3. Омоніми та їх різновиди. Особливості вживання міжмовних омонімів.

Омоніми — це слова, які мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення, наприклад, луг (угіддя для сінокосу), луг (хімічна речовина певного складу); стигнути (достигати), стигнути (холонути).

Зовнішньо омонімія подібна до багатозначності (полісемії). Проте за своїм змістом і походженням це різні явища. Кожне переносне значення багатозначного слова обов'язково так чи інакше пов'язане з його первинним значенням: вогнище — 1) «купа дров, що горить»; 2) «місце, де розкладали вогонь»; 3) «своя оселя, родина» (у давнину близькі люди збиралися навколо вогнища); 4) «центр, зосередження чогось».

Омоніми семантичної спільності не мають: бал – «оцінка», бал – «вечір із танцями»; стан – «корпус людини», стан – «становище», стан – «стоянка», стан – «машина» (прокатний стан).

Омоніми поділяють на повні (абсолютні) і неповні (часткові). Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах: балка – «дерев'яний чи металевий брус», балка – «яр» (обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми); моторний – «швидкий» і моторний – «пов'язаний із мотором» (обидва прикметники змінюються абсолютно однаково).

Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм. Серед неповних виділяють омофони (однакова вимова, різне написання: кленок – клинок, греби – гриби, мене – мине, Роман – роман, сонце – сон це, цеглина – це глина, доволі – до волі, потри – по три), омографи (при однаковому написанні мають різну вимову: замок і замок, дорога і дорога, обід і обід), омоформи (мають однаковий звуковий склад тільки в певній граматичній формі: шию від «шити» і шию від «шия»; поле «лан» і поле від «полоти»; варта «сторожа» і варта від «вартий»).

У мові омоніми найчастіше з'являються внаслідок запозичень, наприклад мул «дрібні частинки у водоймах» і мул (назва тварини, запозичена з латинської мови); клуб «маса кулеподібної форми» і клуб (назва організації, запозичена з англ.); як (прислівник) і як (назва тварини, запозичена з тибет.); гриф (міфічна істота, з гр.), гриф (частина струнного музичного інструмента, з нім.) і гриф (штемпель на документі, з фр.); метр («міра довжини» з гр.), метр («віршовий розмір» з гр.) і метр («учитель» з фр.); кран («трубка із закривкою» з голланд.) і кран («механізм для піднімання вантажів» з нім.),

Чимало омонімів виникло на ґрунті української мови, наприклад, розчинити (споріднене з розчин) і розчинити (споріднене з відчинити, зачинити); закувати (від кувати «бити молотом») і закувати (від ку-ку); загин (від загнути) і загин (від загинути); безгрішний (від гріх) і безгрішний (від гроші, звичайно – безгрошовúй).

Крім внутрішньомовних омонімів, існують і міжмовні омоніми – слова, що в різних мовах (особливо в близьких за походженням) звучать однаково або дуже подібно, але мають різне лексичне значення, наприклад, деякі рос. та укр. слова:

• баня (лазня), баня (верхівка, маківка церкви, рос. купол);

• заказывать (замовляти), заказувати (забороняти, рос. запрещать);

• злодей (лиходій), злодій (той, що краде, рос. вор);

• лечить (лікувати), лічити (рахувати, рос. считать);

• лишить (позбавити), лишити (залишити, рос. оставить);

• мешать (заважати), мішати (розмішувати, рос. размешивать);

• неделя (7 днів тижня, неділя (сьомий день тижня, рос. воскресенье);

• орать (репетувати), орати(обробляти землю рос. пахать);

• час (година), час (рос. время).

Міжмовні омоніми можуть стати причиною непорозумінь і помилок при сприйманні чужомовного тексту та при перекладі.