Основні терміни

Етика – (лат. ethica, від грец. ήυος — звичай) – Наука, що вивчає мораль; норми поведінки, сукупність моральних правил певної суспільної чи професійної групи (лікарська етика, етика державного службовця тощо). Є важливим фактором свідомого підтримання правопорядку в суспільстві. Термін етика вперше вжито Арістотелем як позначення особливої галузі дослідження «практичної філософії», що намагається відповісти на питання: що ми повинні робити? Основною метою етики Арістотель називав щастя – діяльність душі в повноті чеснот, тобто самореалізацію. Самореалізаці людини – це розумні вчинки, які уникають крайнощів і тримаються золотої середини. Тому основна чеснота – це помірність і розсудливість.

Мораль – система поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Мораль – частина психічної структури особистості (моральні устої – відповідник моралі на суспільному рівні), яка забезпечує ціннісну оцінку явищ. Мораль – один з основних способів нормативної регуляції дій людини. Мораль і право тісно переплітаються. Моральні норми суспільства прийнятих державою втілюються в законодавчих актах.

Моральна свідомість – одна із складових моралі, що є її ідеальною суб’єктивною стороною. У моральнісній свідомості у вигляді певних понять та уявлень відобраються моральнісні стосунки в суспільстві й через них регулюється моральнісна діяльність людей.

Чеснота – це схильність постійно чинити добрі справи; позитивна моральна властивість характеру людини, що визначається його волею і вчинками. Розрізняють теологічні чесноти: Віра, Надія, Любов; античні кардинальні чесноти: Справедливість, Стійкість, Сила духу), Розсудливість (Обачність), Поміркованість (Тверезість).

Римські чесноти

virtus – Мужність (Сміливисть)

dignitas – Гідність

pietas – Побожність

gravitas – Серйозність

auctoritas –Авторитет (Владність)

religio – Благочестя (Релігійність)

Сім християнських чеснот в порядку святості з протилежними їм смертними гріхами:

Доброчесність – Хтивість

Стриманість – Нестриманість

Щедрість – Жадібність

Старанність – Лінивство

Лагідність – Гнів

Доброзичливість – Злобність

Смиренність – Гординя

Питання та завдання для самоконтролю

1. Чи можна прирівняти доброчесність до знання, як це робив Сократ?

2. Що є етикою для Арістотеля?

3. Які особливості кантівського розуміння етики?

4. Чим відрізняється автономна і гетерономна етичні системи?

5. Назвіть кардинальні і теологічні чесноти.

6. У чому криється сутність релігійних концепцій походження моралі?

7. Охарактеризуйте основні аспекти натуралістичних концепцій походження моралі.

8. Проаналізуйте соціально-історичні концепції походження моралі.

Література

Основна:

ГУСЕЙНОВ А. А. Этика / / ЕТИКА: освітній ресурсний центр. Етичні Енциклопедія.

ХОРУЖИЙ С.С. Криза класичної эвропейської етики в антропологічній перспективі / / Етика науки. - М.: і Їтран, 2007, с. 85-97

МАКСИМОВ Н.Ф. Етика розвитку особистості

Етика: Енциклопедичний словник / Под ред. Р. Г. Апресяна, А. А. Гусейнова. М.: Гардарики, 2001.

МАЛАХОВ В.А. Етика. Курс лекцій. К., 2003.

ТОФТУЛ М. Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 416 с. – (Альма-матер)

ПРИБУТЬКО П.С. Етика: Посібник для підготовки до іспитів / П.С. Прибутько, Л. М. Дубчак. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. – 180 с. – (Библиотека студента)

КОНДРАШОВ В.А. ЧИЧИНА Е.А. Этика. Эстетика. – Ростов на Дону: Изд-во „Феникс”, 1998. С.323 – 335.

Додаткова:

АБОЛИНА Т. Исторические судьбы нравственности. - К.: Либідь, 1992. - 194с.

ГУСЕЙНОВ А. Золотое правило нравственности. - М.: Молодая гвардия, 1988. - 269 с.

ДАВЫДОВ Ю. А. Этика любви и метафизика своеволия: проблемы нравственной философии - М. , 1989.

ЙОНАС Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. /Пер. з німецької. – К.: Лібра, 2001. - 400с.

КАНКЕ В.А. Этика ответственности. Теория морали будущего. – М.: Логос,2003. -325 с.

Першоджерела

БЕРДЯЕВ Н. Философия свободы. Смысл творчества. - М.: Правда, 1989. - С. 251-580.

БУБЕР М. Образы добра и зла /Два образа веры. - М.: АСТ, 1999. - С. 162-200.

СЕНЕКА Л. Нравственные письма Луцилию. - М.: Изд-во политической литературы, 1986. 97 с.

ФРОММ Э. Искусство любить. Душа человека. - М., 1992. -324 с.

ШВЕЙЦЕР А. Благоговение перед жизнью. - М., 1992.