- •1. Загальна методика виконання лабораторних занять та самостійних робіт
- •Мета і завдання дисципліни
- •1.2. Модульна структура дисципліни
- •Форми контролю знань
- •Обсяги аудиторних занять та самостійної роботи
- •2. Лабораторні заняття
- •Загальні вимоги до виконання студентами
- •2. Основні вимоги техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт
- •Модуль 1.
- •2. Порядок сертифікації
- •2.1. Подання заявки на сертифікацію
- •2.2. Розгляд та прийняття рішення за заявкою із зазначенням схеми (моделі) сертифікації
- •2.3. Відбір, ідентифікація та випробування зразків продукції
- •4. Тема 2. Вивчення методів визначення токсичних речовин у харчових продуктах і продовольчій сировині
- •1. Вивчення методів визначення вмісту у харчових продуктах і продовольчій сировині важких металів
- •2. Вивчення методів контролю вмісту пестицидів
- •3. Вивчення методів визначення вмісту радіонуклідів
- •5. Тема 3. Вивчення методів оцінки якості м'яса за ветеринарно-санітарними показниками
- •1. Вивчення методів ветеринарно-санітарної експертизи туш і органів
- •2. Лабораторні методи - дослідження м'яса хворих тварин
- •3. Вивчення клейм для клеймування м'яса за результатами ветсанекспертизи
- •4. Документальне оформлення результатів ветсанекспертизи
- •6. Тема 4. Вивчення товарознавчих показників молока, вершкового масла і сиру, передбачених діючими стандартами
- •1. Визначення органолептичних показників якості молока
- •2. Визначення ступеню чистоти молока (гост 8218-89)
- •3. Визначення густини молока (гост 3625-84)
- •4 Вивчення товарознавчих показників якості масла
- •5. Вивчення товарознавчих показників якості сиру
- •7. Тема 5. Вивчення товарознавчих показників якості яєць та яйцепродуктів (яєчний меланж, яєчний порошок)
- •Загальна кількість яєць
- •1. Органолептична оцінка яєць
- •2 .Визначення свіжості яєць овоскопуванням
- •3. Визначення стану і розміру повітряної камери (пуги)
- •Вимоги діючого стандарту до якості яєць.
- •4.Визначення індексу жовтка
- •5.Визначення маси яйця
- •6.Дослідження яєчного порошку
- •8. Тема 6. Вивчення методів оцінки якості риби і рибних продуктів
- •1. Відбір проб риби для дослідження
- •2. Органолептичні дослідження риби на свіжість
- •3. Вивчення органолептичних показників консервованої риби та рибопродуктів
- •9.Тема 7. Вивчення методів оцінки якості натурального бджолиного меду
- •1. Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Вибірка пакувальних одиниць
- •Вибірка продукції
- •2. Органолептичне дослідження натурального меду
- •3. Мікроскопія меду
- •4. Визначення масової частки води (водності) в меді
- •Вміст води і сухого залишку за питомою вагою меду
- •Показники визначення водності меду рефрактометром
- •5. Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •6. Визначення кислотності меду
- •7. Визначення натуральності меду
- •8. Визначення падевого меду
- •10. Перелік тем та питань самостійної роботи
- •Тема 1. Оцінка якості технологічної обробки м'ясних туш при забої тварин
- •Тема 2. Оцінка якості м'яса та інших продуктів забою тварин при захворюваннях та отруєннях. Умовно-придатне м'ясо
- •Тема 3. Оцінка якості м'яса підданого консервуванню шляхом заморожування, соління та іншими методами, а також інших продуктів забою
- •Тема 4. Вимоги до якості ковбасних виробів, м'ясних копченостей консервів і м'ясних напівфабрикатів. Дегустаційна оцінка якості виробів із м'яса. Вимоги до якості продуктів із крові
- •Тема 5. Вади молока. Бальна оцінка вершкового масла і сиру. Ветеринарно-санітарні вимоги до якості молока і молочних продуктів
- •Тема 6. Вади яєць курячих харчових. Оцінка якості яєць водоплавної птиці, меланжу і яєчного порошку
- •Тема 7. Вимоги до виробництва і якості екологічно чистих продуктів
- •Тестові питання з дисципліни «Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва».
- •Список літератури
- •Оцінка якості та екологічної безпеки продукції тваринництва
- •21008, М. Вінниця, вул. Сонячна, 3
Вміст води і сухого залишку за питомою вагою меду
Таблиця 9.
Питома вага розчину |
Кількість сухого залишку |
Питома вага розчину |
Кількість сухого залишку |
1,101 |
23,91 |
1,114 |
26,71 |
1,102 |
24,13 |
1,115 |
26,92 |
1,103 |
24,34 |
1,116 |
27,13 |
1.104 |
24,56 |
1,117 |
27,35 |
1,105 |
24,78 |
1,118 |
27,56 |
1,106 |
24,99 |
1,119 |
27,77 |
1,107 |
25,21 |
1,120 |
27,98 |
1,108 |
25,42 |
1,121 |
28,19 |
1,109 |
25,64 |
1,122 |
28,40 |
1,110 |
25,85 |
1,123 |
28,61 |
1,111 |
26,07 |
1,124 |
28,88 |
1,112 |
26,28 |
1,125 |
29,03 |
1,113 |
26,50 |
|
|
Приклад розрахунку: Якщо при 20 °С питома вага розчину меду 1:2 дорівнює 1,111, то відповідно таблиці 3, в даному розчині міститься 26,07% сухого залишку. Відомо, що мед розбавлений в 3 рази, тоді сухого залишку буде: 26,07x3 = 78,21%, а вори даний мед вміщує: 100 -78,21 == 21,79. Допустимі розходження між результатами не більше 0,1%.
Визначення масової долі води рефрактометричним методом
Апаратура: рефрактометр, баня водяна, термометр ртутний скляний, пробірки скляні.
Хід визначення, Для проведення дослідження використовують рідкий мед. У випадку, якщо мед закристалізований, в пробірку кладуть 1 г. меду, пробірку щільно закривають гумовою пробкою і підігрівають на водяній бані при температурі 60 °С до повного розчинення кристалів. Потім пробірку охолоджують до температури повітря в лабораторії. Воду, що скондесувалася на внутрішній поверхні стінок пробірки, і масу меду ретельно переміщують скляною паличкою.
Одну краплину меду наносять на призму рефрактометра і вимірюють показник заломлення. Одержаний показник заломлення перераховують на масову долю води за таблицею 10.
Якщо визначення проводять при температурі нижче або вище 20 °С, то вводять поправку на кожний °С - 0,00023, для температури вище 20 °С - віднімають від показника заломлення 0,00023. Допустимі розходження між результатами вимірювань не більше 0,1%. Показники визначення водності меду рефрактометром показано у таблиці 10.
Показники визначення водності меду рефрактометром
Таблиця 10.
Коефіцієнт рефракції |
Масова доля води, % |
Коефіцієнт рефракції |
Масова доля води, % |
1 |
2 |
3 |
4 |
1,5044 |
13,0 |
1,4885 |
19,2 |
1,5038 |
13,2 |
1,4880 |
19,4 |
1,5033 |
13,4 |
1,4875 |
19,6 |
1,5028 |
13,6 |
1,4870 |
19,8 |
1,5023 |
13,8 |
1,4865 |
20,0 |
1,5018 |
14,0 |
1,4860 |
20,2 |
1,5012 |
14,2 |
1,4855 |
20,4 |
1,5007 |
14,4 |
1,4850 |
20,6 |
1,5002 |
14,6 |
1,4845 |
20,8 |
|
|
|
|
1,4997 |
14,8 |
1,4840 |
21,0 |
1,4992 |
15,0 |
1,4835 |
21,2 |
1,4987 |
15,2 |
1,4830 |
21,4 |
1,4982 |
15,4 |
1,4825 |
21,6 |
1,4976 |
15,6 |
1,4820 |
21,8 |
1,4971 |
15,8 |
1,4815 |
22,0 |
1,4966 |
16,0 |
1,4810 |
22,2 |
1,4961 |
16,2 |
1,4805 |
22,4 |
1,4956 |
16,4 |
1,4800 |
22,6 |
1,4950 |
16,6 |
1,4795 |
22,8 |
1,4946 |
16,8 |
1,4790 |
23,0 |
1,4940 |
17,0 |
1,4785 |
23,2 |
1,4935 |
17,2 |
1,4780 |
23,4 |
1,4930 |
17,4 |
1,4775 |
23,6 |
1,4925 |
17,6 |
1,4770 |
23,8 |
1,4920 |
17,8 |
1,4765 |
24,0 |
1,4915 |
18,0 |
1,4760 |
24,2 |
1,4910 |
18,2 |
1,4755 |
24,4 |
1,4905 |
18,4 |
1,4750 |
24,6 |
1,4900 |
18,6 |
1,4745 |
24,8 |
1,4895 |
18,8 |
1,4740 |
25,0 |
1,4890 |
19,0 |
- |
- |
Приклад розрахунку: Якщо при 20 °С показник заломлення становить 1,4992, то відповідно таблиці 4, масова доля води дорівнює 15,0%. Якщо визначення показника заломлення проводять при температурі нижче 20 °С на 2 °С, то показник заломлення в даному випадку становитиме: 1,4992 - (2x0,00023) = 1,49874 Масова доля води: 15,2%.