Національний авіаційний університет

Факультет підготовки офіцерів

запаса Житомирського військового

інститута ім.С. П.Корольова

С.М. Пічугін

Плани навчальних занять та методичні рекомендації

для студентів з дисципліни “Військова підготовка”.

Розділ “Морально - психологічне забезпечення діяльності військ”.

Київ – 2009

У навчально-методичному посібнику підготовленому кандидатом філософських наук, доцентом Пічугіним С. П. розглядаються в відповідності з технічним планом та програмою основні проблеми морально-психологічного забезпечення діяльності військ. Для студентів - майбутніх офіцерів запасу, важливо знати роль, удержання, складові, основні задачі даного виду забезпечення , а також набути необхідні практичні знання по організації морально–психологічного забезпечення у підрозділі.

Вступ

Історичний досвід міжнародних відносин свідчить про те , що війна і озброєнні конфлікти залишаються невід’ємлимою частиною у нашій політиці проведеної країною.

Проблема локальних війн і озброєних конфліктів в сучасних умовах набула особливу активність. Відомо, що після закінчення Другої Світової Війни на планеті виникло більш ніж 400 локальних війн та озброєних конфліктів.

Розпад соціалістичної системи та її воєнної організації, Варшавський договір не усунув причину військової небезпеки, навпаки, ще більш її загострив, військова протидія у міждержавних відносинах.

Інструментом досягнення цілей війн завжди являлась армія.

Вона концентрувала в собі потенційні материальні та духовні можливості країни для ведення війни.

Бойова техніка та озброєння , організаційна структура армії, принципи її будівництва, керівництва, являються головними компонентами військового потенціалу, без якого неможе бути боєздатної армії . Але армія, як спеціальне явище представляє собою, насамперед, організоване об’єднання озброєних людей для ведення оборонних, наступальних війн. Таким чином , людський матеріал узагальнює в собі духовні цінності, якості, які впливають у кінцевому результаті на хід та наслідок війни.

Курс морально-психологічного забезпечення діяльності військ дає науково обґрунтоване перевірені світовою та вітчизняною практикою військової справи, способи та методи формування у військовослужбовців високих морально-бойових якостей для захисту Вітчизни.

Перехід України на нові суспільні відносини обумовило виникнення якісно нового утримання суспільного свідомості та її форм, вимагає інших критеріїв формування духовних цінностей у особистого складу ЗСУ, такі складові ідеологічної роботи у Радянській Армії як соціалістичне змагання , войовничий атеїзм , партійність навчання суспільних наук та спеціальних дисциплін - пішли в минуле.

Теперішній стан справ вимагає конституційного визначення єдиних підходів до виховання захисника Батьківщини з урахуванням економічної, суспільно – політичної, демографічної ситуації , становища молоді в суспільстві, формування нового світогляду, морально етичних, національно – історичних основ поведінки; у цих вимогах Концепції виховної роботи закладені зміст і основна мета розвитку духовних орієнтирів особового складу ЗСУ.

Важливість проблеми морально психологічної підготовки населення молоді призивного віку до захисту Батьківщини визначається ще й тим, що за роки незалежності України суттєво змінені соціальні риси армії. Притому зміни виникли далеко недо кращого.

Серед молоді призовного віку суттєво знизився освітній рівень, погіршився стан фізичного та психологічного здоров’я., збільшилися пацифістські та антиармейські настрої. Усе більше значення набувають національного та релігійного фактору.

На духовне стан молоді негативно впливають криміналістичний стан в країні, проблеми безробіття, алкоголізму та наркоманії серед молоді.

Все що потребує удосконалення системи виховання молодого покоління , формування у нього морально-психологічної готовності до захисту Вітчизни, Держави, суспільства, керівної структури країни, несуть повну відповідальність за оздоровлення духовної та соціальної сфери суспільства, що служить гарантією забезпечення суперництва та надійного захисту Батьківщини.

Структура учбово-методичного посібника дозволяє послідовно та логічно викласти матеріал по видам учбових занять, дає можливість студентам отримати практичні рекомендації по вивченню проблематики курса морально – психологічного забезпечення діяльності військ.

У склад навчального посібника входять:

основні положення, структурні елементи двогодинної лекції, методично-інформаційні рекомендації по трьом груповим заняттям та двом семінарам. Загальний ліміт часу відведений у сітці навчального розкладу на вивчення курса морально – психологічного забезпечення складають 18 годин.

Тема 1. Лекція. Предмет морально-психологічного забезпечення військ.

Заняття1. Роль, місце, основні задачі морально-психологічного забезпечення військ.

Лекційний матеріал ставить за мету розкрити зміст предмета морально-психологічного забезпечення діяльності військ, зв’язок з військовою наукою та іншими частинами знань. Роль морального фактору в війні, основні задачі, принципи та складові курсу даної дисциплін.

Лекція містить наступні питання:

1. Методика вивчення курсу морально-психологічного забезпечення військ.

2. Моральний фактор, його зміст та сутність.

3. Зміст та основні задачі МПЗ.

1.Методика вивчення курсу морально-психологічного забезпечення військ.

Лекція ставить за свою мету ознайомити слухачів з системою морально-психологічного забезпечення ЗСУ з їх основними задачами та складовими, значенням вивчення військовослужбовців в дусі патріотизму та вірного служіння Батьківщині.

Основними видами учбових занять по даній дисципліні являються:

• лекції,

• групові заняття

• семінари.

Курс завершується написанням підсумкової модульної контрольної роботи. Дефіцит учбового часу та необхідність систематичної оцінки знань слухачів, вимагає включення в традиційну методику семінарського заняття контрольної роботи по матеріалам минулих тем. На одному рівні з учбовим опитуванням, наслухуванням та обговоренням виступів слухачів по темі реферату, викладач ознайомлює слухачів зі змістом питань нової теми.

Групове заняття починається з опитування слухачів по минулій темі, а після чого викладач доводить до відома слухачів новий матеріал. ГЗ проходить у формі бесіди, творчого діалогу викладача та слухачів. ГЗ дозволяє підвищувати навички та вміння слухачів самостійно мислити, аргументовано відстоювати свою позицію по дискутуючим питанням. За ходом надання нової інформації викладач ставить питання слухачам для того щоб переконатися у тому, що матеріал засвоєний якісно.

Ефективність проведення семінарських, групових занять в багатьому залежить від умілого вміння використання різних методів навчання.

До них можна віднести наступні:

• Репродуктивний – засвоєння раніше отриманої інформації в ході навчальних занять;

• Дискусії – обмін думками викладача з групою, слухачами, відображаючи власні погляди слухачів;

• Ситуативне введення слухачів в конкретну ситуацію, пошук шляхів її вирішення, прогнозування шляхів вирішення та наслідки цього рішення;

• Оцінювання – розвиток пізнавальних можливостей слухачів ( вивчення явища конкретно – історично у розвитку – минулого, сьогодення та майбутнього)

• Проблемний – активація творчої пізнавальності діяльності слухачів шляхом становлення питання та його рішення;

• Регулятивний – забезпечує накопичення досвіду, знань;

• Евристичний – спрямований на відкриття нового знання.

Як і будь-яка дисципліна – технічна або гуманітарна, морально-психологічне забезпечення діяльності військ займає власну нішу в системі наукових знань.

Теоретичним джерелом для даної дисципліни є розділ військової науки – теорія військового навчання та виховання, який акумулює в собі знання психології, педагогіки, філософії, економіки, медицини тощо.

Вивчення курсу МПЗ будується на основі керівних документів по організації МПЗ в ЗСУ. (перелік цих документів приводиться в додатку)

Основні учбові методичні видання по курсу МПЗ: Морально-психологічне забезпечення в ЗСУ. К., НАОУ, навчальний методичний посібник, 2007. Електроний варіант.

Переходимо до розгляду другого питання лекції: «Моральний фактор, його зміст та сущьність».

Сучасна війна являє собою випробування матеріальних та духовних сил народу, армії та держави.

Зміст морального фактору розглядається через поняття військова міць держави, суспільне пізнання.

Військова міць держави являє собою єднання матеріальних та духовних сил держави, його можливість мобілізувати сили для досягнення перемоги над ворогом.