- •1. Загальна методика виконання лабораторних занять та самостійних робіт
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.2. Модульна структура дисципліни
- •Форми контролю знань
- •Обсяги аудиторних занять та самостійної роботи
- •2. Лабораторні заняття
- •Загальні вимоги до виконання студентами
- •2. Основні вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт
- •Модуль 1.
- •2. Порядок сертифікації
- •2.1. Подання заявки на сертифікацію
- •2.2. Розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації
- •2.3. Відбір, ідентифікація та випробування зразків продукції
- •4. Тема 2. Вивчення методів визначення токсичних речовин у харчових продуктах і продовольчій сировині
- •1. Вивчення методів визначення вмісту у харчових продуктах і продовольчій сировині важких металів
- •2. Вивчення методів контролю вмісту пестицидів
- •3. Вивчення методів визначення вмісту радіонуклідів
- •5. Тема 3. Вивчення методів оцінки якості м'яса за ветеринарно-санітарними показниками
- •1. Вивчення методів ветеринарно-санітарної експертизи туш і органів
- •2. Лабораторні методи - дослідження м'яса хворих тварин
- •3. Вивчення клейм для клеймування м'яса за результатами ветсанекспертизи
- •4. Документальне оформлення результатів ветсанекспертизи
- •6. Тема 4. Вивчення товарознавчих показників молока, вершкового масла і сиру, передбачених діючими стандартами
- •1. Визначення органолептичних показників якості молока
- •2. Визначення ступеню чистоти молока (гост 8218-89)
- •3. Визначення густини молока (гост 3625-84)
- •4 Вивчення товарознавчих показників якості масла
- •5. Вивчення товарознавчих показників якості сиру
- •7. Тема 5. Вивчення товарознавчих показників якості яєць та яйцепродуктів (яєчний меланж, яєчний порошок)
- •Загальна кількість яєць
- •1. Органолептична оцінка яєць
- •2 .Визначення свіжості яєць овоскопуванням
- •3. Визначення стану і розміру повітряної камери (пуги)
- •Вимоги діючого стандарту до якості яєць.
- •4.Визначення індексу жовтка
- •5.Визначення маси яйця
- •6.Дослідження яєчного порошку
- •8. Тема 6. Вивчення методів оцінки якості риби і рибних продуктів
- •1. Відбір проб риби для дослідження
- •2. Органолептичні дослідження риби на свіжість
- •3. Вивчення органолептичних показників консервованої риби та рибопродуктів
- •9.Тема 7. Вивчення методів оцінки якості натурального бджолиного меду
- •1. Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Вибірка пакувальних одиниць
- •Вибірка продукції
- •2. Органолептичне дослідження натурального меду
- •3. Мікроскопія меду
- •4. Визначення масової частки води (водності) в меді
- •Вміст води і сухого залишку за питомою вагою меду
- •Показники визначення водності меду рефрактометром
- •5. Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •6. Визначення кислотності меду
- •7. Визначення натуральності меду
- •8. Визначення падевого меду
- •10. Перелік тем та питань самостійної роботи
- •Тема 1. Оцінка якості технологічної обробки м'ясних туш при забої тварин
- •Тема 2. Оцінка якості м'яса та інших продуктів забою тварин при захворюваннях та отруєннях. Умовно-придатне м'ясо
- •Тема 3. Оцінка якості м'яса підданого консервуванню шляхом заморожування, соління та іншими методами, а також інших продуктів забою
- •Тема 4. Вимоги до якості ковбасних виробів, м'ясних копченостей консервів і м'ясних напівфабрикатів. Дегустаційна оцінка якості виробів із м'яса. Вимоги до якості продуктів із крові
- •Тема 5. Вади молока. Бальна оцінка вершкового масла і сиру. Ветеринарно-санітарні вимоги до якості молока і молочних продуктів
- •Тема 6. Вади яєць курячих харчових. Оцінка якості яєць водоплавної птиці, меланжу і яєчного порошку
- •Тема 7. Вимоги до виробництва і якості екологічно чистих продуктів
- •Тестові питання з дисципліни «Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва».
- •Список літератури
- •Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва
- •21008, М. Вінниця, вул. Сонячна, 3
7. Визначення натуральності меду
Для дослідження необхідні:
1. Набір хімічних реактивів і їх виготовлення:
а) До 100 мл 6%-ного розчину молибденово-кислого амонію додають 35 мл азотної кислоти. З цим реактивом можна зробити заготовки типу лакмусових папірців наступним чином: фільтрувальний папір змочують вищевказаним реактивом, висушують на повітрі і нарізають смужками шириною 1-1,5см і згортають як індикаторні стрічки.
б) В 10 мл льодяної кислоти розчиняють 50г бензидину і до 100мм доводять дистильованою водою (реактив готують в мірній колбі на 100 мл).
в) Насичений розчин оцтовокислого натрію (в 100 мл дистильованої води розчиняють 31-32 оцтовокислого натрію).
2. Скляна пластинка, очні піпетки, хімічні стаканчики, піпетки, дистильована вода, розчин меду у співвідношенні 1: 2 (1г меду кладуть в стаканчик, доливають 2 мл дистильованої води і перемішують скляною паличкою до повного розчинення ).
Хід виконання. Відрізають квадратик фільтрувального паперу, обробленого розчином молібденово-кислого амонію і кладуть на скляну пластинку або на необроблений фільтрувальний папір, наносять краплю молібденово-кислого амонію, скляною паличкою наносять краплю розчину меду, потім краплю розчину бензидину і краплю насиченого розчину оцтовокислого натрію.
Оцінка результатів. Якщо мед натуральний, на папері протягом декількох секунд з'являється темно-синя пляма, яка не зникає тривалий час. Якщо мед фальсифікований, на папері з'являється пляма блідо-блакитного кольору і швидко зникає. Якщо мед штучний, на папері колір не з'являється.
8. Визначення падевого меду
Для виявлення медів, одержаних з паді, використовують проби з вапна, спиртову і оцтово-свинцеву.
Проба з вапна. В пробірку відміряють 5 мл свіжо виготовленої дистильованої води і 5 мл розчину меду 1:2 і нагрівають до кипіння. При наявності падевого меду з'являється муть і залишок. Якщо мед квітковий - муть і залишок відсутні.
Спиртова проба. Заснована на зсіданні падевих речовин спиртом. В пробірці змішують розчин меду 1:2 з 96* етиловим спиртом у співвідношенні 1:10 - Якщо мед падевий, рідина забарвлюється в молочно-білий колір і з'являється залишок. Якщо мед квітковий, вміст пробірки не змінює кольору.
Оцтово-свинцева проба також, як і дві попередні, заснована на одержанні видимої муті при взаємодії оцтовокислого свинцю з падевими речовинами. До 5 мл розчину меду 1:2 додають 5 мл 1%-ного розчину оцтовокислого свинцю. Поява муті свідчить про падеве походження меду.
Контрольні питання:
1. Як проводиться відбір проб меду для органолептичного і лабораторного дослідження?
Які показники якості меду визначають при його органолептичній оцінці?
Від чого залежить консистенція меду?
Яка буває кристалізація меду?
Для чого проводиться мікроскопія меду?
Якими методами проводяться визначення масової долі води (водності) в меді?
Як визначається діастазна активність і діастазне число меду?
Кислотність меду. На чому оснований метод її визначення?
Які існують експрес-методи визначення натуральності меду?
Як проводиться визначення падевого меду?