48. Свідомість і творчість. Феноменен творчість.

Свідомість — це найвища, властива тільки людині як соціальній істоті форма відображення дійсності, функція людського мозку. Вона є активним, цілеспрямованим, узагальненим, оцінним відображенням, пов'язаним з діяльністю, в процесі якої люди освоюють і перетворюють світ. Найвищим проявом людської свідомості є творчість. Творчість — різновид духовної діяльності людини, спрямований на реалізацію її потенціалу, ціннісних та естетичних потреб. Результатом творчості є привнесення в життєвий контекст нових цінностей. З філософської точки зору творчість є насамперед працею — завзятою, копіткою і разом із тим натхненною. Творчість, з філософської точки зору, є насамперед працею, завзятою, кропіткою і в той же час натхненною, потребуючої оптимальної напруги усіх фізичних і духовних сил людини. Справжня творчість завжди дає суспільно корисний і значимий результат. У творчості розкриваються багато психічних якостей людини, виражається зміст особистості. Діяльність людини в процесі творчості протікає на найвищому рівні. Це відноситься до інтелекту, емоційній і вольовій сферам особистості

Особливості творчості як різновиду людської діяльності:

• захопленість. Для захопленої людини творчість стає сенсом життя;

• спрямованість на визнання. Захопленість підсилюється, якщо продукти творчості здобувають визнання з боку інших людей;

• натхненність, Стан натхнення характеризується легкістю руху думки й появи образів, їх ясністю і різноманітністю, глибокими переживаннями. На фоні натхнення всі пізнавальні процеси перебігають особливо продуктивно. Воля забезпечує дисципліну думки та дії. З іншого боку, стан натхнення вимагає величезної напруги сил через тривалі й наполегливі пошуки максимально виразної і змістовної форми;

• тривалість та безупинність. Тільки завдяки невпинній праці дослідник досягає проникнення у сутність життя, у закономірності природи чи суспільства. Сама назва роботи І. П. Павлова «Двадцятирічний досвід об'єктивного вивчення вищої нервової діяльності (поведінки) тварин» говорить, скільки часу і сил витратив учений на створення нової наукової теорії.

Творчість слід розглядати як цілеспрямовану діяльність, яку. здійснюють свідомо. Неусвідомленим є тільки перебігання самого процесу творчості, оскільки увага дослідника цілком концентрується на її об'єкті. Людина завжди контролює, оцінює творче рішення, вона задоволена чи незадоволена досягнутими результатами. Часто продукт творчості багато разів оцінюється і переоцінюється.

Як правило, творчість поділяють на художню та наукову. Літературно-художня діяльність являє собою процес, у якому питома вага творчої уяви особливо велика. Продуктом розумової діяльності письменника є складна система образів, через яку автор відбиває життя, людей, їхню філософію, переживання, ставлення один до одного, характеризує епоху і певні історичні тенденції.

Наукова творчість являє собою створення нових наукових понять і теорій. Наукова творчість забезпечує технічний прогрес, відкриває шляхи вдосконалення того чи іншого різновиду або сфери практичної діяльності людей. Створення наукового поняття (тим паче — наукової теорії) вимагає якнайглибшого аналізу явищ, їх вдумливого зіставлення, узагальнення й оцінки з нових позицій, причому ці позиції часто різняться від загальноприйнятих. Найважливішою умовою, наукової творчості є вміння по-новому уявити собі картину досліджуваних явищ.

На початковому етапі дослідження уява створює робочі гіпотези на засадах творчої переробки вже існуючих у науці даних. Уява «виношує» експериментальний задум чи теоретичну схему, працює над конкретною методикою дослідження, моделює варіанти розв'язання наукової проблеми.

На перехідному етапі дослідження дуже важливо в міру нагромадження фактів уявити собі, яка закономірність може критися за малопомітними і на перший погляд випадковими відхиленнями в досліджуваних явищах.

На заключному етапі дослідження роль творчої уяви зводиться до т узагальнення новонабутих уявлень про досліджуваний об'єкт, формування загальної картини.

На сьогодні створення нової наукової теорії, нові відкриття і винаходи рідко коли являють собою результати творчої роботи одного дослідника чи вченого, яким би високим творчим потенціалом він не відзначався. Поступальний рух науки і техніки дедалі частіше вимагає комплексного дослідження актуальних проблем, у розв'язанні яких беруть участь учені різних галузей наукового знання, включаючи і філософію. Наприклад, щоб забезпечити оптимально сприятливі умови для роботи космонавтів, залучаються не тільки дані інженерії, але й дані медицини, і космічної психології.

Отже, творчість є найвищим проявом людської свідомості, найвиразнішим показником рівня її розвитку.