Основні проблеми теми, на які слід звернути увагу

Завершення формування світового господарства. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст. та посилення державно-монополістичних тенденцій, їх відображення в теоріях імперіалізму (Дж.А. Гобсон, Р. Гільфердинг, В.І. Ленін) та концепціях ринку недосконалої (Дж.В. Робінсон), монополістичної (Е. Чемберлін) та ефективної конкуренції Й.А. Шумпетера.

Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її вплив на розвиток капіталістичних країн. Становлення різних систем макроекономічного регулювання. Виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж.М. Кейнса. Дж.М. Кейнс про причини порушення ринкової рівноваги. Економічна програма Дж.М. Кейнса. Державне регулювання економіки. Основні важелі державного впливу на економіку. Розповсюдження кейнсіанства і його особливості в різних країнах.

Німецький варіант реформування економіки. Примусова монополізація промисловості. Регулювання трудових відносин. Мілітаризація економіки і її роль в господарському відродженні Німеччини.

Виникнення й загальна характеристика неолібералізму. Лондонська (Ф. Хайек), фрайбурзька (В. Ойкен, А. Мюллер-Армак, Л. Ерхард), паризька та чиказькі (М. Фрідмен) школи. Неоліберальні теорії державного регулювання економіки.

Інституціональний напрям економічної думки як обґрунтування соціального контролю суспільства над економікою. Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена; соціально-правовий інституціоналізм Дж.Р. Коммонса; кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм В. Мітчелла.

Логіка розкриття теми

Перша світова війна кардинально вплинула на зміни в господарстві світу. Центри господарського виробництва перемістилися з Європи в США (центри фінансового життя, промислового і сільськогосподарського виробництва). Розгляньте плани Дауеса та Юнга, їх суть і мету.

У 20-х роках ХХ ст. спостерігалася інтенсивна концентрація виробництва і капіталів, подальша монополізація економік. Особливість монополій полягала у їхньому тісному зв’язку з державою. В цих умовах виникають нові теорії імперіалізму, в яких розглядається роль фінансової олігархії в національному і світовому господарствах. Ознайомтесь з роботою В.Леніна "Імперіалізм як вища стадія капіталізму" та працями К. Каутського та Р. Гільфердінга.

При вивченні даної теми необхідно визначити основні чинники, що вплинули на еволюцію неокласичних ідей у ХХ столітті. У рамках неокласичної традиції формуються різноманітні концепції соціально-економічного розвитку, які об'єднує орієнтація на потенціал ринкової системи та ринкових механізмів.

Так, у межах неокласичного напряму виникає окремий напрямок, представники якого (Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Й. Шумпетер) з’ясовують особливості конкуренції в умовах панування монополій в економіці. Особливо важливо зрозуміти, на яких принципах ґрунтується англійська й американська школи монополістичної і недосконалої конкуренції. В чому спільність і відмінність їхніх поглядів?

Розгортання всесвітньої кризи зумовлює виникнення нових пріоритетів у наукових дослідженнях, оскільки дійсність спростувала ілюзії неокласиків щодо здатності ринкового механізму автоматично забезпечувати рівновагу на ринках товарів, праці й капіталу. Високий рівень усуспільнення та ускладнення господарського механізму потребували планомірного регулювання економіки в загальнонаціональних масштабах, тобто посилення ролі держави в економіці.

Особливу увагу необхідно звернути на загальну структуру і зміст праці Дж.М. Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей". Визначити в чому полягає відмінність кейнсіанського вчення від попередніх теорій. Для вирішення цього завдання доцільно розглянути кейнсіанське трактування основних економічних категорій: криза, безробіття, економічна роль держави, сукупний попит, процент, гроші, заробітна плата, мультиплікатор та ін. Крім того, важливо зрозуміти механізм порушення економічної рівноваги, його причини і наслідки, а також встановити функціональну залежність між інвестиціями, зайнятістю, споживанням і доходами; вплив виробничого й особистого споживання на економічну динаміку.

При розгляді питання щодо поширення кейнсіанства в різних країнах слід зупинитися на таких країнах, як США (А. Хансен, С. Харріс), Франція (Г. Ардан, В. Перру), Швеція (Г. Мюрдаль, Е. Вігфорс). Послідовники Кейнса висунули три проблеми, які мають відносно самостійний характер: проблему динамічної рівноваги, проблему тривалих відхилень від стану динамічної рівноваги та проблему короткотривалих відхилень, або циклічних коливань. Особливе місце при розгляді економічних проблем надавали інвестиціям, доповнили концепцію мультиплікатора концепцією акселератора.

Розглядаючи особливості розвитку господарства в провідних країнах світку в 30-х роках ХХ ст., слід звернути увагу на з’ясування особливостей прояву цих процесів в окремих країнах Західної Європи.

Окреме місце в економічній теорії посідає неолібералізм – течія, що базується на неокласичній методології і захищає принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи. Разом з тим неолібералізм визнає можливість часткового, обмеженого впливу держави на економіку. При вивченні неолібералізму необхідно розглянути різноманітні його форми, представлені багатьма школами, серед яких найбільш відомими є лондонська (Ф.Хайєк), фрайбурзька (В.Ойкен, Л. Ерхард), паризька (М. Алле), чиказька (М. Фрідмен).

Своєрідний напрям в економічній науці займає інституціоналізм. Доцільно з'ясувати причини виникнення, сутність й основні завдання, які вирішує інституціоналізм. Для кращого розуміння основних засад даної теорії необхідно пригадати німецьку історичну школу (тема 5), оскільки вона справила певний вплив на формування й розвиток інституціоналізму. Разом з тим, інституціоналізм не має якихось теоретичних засад. Його представники суттєво різняться як щодо теоретичних принципів, так і щодо досліджуваних проблем. У своєму розвитку інституціоналізм пройшов кілька етапів. При розгляді раннього інституціоналізму, розквіт якого припадає на 20-30-ті роки ХХ ст., слід дати характеристику трьох основних його напрямів: соціально-психологічному (Т. Веблен), соціально-правовому (Дж. Коммонс) і кон'юнктурно-статистичному (У. Мітчелл). Визначити їх спільні і відмінні риси.

У результаті вивчення теми стануть зрозумілими такі основні поняття:

державно-монополістичний капіталізм, імперіалізм, олігарх, репарація, план Дауеса, план Юнга, "Велика депресія", неокласичний напрям, кейнсіанство, інституціоналізм, неолібералізм, сукупний попит, основний психологічний закон, сукупна пропозиція, макроекономіка, виробничий попит, виробнича пропозиція, мультиплікатор, акселератор, схильність до споживання, схильність до заощадження, монополія, конкуренція, недосконала конкуренція, монополістична конкуренція, чиста монополія, дуополія, олігополія, диференціація продукту, нецінова конкуренція, монопсонія, дирижизм, центрально-кероване господарство, вільне ринкове господарство, соціально-ринкова економіка, монетаризм, інституціоналізм, соціально-психологічний інституціоналізм, соціально-правовий інституціоналізм, кон'юнктурно-статистичний інституціоналізм.

План семінарського заняття 11

1.1. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст. Економічні наслідки першої світової війни.

2.2. Відображення державно-монополістичних тенденцій в теоріях імперіалізму (Дж.А. Гобсон, Р. Гільфердинг, В.І. Ленін).

3.3. Теорії монополії та конкуренції Дж. Робінсон, Е. Чемберлена, Й. Шумпетера.

4.4. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її вплив на розвиток капіталістичних країн.

5.5. Теоретична система і економічна програма регулювання економіки Дж. Кейнса.

План семінарського заняття 12

1.1. Особливості реформування економіки в Німеччині.

2.2. Виникнення й загальна характеристика неолібералізму:

а) лондонська школа;

б) фрайбурзька школа;

в) паризька школа;

г) чиказька школа.

План семінарського заняття 13

1. 1.1.    Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.

2. 2.2.   Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена.

3.3. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Р. Коммонса.

4.4. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм В. Мітчелла.