12

Лекція 4. Лексичні засоби у професійному мовленні

План

1. Лексичне значення cлова. Однозначні та багатозначні слова. Правильний вибір значення слова.

2. Синонімічне багатство української мови. Синоніми та евфемізми у професійному мовленні.

3. Омоніми та їх різновиди. Особливості вживання міжмовних омонімів.

4. Особливості вживання паронімів у професійному мовленні.

5. Вживання іншомовної лексики. Варваризми й екзотизми.

6. Мовленнєва надмірність (плеоназми) і недостатність

7. Мовні штампи та канцеляризми.

Література

1. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови: навч. посіб. – К: МАУП, 2002. — С. 45 – 60.

2. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Л.: Світ, 2003. – 432 с.

3. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2005. – С. 86-106.

4. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник для студентів навчальних закладів / Н. Д. Бабич, К. Ф. Герман, М. В. Скаб та ін.; Н. Д. Бабич (ред.). – Чернівці: Книги. – ХХІ, 2006. – 496 с.

5. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003. – С. 91 – 100.

6. Семеног О. М. Культура української наукової мови: навч. посіб. – К.: Академія, 2010. – С. 36 – 41.

1. Лексичне значення cлова. Правильний вибір значення слова.

Слово – це граматично оформлений звук чи звуковий комплекс, за яким у процесі суспільної мовної практики закріпилося певне значення. Усі слова, що вживаються у якійсь мові, становлять її лексику (від грецьк. lexis – слово), або словниковий склад. Одинадцятитомний «Словник української мови» (1970-1980) подає тлумачення більше ніж 135 тис. слів; «Великий тлумачний словник української мови» (2001) містить 170 тис. слів і словосполучень, ел. версія 2010 р. має 207 тис. словникових статей і близько 18 тис. фразеологізмів. Найважливіша функція слів – називна. Слова можуть називати предмети, явища, ознаки, дії і стан тощо.

Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значенням слова, його реальним змістом. Наприклад, лексичне значення слова влада тлумачний словник визначає як «право керувати державою, політичне панування», а також «керівні державні органи, уряд, адміністрація». Усі повнозначні слова мають лексичне значення, доповнене граматичним. Службові слова позбавлені предметної відповідності, не називають предметів, явищ, ознак тощо мають лише граматичне значення.

Слова, що мають одне лексичне значення, називаються однозначними. Наприклад, прейскурант – «офіційний довíдник цін на товари й послуги», підприємець – «той, хто займається підприємницькою діяльністю, володіє промисловим, торговельним та ін. закладом». Однозначність є характерною ознакою термінів будь-якої галузі. Здатність слова вживатися в кількох значеннях називається багатозначністю. Наприклад: трибуна – 1) підвищення для виступу промовців у залах громадських зборів, кафедра; 2) споруда для глядачів, де ряди місць розташовані уступами вгору, напр., на стадіоні; 3) перен. – друкований орган, установа, сфера, де політичні діячі, публіцисти висловлюють свої погляди, ідеї.

Основне, вихідне значення називається прямим. Воно зазвичай є нейтральним, позбавленим образності. Інші значення багатозначного слова – побічні. У слові голова основним є значення «частина тіла», побічними – «розум», «керівник», «передні ряди», «основна річ» тощо. Іноді в слові буває два й більше основних значень. Серед побічних виділяють переносне значення слова, яке у словниках позначене як перен., наприклад:

- руїна – 1) залишки зруйнованої споруди, населеного пункту; 2) перен., розм. немічна від старості або хвороби людина; 3) повний розвал, розруха; 4) руйнування, знищення чого-небудь; 5) повне розорення, занепад чого-небудь.

Виділяють три типи переносного значення: метафора (ґрунтується на подібності ознак предметів, дій: ніс корабля, море сміху); метонíмія (перенесення назви одного предмета на інший, що межують між собою: аудиторія слухала, читати Коцюбинського, носити золото, на сцену вийшов тенор); синéкдоха (перенесення назви частини на ціле і навпаки: заробляти копійку)

Багатозначність – один з найважливіших шляхів розвитку словникового складу мови, джерело виразності, до якого активно звертаються письменники і публіцисти. Але у наукових працях та офіційних документах переважають однозначні слова, а багатозначні вживаються лише у прямому значенні, що забезпечує правильне сприйняття тексту.

Дотримуватися літературних норм слововживання допоможе «Словник-довíдник з українського літературного слововживання» (2010) та тлумачні словники.