- •Філософія
- •Релігієзнавство
- •Естетика
- •Передмова
- •Авторський колектив:
- •Філософія
- •Філософія: коло її проблем і роль у суспільстві
- •Поняття світогляду та його історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський
- •Специфіка філософського світогляду. Основне питання філософії
- •Філософія у системі культури. Функції філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 антична філософія
- •Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії
- •Розвиток ідей у натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорійська школа, Геракліт, елеати, античний атомізм)
- •Філософські ідеї періоду високої класики
- •Ідеї та школи завершального етапу розвитку античної філософії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 філософія середньовіччя
- •Історичні та соціокультурні умови формування середньовічної філософії
- •Характерні риси та проблематика середньовічної філософії
- •Вихідні ідеї патристики
- •Схоластика як провідний напрям середньовічного філософствування
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 філософія відродження
- •Історичні передумови та культурні чинники формування філософії Відродження
- •Натурфілософія і нове природознавство Відродження
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 філософія нового часу та епохи просвітництва
- •Історичні й соціокультурні умови становлення філософії Нового часу та Просвітництва
- •Основні здобутки раціоналізму Нового часу
- •Філософія Просвітництва
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Історичні та соціокультурні передумови формування класичної німецької філософії
- •«Критична філософія» і. Канта
- •Система і метод г. Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •Марксистська філософія: основні ідеї
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Додаткова
- •Тема 7 західна філософія кінця хіх-хх століть
- •Історичні та соціально-культурні передумови виникнення некласичної філософії
- •Основні течії західної некласичної філософії кінця хіх - початку хх ст.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 історія української філософії
- •Філософська думка у культурі Київської Русі XI-xіv ст.
- •Філософія України XV-xviiі ст.
- •Українська філософія хіх - першої третини хх ст.
- •Розвиток філософської думки в Україні хх - ххі століття
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 діалектика як учення про розвиток
- •Діалектика та її історичні форми
- •Принципи і закони діалектики
- •Категорії діалектики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10 філософське вчення про буття
- •Категорія “матерія” у філософії. Сучасна наука про будову матерії
- •Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література:
- •Тема 11 проблема людини у філософії
- •Проблема антропосоціогенезу
- •Єдність біологічного і соціального в людині
- •Проблема сенсу життя людини
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 12 свідомість, її походження та сутність
- •Постановка проблеми свідомості у філософії
- •Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості
- •Структура свідомості. Свідоме та несвідоме
- •Свідомість і самосвідомість
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13 пізнання та освоєння людиною світу
- •Філософське вчення про пізнання
- •Методи і форми наукового пізнання
- •Істини як ідеал і мета пізнання
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14 предмет соціальної філософії
- •Предмет і структура соціальної філософії
- •Структурованість соціальної системи
- •Історична періодизація суспільного розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 15 суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі
- •Матеріальна культура та її структура
- •Духовна культура та її структура
- •Основні терміни
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 16
- •Політика та політична система суспільства. Структура політики
- •Держава як основний політичний інститут
- •Правова держава та громадянське суспільство
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 17 філософія історії
- •Історія як предмет філософії
- •Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства
- •Рушійні сили історії та проблема її сенсу
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 18 стратегія майбутнього
- •Опозиція “модерн – постмодерн” у культурному та цивілізаційному поступі людства
- •Глобальні проблеми сучасності як негативні наслідки культури модерну
- •Феномен глобалізації у сучасному цивілізаційному розвитку
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 19 логіка як філософська і наукова дисципліна
- •Предмет логіки. Форми абстрактного мислення
- •Міркування та його структура
- •Принципи і закони правильного мислення
- •Формальна та сучасна логіка
- •Функції та значення логіки
- •Логічна культура особистості
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 20
- •Поняття як форма абстрактного мислення
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Логічні операції над поняттями
- •Судження як форма абстрактного мислення
- •Прості судження та їх структури
- •Відношення між простими атрибутивними судженнями за логічним квадратом
- •Види складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників
- •Умовивід як форма абстрактного мислення
- •Дедуктивний умовивід
- •Недедуктивні умовиводи: індукція, аналогія
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 21 логічні основи аргументації
- •Доведення і спростування
- •Правила і помилки в доведенні та спростуванні
- •Суперечка та її види
- •Історія мистецтва суперечок
- •Класифікація, основні принципи і правила ведення суперечки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Релігієзнавство
- •Тема 22
- •Релігієзнавство як одна з філософських наук
- •Релігія як форма суспільної свідомості, її елементи та структура
- •Функції релігії та її роль у житті суспільства
- •Історичні типи та форми релігії
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 23 ранні релігійні вірування та етнонаціональні релігії
- •Первісні релігійні вірування Умови виникнення та характеристика основних форм первісних вірувань
- •Закономірності появи та особливості віровчення і культу
- •Релігія Стародавнього Єгипту
- •Релігії Греції та Риму
- •Зороастризм
- •Релігії Стародавнього Китаю
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 24 світові релігії: буддизм, християнство, іслам
- •Буддизм Походження буддизму та його ідейні джерела
- •Віровчення буддизму
- •Напрями буддизму
- •Християнство як світова релігія Ідейні витоки та еволюція християнства
- •Основи християнського віровчення
- •Особливості християнського культу
- •Виникнення ісламу
- •Віровчення ісламу
- •Основні напрями в ісламі
- •Іслам в Україні
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •Тема 25 історія і сучасний стан релігій в україні
- •Запровадження християнства в Київській Русі
- •Греко-католицизм
- •Католицизм
- •Протестантизм
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 26 релігя в сучасному світі
- •Специфіка розвитку релігії в сучасну епоху: релігійний модернізм та фундаменталізм
- •Неорелігії: причини їх виникнення і класифікація.
- •Діяльність нетрадиційних релігійних рухів (нрр) у сучасній Україні
- •Свобода совісті
- •Забезпечення в незалежній Україні свободи свісті
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 27 предмет етики
- •Розуміння етики у добу Середньовіччя
- •Розуміння етики у Новий час та епоху Просвітництва
- •Походження моралі
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 28 поняття і структура моральної свідомості та категорії етики
- •Категорії етики
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 29 моральний світ людини. Проблеми прикладної етики
- •Поняття моральної необхідності і моральної свободи
- •Любов як сутнісна засада людського буття
- •Проблеми прикладної етики
- •Основні терміни
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Література
- •Естетика
- •Тема 30 естетика як філософська наука. Коло її проблем і завдання
- •Формування предмету естетики в межах філософського знання. Естетика як самостійна наука
- •Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Естетика і мистецтво. Естетика і мистецтвознавство
- •Основні терміни
- •Література
- •Тема 31 мистецтво як предмет естетичного аналізу
- •Сучасна естетика про природу і сутність видоутворення в мистецтві
- •Основні терміни
- •Питання та завдвння для самоконтролю
- •Література
Судження як форма абстрактного мислення
У попередній темі судження визначалося як думка, в якій стверджується чи заперечується зв’язок між об’єктами і ознаками. За логічною будовою судження поділяються на прості і складні.
Прості судження та їх структури
Структура суджень є абстрактною системою взаємозв’язків між предметами й їхніми властивостями, або взаємозв’язків між предметами. За характером предиката прості судження поділяються на атрибутивні атрибутивні (окремим їх підвидом є екзистенційні) і релятивні й релятивні.
Атрибутивні судження (від лат. аttributит — властивість, ознака) розкривають наявність або відсутність у предметів думки тих або інших властивостей (ознак). Наприклад, «Всі фізики є вченими».
В екзистенційних (від лат. ехistentia — існування) судженнях йдеться про наявність або відсутність в реальній дійсності самого предмета думки.
У традиційній логіці будову елементарних атрибутивних суджень представляють у таких структурах:
S є Р;
S не є Р,
де S позначає суб’єкт судження – предмет, про який у ньому йде мова; Р в атрибутивних судженнях позначає предикат — саму по собі властивість, що приписується предмету; слова «є» або «не є» виступають у ролі зв’язок між суб’єктом і предикатом. Замість слова «є» можуть використовуватися слова «має», «належить» і т. ін. Прості атрибутивні судження містять у своїй структурі лише один суб’єкт й один предикат.
Судження розрізняють на види за якістю і кількістю суб’єктів. Під якістю суб’єктів судження розуміють не їхнє змістовне або смислове значення, а лише їхню логічну форму. За якістю суб’єктів судження поділяють на стверджувальні та заперечні. Судження, які містять зв’язку «є» є стверджувальними, а судження, які містять зв’язку «не є», є заперечними. Так, у судженні «Український головпоштамт знаходиться на Хрещатику в Києві» ми стверджуємо, що цей предмет (Український головпоштамт) має певну ознаку (знаходиться на Хрещатику в Києві).
За кількістю (логічним обсягом суб’єкта судження) судження поділяються на одиничні, загальні й часткові. Аристотель першим додав до стверджувальних і заперечних структур кількісні (кванторні) слова «всі» і «деякі». Слід мати на увазі, що слово «деякі» в українській мові має кілька значень: по-перше, «деякі, але, можливо, й усі» та, по-друге, «лише деякі, але не всі». У часткових судженнях слово «деякі» використовується у першому значенні. Відповідно, як істинне слід оцінити, наприклад, таке судження «Деякі шимпанзе є мавпами». Щоб не помилятися у застосуванні слова «деякі», слід читати попереднє судження таким чином: «Деякі, але, можливо, й усі шимпанзе є мавпами».
Одиничними називають судження, в яких щось стверджується або заперечується лише про один окремий предмет того чи іншого класу. Наприклад: «Т.Мор є автором «Утопії».
Загальними називають судження, в яких щось стверджується або заперечується стосовно цілого класу (множини) предметів. У таких судженнях використовують слова: «всі», «кожний», «будь-який» тощо. Наприклад, «Всі лососеві є рибами».
Частковими називають судження, в яких щось стверджується або заперечується стосовно частини класу (множини) предметів. Наприклад: «Деякі дерева є березами». Але у деяких випадках в них також може йти мова й про весь клас предметів.
За кількістю і якістю суб’єкта судження поділяють на:
Одинично-стверджувальні – «S є Р» (наприклад, «Південне узбережжя Криму омиває Чорне море»);
Одинично-заперечні – «S не є Р» (наприклад, «Місто Дніпропетровськ не знаходиться в Західній Україні»;
Загально-стверджувальні — «Всі S є Р» (наприклад, «Всі тигри є хижаками» тощо). В логіці такі судження позначаються літерою «А» (від першої голосної літери латинського слова affirmo – стверджую);
Загально-заперечні — «Всі S не є Р» (наприклад, «Всі миші не є хижаками» тощо). В логіці такі судження позначаються літерою «Е» (від першої голосної літери латинського слова nego – заперечую);
Частково-стверджувальні — «Деякі S є Р» (наприклад, «Деякі люди є вченими» тощо). В логіці такі судження позначаються літерою «І» (від другої голосної літери слова affirmo);
Частково-заперечні — «Деякі S не є Р» (наприклад, «Деякі лебеді — небілі» тощо). В логіці такі судження позначаються літерою «О» (від другої голосної літери латинського слова affirmo).
Іншим різновидом простих суджень є релятивні судження (від лат. rеlаtіо — повідомлення, оповіщення), які розкривають наявність або відсутність у певного предмета того чи іншого відношення до іншого предмета (або кількох предметів). Їхні основні формули: «х R у» (для стверджувальних) та «х не R у» (для заперечних), де «х» та «у» є позначеннями суб’єктів (позначають предмети про які в цих судженнях йде мова), а символ R (від rеlаtіо) позначає предикат, тобто у випадку із релятивними судженнями предикатом є відношення між суб’єктами. Відношень між предметами існує необмежена кількість: «більше», «менше», «важче», «легше», «гарніше», «батьківство», «синівство» та ін. Наприклад, у висловлюванні «число 10 менше, ніж число 17», відповідно, замість «х» підставлене «10», замість «у» - «17», а «R» позначає відношення «менше».
Подібно до атрибутивних суджень, релятивні теж поділяються на різновиди за якістю предикатів та кількістю суб’єктів. Оскільки в атрибутивних судженнях предикат (Р) стосується одного суб’єкта (S), то такий предикат є одномісним. В релятивних судженнях предикат стосується двох або більше суб’єктів, відповідно, він буде двомісним або більш ніж двомісним (n-місним). Наприклад, у судженні «149» предикат «» буде двомісним, оскільки він розташований між двома суб’єктами, а у судженні «15119» предикат «» буде трьохмісним, оскільки він розташований між трьома суб’єктами.
Слід мати на увазі, що деякі судження можна розглядати одночасно і як атрибутивні, і як релятивні. Наприклад, судження «Роман батько Марії» можна розглянути і як атрибутивне (тоді суб’єкту (Роману) ми приписуємо предикат (властивість «бути батьком Марії»)), і як релятивне (тоді ми констатуємо наявність відношення (R) «бути батьком» між суб’єктами: Романом і Марією).