Тема 2. Морально-психологічне забезпечення діяльності військового підрозділу.
Заняття 2. Семінар. Зміст основних виховних заходів по морально-психологічному забезпеченню діяльності військового підрозділу. Навчальний час 4 години.
Навчальні питання:
Мета, зміст навчально-бойової підготовки та її морально-психологічне забезпечення.
Зростання ролі професійної, педагогічної майстерності офіцерських кадрів ЗСУ в сучасних умовах.
Досвід проведення морально-психологічної підготовки у провідних країнах світу.
Перераховані питання відносяться до змісту нового інформаційного матеріалу, який викладач доводить у другій половині семінарського заняття.
В цілях закріплення та оцінки знань по темам які були вивчені, на початку заняття слухачам пропонується виконання письмової контрольної роботи за одним з трьох питань(на цю роботу виділено 20 хвилин).
Питання контрольних завдань:
Предмет морально-психологічного забезпечення діяльності військ.
Моральний дух військ та заходи по його формуванню.
Сучасний бій та його впливи на психіку воїна.
По завершенню написання контрольного завдання підводяться підсумки та виставлення оцінок, після чого заслуховується реферат. Тема реферату визначається на минулому занятті.
Дискусія щодо виступу слухача по темі реферату довжина проходити в творчій обстановці, рос положення аудиторії до вільного обміну інформацією, постановка гострих питань.
Після заслуховування реферату викладач підводить висновки. Він звертає увагу на переваги та недоліки реферату, дає рекомендації по поліпшенню його теоретичної частини, змісту, практичної направленості, методичного рівня.
В другій частині семінарського заняття доводяться питання нового інформаційного матеріалу. Необхідність викладу їх на семінарському занятті задиктовування тем, що студентам самостійно вивчити новий матеріал складно.
Сама специфіка учбових питань опирається на керівні документи в системі діяльності органів виховної та соціально-психологічної роботи, досвід повсякденної учбово-бойової та виховної роботи частин та підрозділів.
Отже, перше питання нового інформаційного матеріалу: «Мета, зміст навчально-бойової підготовки та її морально-психологічного забезпечення».
Навчально-бойова підготовка – система заходів, які проводяться з метою оволодіння особовим складом загальними та військово-професійними знаннями, навичками та вміннями, формування у воїнів морально-психологічних, бойових якостей, які необхідні для забезпечення високої бойової готовності військ для надійного захисту Батьківщини.
Характер бойової підготовки витікає з військової доктрини держави, рівня розвитку її економічної та військової мощі. Забезпечення бойовою технікою та зброєю суттєво впливає на способи ведення бойових дій та, в ході чого на зміст бойової підготовки.
Основні види бойової підготовки сухопутних військ: тактична, вогнева, технічна, спеціальна, стройова і фізична підготовка.
В ході проведення занять з бойової підготовки йде процес становлення професійного навчання особового складу, формування у нього високих морально-бойових і психологічних якостей.
Завершуючим кінцем бойової підготовки є тактична підготовка, яка зосереджує в собі всі останні види підготовки. Змістом тактичної підготовки являються навчання, на яких відпрацьовуються та закріплюються якості необхідні воїну в сучасному бою.
На тактичних навчаннях воїни виконують бойові завдання в умовах реально наближених до бойової обстановки: Бойові стрільби, метання бойових гранат, обкатування особового складу танками, імітація бойових та ракетних ударів.
Тактичні навчання української армії в теперішній час проводиться з урахуванням світового опиту локальних війн та військових конфліктів, антитерористичної боротьби, миротворчої діяльності обмежених контингентів ЗСУ.
В організації та проведенні МПЗ навчально-бойової підготовки приймають участь командири, штаби, органи виховної та соціально психологічної роботи. Головним обличчям в реалізації завдань МПЗ виступає командир. Він несе відповідальність за підготовку, проведення та керування процесами навчання воїнів; віддає розпорядження керівникам відповідних служб, здійснює контроль за їх діяльністю по МПЗ всіх видів бойової підготовки.
Штаби разом з органами по роботі з особовим складом забезпечують єдність планування та проведення теоретичних і практичних занять з розрахунком на рекомендації та вимогами по морально-психологічному забезпеченню.
Керівники виховної та соціально-психологічної роботи здійснюють неопосередковану методичну допомогу командирам та начальникам в здійсненні процесу навчання, виховання та психологічної підготовки особового складу. При цьому приділяється особлива увага формування у воїнів впевненості в своїх силах, товаришах та командирах, розвиток відчуття колективізму та взаємовиручки, психологічної та моральної готовності до виконання бойових завдань.
Друге питання: «Зростання ролі професійної, педагогічної майстерності офіцерських кадрів ЗСУ в сучасних умовах». Розкривається через поняття «соціальний статус», «соціальну роль».
Соціальна структура суспільства представляє собою совокупність класів і соціальних груп. Соціальна група - спільність людей, яка утворилась в конкретно-исторічних умовах розвитку суспільства на об’єктивному грунті. Суб’єкти соціальної групи зв’язані спільними інтересами, історичним положенням в системі суспільних відносин та соціальною роллю.
Виходячи з приведеної методологічної оцінки розуміння поняття соціальна група можно стверджувати, що офіцерський корпус є конкретне проявлення однієї з багатьох соціальних груп суспільства.
Соціальний статус розкриває соціальне положення офіцера в суспільстві, його відношення до держави, та тієї соціальної функції, яку виконує він.
На всіх етапах суспільно-історичного розвитку офіцерський корпус виконував важливу державну функцію – функцію захисту Вітчизни. Зміст функцій знаходився соціальною природою держави. В незалежності від класового характеру держави офіцерському складу були присутні такі якості, як благородство, честь, відчуття власного достоїнства, вірність присязі та військовому довгу. В історичній літературі описуються подвиги офіцерства у Вітчизняній війні 1812 року, обороні Севастополя, Порт-Артуру. Велика Вітчизняна війна вписала яскраві сторінки в героїчний літопис воїнів-захисників: оборона Одеси, Севастополя, Києва, форсування Дніпра, визволення України – нагадують сучасним поколінням про героїзм його народу та його армії.
Лице армії завжди формує офіцерський корпус – стрижень армії, основа її життєдіяльності. Саме офіцерський корпус інтегрує в собі військові традиції, знання поколіннями носіїв військової слави.
Українська армія по рокам дуже молода, вона переживає процес свого становлення, адаптацію до нових соціальних умов. В процесі реформування армії провідне місце відводиться офіцерському корпусу. Він більш за все пов’язаний з Радянською армією, з її традиційним та бойовим досвідом, що позитивно відображається на його діяльності.
Командні кадри зосереджують в собі духовні цінності, військові знання, накопичений досвід керівної та виконавчої діяльності, ефективно реалізують матеріальні та духовні можливості суспільства в будівництві армії української держави. Процес реформування ЗСУ закономірно відобразиться і на системі військового навчання. Офіцерські кадри готуються в системі військово-навчальних закладах. Строк навчання курсантів 4,2 роки замість 5 років. Якісна диференціація військових спеціалістів здійснюється у відповідності рівням військового навчання: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Військово-навчальні заклади розгорнуті на учбово-матеріальній базі цивільних учбових закладів і є їх структурними підрозділами. Наприклад: інститут сухопутних військ при Львівському національному політехнічному університеті, Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова при Київському НАУ, Танковий військовий інститут при Харківському політехнічному інституті, Київський військовий інститут при КДУ ім. Т.Г. Шевченка. Офіцери інженерно-технічного та льотного профілю готуються в Харківському університеті повітряних сил.
З метою формування якісного офіцерського корпусу у ЗС запроваджується «кадровий менеджмент, який передбачає: забезпечення індивідуального підходу в кадровій роботі. Головним елементом кадрового менеджменту є оцінка результатів службової діяльності офіцера з урахуванням його рівня особистої підготовки та рівня готовності підпорядкованої йому військової частини(підрозділу) до виконання завдань за призначенням».
(Військо України, №2,2008, спеціальний випуск; Біла книга – 2007, Київ, арк. 10)
За станом на 2005 рік чисельність офіцерського складу ЗСУ становила 54911 чоловік( Біла книга, 2005; Київ, вид . «Заповіт», 2006, - 53 стор.)
Соціальна роль офіцерських кадрів в суспільстві реалізується через функції виконуваними ними в системі військового керівництва. До них відносяться: керівна, організаційна, виховна, психологічна, правова. Для офіцерських органів по роботі з особовим складом особливе значення мають функції: інформаційно-пропогандистська, військово-соціальна, культурно-виховна, педагогічна. Крім того вони зобов’язані:
знати вимоги статутів ЗСУ, керівних документів щодо організації МПЗ;
вміти організовувати і проводити заходи МПЗ;
знати морально-психологічний стан підлеглих, запити і потреби їх;
уміти правильно здійснювати розстановку сил і засобів МПЗ;
виконувати вимоги військово-професійної етики.
Таким чином, офіцери за своїм соціальним положенням та соціальному зазначенню є носіями багатосторонніх суспільних цінностей, наділений високою відповідальністю перед народом та державою за виконання військового боргу по захисту Вітчизни.
Третє питання учбового заняття: «Досвід проведення морально-психологічної підготовки у провідних країнах світу».
Ефективність керування процесом МПЗ в ЗСУ неможливий без використання позитивного досвіду діяльності армій провідних країн світу. Зупинимося на аналізі не конкретних аспектів розглядає мого питання.
Військово-політичне керівництво провідних країн світу вважає проблему підтримання високого морально-психологічного стану ЗС однієї з приоритетних в сфері забезпечення національної безпеки.
Як показує практика, позитивно впливає на МПЗ більшості військовослужбовців країн НАТО наступні фактори: високий рівень особистої професійної підготовки та постійного стремління до його підвищення; знання в винятковості державного устрою власної країни; гордість за належність до своєї країни та її ЗС; приверженість традиціям військової честі та ЗС в цілому; впевненість в якості своєї зброї; висока психологічна готовність для початку військових дій.
В той же час можливо назвати і такі фактори, які негативно впливають на морально-психологічний стан, в особі: підвищений інтерес до матеріального стимулювання військовослужбовців в ущерб морально-норовливому вихованню; недооцінка супротивника, переоцінка своїх сил; втрата ініціативи в ході бойових дій, що може призвести к великому зниженню МПЗ військовослужбовців; проявлення расизму, проявлення крайніх форм індивідуалізму, кар’єризм, відчуженість, напруженість у взаємовідносинах; безмірне споживання алкоголю, наркотиків; сексуальні домагання у відношенні жінок-військовослужбовців.
На малюнку 3 надана структура керівних органів ЗС США по роботі з особовим складом.
Керівні органи по роботі з особовим складом ЗС США
Міністр оборони США
1-й заст.. міністра оборони
Рада капеланів.
Служби військових священиків 3500чол.
інформації
цензури
Помічник МО по зв’язку
з громадськістю. Служба зв’язків
з громадськістю 6000чол.
Помічник МО по особовому складу і тилу.
Служба по особовому складу і тилу
5000чол.
Управління
Управління
Організаційно-адміністративне
Нач. служб
По програмі «рівні можливості»
СВ
По особовому складу та керівництву їм
ВПС
ВМС
Організаційний апарат по роботі з особовим складом представлений:
служба по зв’язкам з суспільством;
служба по особовому складу та тилу;
служба військових капеланів.
Основна функція служби по зв’язкам з суспільством міститься в розвитку взаємовідносин з суспільними організаціями, приватним бізнесом, молодіжності в інтересах створення позитивного відношення до армії та службі в ній.
Служба особового складу та тилу вирішує задачі ідеологічного виховання особового складу, яке охоплює основні форми суспільного пізнання: політичне, релігійне та повсякденне. В структурі вище згаданої служби значиться керівництво по програмі «рівних можливостей», основним завданням якого є – створення рівних стартових умов для військовослужбовців незалежно від їх національності, расової належності, забезпечення їх єдності, сукупності при виконанні службових обов’язків.
Програма здійснюється в рамках морально-психологічної підготовки як складова частини бойової підготовки військ.
Завдання розповсюдження релігійної інформації, проведення релігійних обрядів вирішує служба військових священиків. Офіційна статистика США стверджує, що весь офіцерський корпус та більш як 85% рядового та сержантського складу є віруючими.
Конфесійна структура США представлена основними напрямками християнства: католицизм, протестантизм (баптійська, методійська, лютеранська церква), православ’я. До нехристиянських релігій відносяться іудаїзм, ісламізм.
В армії країн НАТО основні форми релігійного виховання носять наглядно-образний інформаційний характер: церковні обряди вінчання та хрещення дітей, колективні молитви, недільні богослужіння, вивчення Біблії в релігійних кружках.
Інформаційно-керівна робота з особовим складом НАТО проводиться в тісному зв’язку з вирішенням питань соціально-правового захисту військовослужбовців. Закономірно судження, чим вищій рівень матеріального забезпечення, тим вище и морально-психологічний настрій військовослужбовців. Стимулюючим соціальним приимуществом є: збільшення грошового утримання, забезпечення якісної медичної допомоги та місцем проживання, отриманням безкоштовного навчання, переживання про матеріальне положення сімей військовослужбовців, впевненість та знання в життєвих справах, достойне пенсійне забезпечення.
Таким чином, соціально-правова робота проводиться в закордонних країнах необхідна для регулювання соціального статусу військовослужбовців та їх особливе положення, як суб’єкта суспільних відносин.
Важливою складовою морально-психологічного забезпечення вважається психологічна підготовка (психологічна робота), призначена забезпечувати психологічну стійкість особового складу до зовнішніх подразників. Вона здійснюється комплексно, інтенсивно та безперервно в умовах повсякденної діяольності , на навчаннях, спеціальних зборах. Основу психологічної підготовки складають програми реалістичної підготовки, що носять в собі не тільки жорсткий, але і небезпечний характер та пов’язані з ризиком для життя військовослужбовців. Враховуючи принцип реалізма в навчанні військ найбільшим перспективним у справі підвищення емоційно-вольової стійкості особового складу та запобігання психогенних втрат в ході бойових дій, воєнне командування ЗС США посилено готує військовослужбовців до дій в реальній бойовій обстановці. При цьому цілями психологічної підготовки воно становить:
напрацювання психологічної стійкості військовослужбовців, щодо впливу бойової обстановки;
формування групової психологічної єдності;
психологічне супроводження в ході підготовки та ведення бойових дій;
зниження психогенних втрат;
проведення заходів щодор психологічної допомоги та реабілітації.
По завершенню викладення нових навчальних питань, підводиться загальний підсумок семінарського заняття, доводиться назва наступної теми групового заняття.
Завдання на самопідготовку.
вивчити інформаційний матеріал семінарського заняття Т2/2;
ознайомитись з розділом 1,стор.22 -32 навчального посібника “Морально-психологічне забезпечення діяльності військ (сил)”,К.;НАОУ, 2007.