- •1. Загальна методика виконання лабораторних занять та самостійних робіт
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.2. Модульна структура дисципліни
- •Форми контролю знань
- •Обсяги аудиторних занять та самостійної роботи
- •2. Лабораторні заняття
- •Загальні вимоги до виконання студентами
- •2. Основні вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт
- •Модуль 1.
- •2. Порядок сертифікації
- •2.1. Подання заявки на сертифікацію
- •2.2. Розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації
- •2.3. Відбір, ідентифікація та випробування зразків продукції
- •4. Тема 2. Вивчення методів визначення токсичних речовин у харчових продуктах і продовольчій сировині
- •1. Вивчення методів визначення вмісту у харчових продуктах і продовольчій сировині важких металів
- •2. Вивчення методів контролю вмісту пестицидів
- •3. Вивчення методів визначення вмісту радіонуклідів
- •5. Тема 3. Вивчення методів оцінки якості м'яса за ветеринарно-санітарними показниками
- •1. Вивчення методів ветеринарно-санітарної експертизи туш і органів
- •2. Лабораторні методи - дослідження м'яса хворих тварин
- •3. Вивчення клейм для клеймування м'яса за результатами ветсанекспертизи
- •4. Документальне оформлення результатів ветсанекспертизи
- •6. Тема 4. Вивчення товарознавчих показників молока, вершкового масла і сиру, передбачених діючими стандартами
- •1. Визначення органолептичних показників якості молока
- •2. Визначення ступеню чистоти молока (гост 8218-89)
- •3. Визначення густини молока (гост 3625-84)
- •4 Вивчення товарознавчих показників якості масла
- •5. Вивчення товарознавчих показників якості сиру
- •7. Тема 5. Вивчення товарознавчих показників якості яєць та яйцепродуктів (яєчний меланж, яєчний порошок)
- •Загальна кількість яєць
- •1. Органолептична оцінка яєць
- •2 .Визначення свіжості яєць овоскопуванням
- •3. Визначення стану і розміру повітряної камери (пуги)
- •Вимоги діючого стандарту до якості яєць.
- •4.Визначення індексу жовтка
- •5.Визначення маси яйця
- •6.Дослідження яєчного порошку
- •8. Тема 6. Вивчення методів оцінки якості риби і рибних продуктів
- •1. Відбір проб риби для дослідження
- •2. Органолептичні дослідження риби на свіжість
- •3. Вивчення органолептичних показників консервованої риби та рибопродуктів
- •9.Тема 7. Вивчення методів оцінки якості натурального бджолиного меду
- •1. Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Вибірка пакувальних одиниць
- •Вибірка продукції
- •2. Органолептичне дослідження натурального меду
- •3. Мікроскопія меду
- •4. Визначення масової частки води (водності) в меді
- •Вміст води і сухого залишку за питомою вагою меду
- •Показники визначення водності меду рефрактометром
- •5. Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •6. Визначення кислотності меду
- •7. Визначення натуральності меду
- •8. Визначення падевого меду
- •10. Перелік тем та питань самостійної роботи
- •Тема 1. Оцінка якості технологічної обробки м'ясних туш при забої тварин
- •Тема 2. Оцінка якості м'яса та інших продуктів забою тварин при захворюваннях та отруєннях. Умовно-придатне м'ясо
- •Тема 3. Оцінка якості м'яса підданого консервуванню шляхом заморожування, соління та іншими методами, а також інших продуктів забою
- •Тема 4. Вимоги до якості ковбасних виробів, м'ясних копченостей консервів і м'ясних напівфабрикатів. Дегустаційна оцінка якості виробів із м'яса. Вимоги до якості продуктів із крові
- •Тема 5. Вади молока. Бальна оцінка вершкового масла і сиру. Ветеринарно-санітарні вимоги до якості молока і молочних продуктів
- •Тема 6. Вади яєць курячих харчових. Оцінка якості яєць водоплавної птиці, меланжу і яєчного порошку
- •Тема 7. Вимоги до виробництва і якості екологічно чистих продуктів
- •Тестові питання з дисципліни «Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва».
- •Список літератури
- •Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва
- •21008, М. Вінниця, вул. Сонячна, 3
4.Визначення індексу жовтка
Шкаралупу яйця обережно, щоб не пошкодити жовткову оболонку, розрізають ножицями по екваторіальній лінії. Вміст виливають у чашку Петрі. Діаметр жовтка виміряють штангенциркулем в двох взаємно перпендикулярних напрямах і беруть середнє значення, а висоту жовтка мікрометром. Відношення висоти до діаметру жовтка називають індексом. По мірі зберігання яєць індекс жовтка зменшується.
5.Визначення маси яйця
Масу визначають зважуванням 10 яєць з точністю до 1г, потім вибірковим шляхом зважують поштучно і вираховують середню масу одного яйця.
Масу одного яйця, а також масу 10 яєць визначають зважуванням на терезах для статичного зважування за ГОСТ 23676-79. Кожну відібрану упаковочну одиницю зважують, потім звільняють від яєць і зважують пусту упаковку.
Масу яєць кожної упаковочної одиниці визначають різницею між масами упаковки з вмістом і пустої упаковки.
6.Дослідження яєчного порошку
Органолептична оцінка яєчного порошку
Колір і структуру визначають при денному освітленні, звертаючи увагу на однорідність кольору і наявність грудочок.
Яєчний порошок повинен мати порошкоподібну або лускоподібну структуру. В його масі дозволяються грудочки, але вони повинні легко роздавлюватися. Колір яєчного порошку світло-жовтий, однорідний по масі.
Щоб визначити смак готують пробу: до 20г яєчного порошку, що знаходиться в фарфоровій чашці, додають 80 мл води і після ретельного перемішування і розтирання видержують протягом 15 хв. для набухання. Одержану суміш перемішують до однорідного стану, потім виливають на сковорідку і протягом 5-7хв запікають без масла при слабкому нагріванні, не допускаючи пригоряння. Запечену масу охолоджують до кімнатної температури і потім визначають смак.
Запах визначають під час запікання і охолодження проби до кімнатної температури. Для цього 20г яєчного порошку поміщають у хімічний стакан, додають 20 мл киплячої води, перемішують скляною паличкою, одночасно визначають запах.
Визначення розчинності яєчного порошку арбітражним методом
Метод заснований на висушуванні сухого залишку в сушильній шафі.
Прилади і обладнання:
Бюкси, скляні лійки, піпетки на 20 мл, фарфорова ступка, скляні колби на 250-500мл, чашка Петрі, апарат для струшування рідини, центрифуга, сушильна шафа, ексикатор.
Порядок виконання:
В бюксу з точністю до 0,001г зважують 5г яєчного порошку. Наважку розтирають протягом 3-5хв у ступці з невеликою кількістю дистильованої води при 18-20°С, потім через лійку вливають у колбу на 250 мл. Залишок порошку в бюксі і в ступці змивають дистильованою водою так, щоб не створювалась піна. Потім увесь розчин переливають у мірну колбу на 500 мл. При закритій пробці вміст колби перемішують 25-30хв. Після перемішування вміст колби розливають у центрифужні пробірки і центрифугують протягом 20 хв. при частоті обертання 1000об/хв. для відділення нерозчинної частини порошку.
Піпеткою беруть 20мл центрифугату і переносять у широку бюксу або в чашку Петрі, попередньо ретельно висушену і зважену, бюкс або чашку Петрі з центрифугатом ставлять у сушильну шафу при 100-150 °С. Після випарювання рідини залишок продовжують сушити ще 2 год., після чого, охолодивши в ексикаторі, зважують з точністю до 0,001г. Кожне наступне висушування проводять протягом 1год, до тих пір, поки різниця між результатами двох наступних зважувань буде не більше 0,001г. Розчинність яєчного порошку в перерахунку на суху речовину Х2 у відсотках розраховують за формулою:
Х2=м*100*250*100/20*м1*( 100-х)
де: 100 - кількість яєчного порошку, г;
250 - кількість дистильованої води в якій розведено 5 г порошку, мл.;
20 - кількість центрифугату, що взято для висушення, мл.;
м - маса сухого залишку після висушування 20 мл центрифугату.;
м1 - наважка яєчного порошку, г.;
х - вміст вологи в яєчному порошку.
Визначення кислотності яєчного порошку
Прилади і обладнання:
-Бюкси, скляні лійки, піпетки на 20 мл, фарфорова ступка, скляні мірні колби на 250-500 мл, чашка Петрі, апарат для струшування рідини, центрифуга, сушильна шафа, ексикатор.
Порядок виконання:
Пробу для аналізу готують так, як і при визначенні розчинності яєчного порошку. Після перемішування 20мг розчину яєчного порошку переносять у колбу з 10 краплями 20% спиртового розчину фенолфталеїну і титрують 0,01 нормальним розчином лугу до появи слабко-рожевого забарвлення. Щоб більш точніше визначити кінець титрування, поряд з титруємою сумішшю ставлять другу (контрольну) для порівняння. Кислотність яєчного порошку ХЗ в градусах рахують за формулою:
Х3=V*250*5*К/10*20
де: V - кількість 0,01 нормального розчину лугу, що пішла на титрування, мл.;
250 - кількість дистильованої води, в якій розведено 5г порошку, мл.;
5 - коефіцієнт для перерахунку наважки на 100г яєчної маси.
К - поправка для нормального розчину;
10 - коефіцієнт для переведення 0,01 розчину в 0,1 розчин;
20 - кількість суміші, взятої для титрування, мл.
Завдання для самостійної роботи:
Виконати самостійно пункти – 1, 2, 5 плану заняття.
Контрольні питання:
Який стандарт регламентує вимоги до якості яєць курячих харчових і в чому вони полягають?
Які показники якості яєць визначають органолептичним методом?
3. Як визначається маса яйця?
4. Які видимі, механічні пошкодження визначають в першу чергу, їх характеристика?
5. Як визначають запах і смак яєць?
6. Назвати харчові дефекти яєць.
7. Овоскопування, його суть як методу визначення свіжості яєць.
8. Що таке технічний брак яєць?
9. Як і для чого визначається розмір повітряної камери?
Що таке індекс жовтка і як кого визначають?
11. Як визначається розчинність яєчного порошку арбітражним методом
12. Як проводиться органолептична оцінка яєчного порошку?