Основні терміни

Антропоцентризм – погляд, згідно з яким людина є центром та вищою метою Всесвіту; органічно входить до системи релігійного мислення в разі визнання надприродного початку і створення людини вищими силами.

Атеїзм – погляд, що виходить із визнання природного світу єдиним і самодостатнім, а існуючі релігії – створеними людьми; форма вільнодумства в критиці релігії; елемент західної секуляризованої культури і цивілізації.

Бог – у релігійних поглядах – це найвища, наймогутніша і найдосконаліша істота, яка виступає як об’єкт культу. Уявлення про нього (або них) є варіативними в різних типах релігій та культур. У більшості з них людина визнається творінням божим.

Деїзм – релігійно-філософське вчення, в основі якого лежить уявлення про безособового бога, який створив світ, але не втручається в життя природи і людей. Зміст такої свідомості розуміється через наочно-образні форми. За характером свого формування воно значною мірою має індивідуально-особистісний характер.

Пантеїзм – вчення про єдність Бога і світу, ідеального й матеріального начал; згідно з цим, світ і людина розчинені у вищому, а Бог – присутній у всьому.

Релігійна свідомість – на концептуальному рівні існує у формі систематизованого і кодифікованого віровчення. Зміст його сформульовано у священних книгах (Біблії, Корані та ін.), затверджено релігійними організаціями у вигляді незмінних, канонізованих формул (догматів), визнання яких в усталеному вигляді є неодмінною умовою праведної віри.

Трансцендентальне (лат. transcedere – переступати) – всезагальні, надчуттєві властивості буття, що пізнаються специфічними засобами (інтуїція, медитація тощо).

Питання та завдання для самоконтролю

1. Що вивчає релігієзнавство?

2. У чому полягає відмінність релігієзнавства та богослов’я?

3. Охарактеризуйте богословсько-теологічну концепцію О. Меня.

4. Яка релігієзнавча концепція, на Ваш погляд, найбільш повно розкриває сутність і походження релігії?

5. Що вивчає філософія релігії і чим відрізняється філософія релігії від релігійної філософії?

6. Назвіть основні структурні розділи релігієзнавства.

7. Чим різняться між собою класифікації релігій?

Література

Основна:

АКАДЕМІЧНЕ РЕЛІГІЄЗНАВСТВО: Підручник /За ред. А. М. Колодного. – К.: Світ Знань, 2000. – С. 343–359, 616–628.

ВАСИЛЬЕВ Л.С. История религий Востока: Учеб. пособ. – М.: Кн. дом. «Університет», 1998. – С.29–48, С.184–204.

ВСЕМИРНАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ: Релігія /Под. ред. М.В. Адамчика. – Мн.: Соврем. лит., 2003.

МИФЫ НАРОДОВ МИРА: Энциклопедия в 2 т. – М.: Сов. Энциклопедия, 1992.

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО. Навч. посіб. /Л.Г.Дротянко, О.А.Матюхіної, Н.В. Іщук та ін. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2005. – С.5-22.

ТОКАРЕВ С. Ранние формы религии. –М.: Политиздат, 1990. – С.12–48

ШЕВЧЕНКО В.М. Словник-довідник з релігієзнавства. – К.: Наук думка, 2004.

Додаткова:

ГУРЕВИЧ П.С. Нетрадиционные религии на Западе и восточные религиозные культы. – М.: Вестник, 1995.

КАНИТКАР В.П. (Хемант) У. Оуен Коул Индуизм. – М.: Фаир-Пресс, 2001.

КРЫВЕЛЕВ И.. История религии: в 2 т. – М., 1985.

МАЛЕРБ М. Религии человечества. – М.: Рудомино, 1997.

ПИЛКИНГТОН С.М. Иудаизм. – М.: Фаир-Пресс, 2002.

РАССОХА И.Н. Языческие религии и мифы народов мира. – Х.: Торсинг, 2002.

РЕЛИГИИ МИРА. Ч. 1, 2. – М.: Аванта, 2002.

ФРЭЗЕР Д. Золотая ветвь: исследование магии и религии. 2-е изд. –М.:Политиздат, 1986.

ХИК Дж. Пятое измерение. Мистические и духовные учения от древнейших времен до наших дней. – М.: Фаир-Пресс, 2002.

РЕЛИГИИ МИРА. Ч. 1, 2. – М.: Аванта, 2000.