Методичні рекомендації до вивчення теми

Після завершення промислового перевороту провідні капіталістичні держави Західної Європи вступають в добу індустріалізації. Вона характеризується структурними змінами в господарстві окремих країн. На основі науково-технічних і технологічних винаходів виникають нові галузі виробництва, модернізуються старі. Збільшується частка промислових підприємств у виробництві валового національного продукту і національного доходу. Під час індустріалізації відбувається концентрація виробництва та радикальні зміни в організації та управлінні виробництвом. Капіталізм вільної конкуренції почав переростати в монополістичний капіталізм. Завершується формування світового ринку, разом з тим поглиблюється нерівномірність у розвитку окремих країн, загострюються міждержавні суперечності.

Якісні зрушення, що мали місце в характері і структурі виробництва, методах управління економічною діяльністю на мікро- і макрорівнях, у сфері споживання, потребували формування нової парадигми для пояснення процесів та явищ суспільно-економічної практики. Цю функцію в певній мірі виконав маржиналізм.

Мета теми – розкрити зміни, що відбулися в господарствах провідних країн світу на етапі монополістичного розвитку ринкової економіки, та визначити суть і значення маржиналістської революції для розвитку економічної думки.

Основні проблеми теми, на які слід звернути увагу

Якісно нові тенденції у розвитку господарства. Перехід від системи вільної конкуренції до монополії. Структурні зміни в економіці. Зміни зовнішньої політики провідних держав. Економічна експансія.

Маржиналістська революція та її зв'язок зі змінами у світовому господарстві. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк).

Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембріджська школа. Економічна теорія А. Маршалла.

Американська школа маржиналізму. Теорії «статики» й «динаміки», «граничної продуктивності» Дж.Б. Кларка.

Логіка розкриття теми

Вивчення даної теми слід розпочати з розгляду структурних зрушень, що відбулися в господарствах провідних країн світу. Визначити основні причини та зміни у галузевій структурі виробництва.

Необхідно детально розглянути причини переходу капіталізму вільної конкуренції в нову стадію розвитку – монополістичну. Визначити особливості нових форм монопольного господарювання - картель, синдикат, трест, концерн.

Важливо зрозуміти причини зміни зовнішньої політики провідних держав світу. Зокрема, розкрити чинники економічного піднесення в США і Німеччині та промислового відставання Англії і Франції. Їх вплив на співвідношення сил між провідними країнами світу.

Подальше вивчення теми доцільно пов’язати з аналізом об'єктивних умов, які виникли в суспільно-економічному житті в розвинутих країнах Заходу в останній третині ХІХ ст. і сприяли появі маржиналізму. Дана теорія набула широкого визнання в світовій економічній науці, хоча і не була позбавлена певної однобічності.

Найбільш вагомий внесок у розробку ідей маржиналістів зробила австрійська школа політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки ХІХ ст. Дану школу представляли професори Віденського університету К. Менгер (1840-1921), Ф. Візер (1851-1926) та Е. Бем-Баверк (1851-1919). При вивченні їхніх поглядів зверніть увагу на методологію дослідження, предмет і об'єкт політичної економії, теорію граничної корисності К. Менгера, теорію виробничих благ Ф. Візера, теорію цінності господарських благ і суб'єктивістську концепцію процента Е. Бем-Баверка.

У 90-х роках ХІХ ст. в Англії сформувалась так звана кембріджська економічна школа, засновником якої був А. Маршалл (1842-1924). Ця школа за своїм впливом не поступалася австрійській і започаткувала новий напрям в економічні теорії – неокласичний. Тому при вивченні основних положень даної школи слід чітко розмежувати її внесок у розвиток економічної теорії, який полягав у синтезі післярікардіанської політекономії і маржиналізму. Доцільно розглянути трактування А. Маршалом таких понять і категорій як економікс, ціна, попит, пропозиція, ринок, цінова еластичність, теорія розподілу тощо.

Наприкінці ХІХ ст. з'являється своєрідний американський варіант теорії граничної корисності, засновником якого був Дж.Б. Кларк (1847-1938). Вивчаючи творчість Кларка, необхідно розглянути, перш за все, його теорію розподілу, згідно з якою розподіл суспільного доходу відбувається на основі природного закону, який забезпечує кожному власникові фактора виробництва стільки багатства, скільки він створює. Крім того, слід розглянути теорію граничної продуктивності.

У результаті вивчення теми стануть зрозумілими такі основні поняття:

зміни в науці, техніці, і технології виробництва, монополія, картель, синдикат, трест, концерн, світовий ринок, маржиналізм, неокласичний напрям, теорія граничної корисності, теорія граничної продуктивності, граничний доход, граничні витрати, закон спадної корисності, теорія цінності благ, теорія вмінення, економікс, ціна, попит, пропозиція, ринкова рівновага, еластичність попиту, квазирента, математичні методи, статика, динаміка.