Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013

Зміни в статевій системі. На початку вагітності у яєчнику утворюється одне чи декілька жовтих тіл. У корів жовте тіло необхідне для збереження вагітності до кінця 6 го місяця, а овець — до половини вагітності. Тільки після цих термінів їх фетоплацентарна система виробляє достатню кількість прогестерону.

У перші сто діб тільності яєчники у корів знаходяться на рівні переднього краю таза і в одному з них пальпується жовте тіло. Пізніше, у зв’язку з збільшенням матки, яєчники стають все більше важкодостунними.

Розвиток фолікулів не припиняється, однак овуляція, як правило, не відбувається. Матка поступово збільшується в об’ємі у 5–20 разів. Ріст матки відбувається за рахунок гіпертрофії (збільшення) кожного, зокрема м’язового волокна як у довжину (7–15 раз), так і в товщину (5–6 раз). Сполучна тканина, закладена між шарами м’язових волокон, розм’якшується, стає еластичною, через що більш рухомими стають м’язові волокна. Перед родами в задній частині тулуба самок накопичується до 50 % всієї крові.

Судини матки під час вагітності стають довшими і розширюються у 4–5 раз, сприяючи цим постачанню до плаценти материнської крові. Маткові артерії збільшують свій просвіт. Незважаючи на збільшення м’язових волокон, розм’як шення сполучної тканини і припливу великої кількості крові, товщина стінок матки поступово зменшується. Це відбувається за рахунок сильного збільшення її поверхні через розтягнення. Зв’язки матки, яйцепроводів і яєчників розтягуються тому яєчники у жуйних зміщуються у черевну порожнину.

Ендоментрій під час вагітності, від великого припливу крові, трохи набухає, але складки його згладжуються внаслідок збільшення об’єму матки. Миготливий епітелій слизової обо лонки зазнає жирового переродження, беручи участь в утворенні маткового молока, яке є поживним середовищем для зародка. У матковому молоці є білок, жири, невелика кількість

161

солей, лейкоцити та різні епітеліальні клітини, що відокреми лися від слизової оболонки матки, а також ферменти і біоло гічно активні речовини.

На слизовій оболонці матки у кобили і свині збільшу ються заглибини крипт, у які входять ворсинки судинної оболонки плода. У корів на слизовій оболонці розростаються карункули, розміщені в кожному розі в чотири ряди. На них утворюються крипти, куди також входять ворсинки хоріона плода.

Шийка матки збільшується, а її канал заповнюється слизовою пробкою. Слизова оболонка піхви бліда, під кінець вагітності гіперемійована, набрякла, матова внаслідок накопи чення густого слизу.

Маса матки корови без її вмісту наприкінці вагітності збільшується у 6–9 разів і досягає 8–10 кг, а разом з плодом, плодовими оболонками і водами – від 50 до 70 кг. Довжина рога з плодом може складати 1,5–2 м. У корів на п’ятому місяці тільності із статевої щілини декілька днів виділяються нитки тягучого, прозорого слизу внаслідок часткового розрідження слизової пробки.

Укобил вагітна матка, збільшуючись в об’ємі, опускається по нижній стінці черевної порожнини і доходить у кінці вагітності майже до діафрагми. Вся матка звичайно зміщується трохи вліво і трохи випинає ліву черевну стінку. Це зміщення зумовлюється тиском товстого відділу кишечника. Маса вагітної матки у кобили близько 4 кг, а у невагітному стані близько 1,0 кг.

Укобил під час вагітності збільшуються яєчники внаслідок розвитку великих фолікулів та утворення додаткових жовтих тіл.

Укорів, овець і кіз вагітна матка опускається в черевну порожнину і в кінці вагітності розміщується на нижній стінці живота, доходячи до грудної кістки, і звичайно випинає праву здухвинну ділянку. У тих випадках, коли є плід і в лівому розі, то він розміщується під рубцем. У міру росту плода шийка матки і передній край маткових зв’язок теж просуваються далі вперед.

162

Якщо двійня, то плоди містяться в обох рогах, але бувають випадки, коли обидва плоди лежать в одному розі. У кінці вагітності товщина стінок матки доходить у дрібних жуйних до

1 мм.

Усвиней матка в останні тижні поросності заповнює майже всю нижню ділянку живота, доходячи до діафрагми. Вагітна матка, впираючись у діафрагму, перегинається під деяким кутом. Ті місця матки, де лежать плоди, мають петлеподібний вигин. Через це роги матки нагадують кишечник. Товщина стінки матки в кінці вагітності зменшується до 2 мм. Маса вагітної матки у свині близько 5 кг, у невагітному стані – 250 г. Черевні стінки свиноматки внаслідок збільшення плодів розтягуються, об’єм живота збільшується, і він починає звисати донизу, симетрично випинаючись в боки.

Усук і кішок під час вагітності матка, що містить багато плодів, має форму широкої трубки. Якщо на початку розвитку вагітності у матці є ампулоподібні розширення, то в кінці вагітності вони зливаються. За великої кількості плодів роги утворюють петлю, яка доходить до діафрагми й печінки. Іноді буває, що навіть плоди лежать тільки в одному розі. Невагітний ріг трохи збільшується в об’ємі, і його порожнина містить густу і в’язку слизову масу. Якщо у матці є тільки один плід то він у даному розі розміщується звичайно в кінці.

Укролиць, свиней, кіз, собак і кішок плацента ніколи не секретує прогестерон у достатній для збереження вагітності кількості і жовте тіло залишається його основним джерелом. Тому воно необхідне протягом всього періоду вагітності.

3.5. ТРИВАЛІСТЬ ВАГІТНОСТІ

Тривалість вагітності – це період часу, який проходить з моменту запліднення яйцеклітини до настання родів. Строки плодоносіння склалися у процесі еволюції під впливом умов навколишнього середовища і характеру добування корму. У

163

практиці початком вагітності тварин вважають день плідного осіменіння.

Утробний розвиток запрограмований у геномі клітин і його тривалість у різних тварин зумовлена їх спадковістю. Тривалість вагітності також залежить від утримання, догляду, годівлі, породи, віку та інших факторів. Перша вагітність триває довше як наступна. Самці виношуються на 1–2 доби довше, ніж самки. У скороспілих порід, за великих плодів, двійнях і трійнях, у одноплідних тварин, тривалість вагітності скорочується. У деякій мірі вона корелює з масою тіла дорослих особин. У дрібних тварин тривалість вагітності менша, ніж у великих. За нормальної годівлі самки народжують приплід дещо раніше, ніж виснажені.

3.6. ПЛОДЮЧІСТЬ ТВАРИН

Плодючість – здатність тварин регулярно приносити приплід у кількості, властивій кожному виду і породі.

Кількість плодів залежить від виду, породи, індивідуаль них особливостей самки і самця, утримання та годівлі тварин. Коли у одноплідних тварин є два плоди, таке явище називають двійнею. Якщо ж самка має плодів більше ніж звичайно, таке явище має назву багатоплідності.

Багатоплідність самок часто передається спадково, тому відбір і підбір тварин має важливе значення під час розведення корів, овець, кіз, свиней, кролів тощо. Визначне значення має стан геніталій на час запліднення та ембріогенезу. Кількість плодів залежить також від: кількості яйцеклітин, що виділилися під час овуляції, якості сперми та запліднювальної здатності сперміїв. У деяких стадах багатоплідність нащадків вдалося підвищити шляхом вдалого підбору плідників.

Укобил зазвичай буває один плід і дуже рідко – два (один випадок на 200 – 500 родів). Двійні у кобил частіше виводяться з матки ще до завершення вагітності. Дуже рідко двійні, майже дійшовши зрілого стану, народжуються життєздатними. За нормального догляду і доброго утримання можна домогтися нормального розвитку таких лошат.

Укорів зазвичай народжується один плід, рідше, два (один – два випадки на 100 – 200 родів). Іноді у корови виявля ється від 3 до 7 плодів, які часто не досягають зрілості та виводяться з порожнини матки недоношеними.

Вівця переважно має один плід, але часто буває два. У романівської породи овець двійні є звичним явищем, а як виняток у них буває один плід.

Кози, як правило, народжують двох козенят, рідше одне. У деяких порід плодючість складає 190–210 козенят на 100 окотів (у ангорських кіз від кожних 100 маток за один окот одержують від

165

200 до 240 козенят). Нерідко бувають випадки багатоплідності (3–5 плодів) і новонароджені є життєздатними.

Зазвичай свиня народжує 6–12 поросят, часто – від 12 до 18 (іноді до 26) новонароджених. Бувають випадки, коли у свиней народжується менше 6 і навіть один плід. Зменшення плодючості свиноматок часто спостерігається за осіменіння їх під час підсосу.

Суки і кішки визначаються різною плодючістю. У сук частіше від 6 до 10 плодів, а у кішок – 4–7. Іноді суки народжують від 17 до 20 цуценят. У сук карликових порід кількість плодів буває значно менша, ніж у великих порід.

Кролиця народжує від 6 до 9 кроленят, іноді їх буває від 10 до 13 і дуже рідко – від 14 до 19. У деяких випадках кількість плодів буває меншою – 6 (навіть один).

3.7. МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ВАГІТНОСТІ

Розроблені клінічні та лабораторні методи діагностики вагітності.

Клінічні методи діагностики вагітності (збір анамнезу, рефлексологічне дослідження, зовнішнє дослідження (огляд, пальпація), внутрішнє дослідження (вагінальне, ректальне) та ультразвукове дослідження (сонографія).

Анамнез дозволяє виявити ймовірні ознаки вагітності.

1.Відсутність статевої циклічності протягом 30 і більше днів після останнього осіменіння.

2.Покращення апетиту та вгодованості тварини.

3.Підвищені стомлюваність та пітливість.

4.Іноді спостерігається спотворення апетиту.

5.Підвищення частоти дихання і пульсу.

6.Більш спокійна поведінка тварини.

7.Збільшення частоти акту дефекації та сечовиділення.

8.Зниження продуктивності, зміна смаку молока.

9.Набряки кінцівок і нижньої черевної стінки.

166

Цінними даними у ході збору анамнезу є записи в журналі осіменінь.

Рефлексологічне дослідження проводять з використанням самця пробника. Базується цей метод на оцінці реакції самки на самця.

Оглядом можна встановити зміну контурів живота, збільшення молочної залози та рухи плода.

Пальпація черевної стінки у другій половині вагітності дає можливість виявити плід.

Вагінальним дослідженням можна виявити сухість та блідість слизової оболонки геніталій, наявність слизової пробки в каналі шийки матки, пропальпувати передлежачі частини плода.

Трансректальний метод дозволяє діагностувати вагітність та її терміни. Використовується на крупних тваринах.

Метод сонографії (sonos – звук, graphio – відображую)

дозволяє об’єктивно (за візуалізацією ембріональних рідин, ембріонів та плодів) діагностувати вагітність та її терміни.

Лабораторні методи включають дослідження молока, сечі, крові, слизу з піхви та шийки матки і базуються на виявленні у вагітних тварин змін вмісту гормонів, фізико хімічного складу секрету геніталій. Для діагностики вагітності розроблені методи: кип’ятіння цервікального слизу, питомої ваги цервікального слизу, крапельний, коагуляційна проба, гормональні, кристалізація слизу з шийки матки за електричним потенціалом біологічно активних точок та ін.

Частота дослідження і вибір методу діагностики вагітності залежить від виду тварин та технологічних особливостей ведення тваринництва (табл. 14).

167

3.8. ДІАГНОСТИКА ВАГІТНОСТІ У РІЗНИХ ВИДІВ ТВАРИН

Діагностика вагітності у корів і телиць. Основними методами діагностики вагітності є: рефлексологічний – за допомогою бугаїв пробників, сонографії та трансректальний.

Рефлексологічний метод. Бугаїв пробників (одного на 150– 200 корів) щоденно вранці та ввечері випускають на 1,5–2,0 год в загони, де знаходяться корови. Імовірність діагностики вагітності складає 95 %.

Метод сонографії за допомогою приладів ультразвукової дії дозволяє діагностувати вагітність з 31–37 го днів після осіменіння (Г.Г. Харута, В.Д. Недвига). Частота сумнівних діагно зів складає 2,5 %. Візуалізація ембріону дозволяє у 100 % ставити позитивний діагноз на тільність.

Трансректальний метод визначення вагітності застосо вують з 75–105 дня після осіменіння.

Основні ознаки тільності у різні терміни.

Два місяці. Матка атонічна, знаходиться на межі тазової і черевної порожнин. Ріг плодовмістилище, вдвічі більший від

168

вільного, флуктує. Інколи збільшення і флуктуація спостеріга ються лише у верхівці рогу плодовмістилища.

Три місяці. Матка знаходиться у черевній порожнині та частково розміщується у тазовій, стає кулеподібною, близько 15–20 см у діаметрі, міжрогова борозна згладжується. У цей час необхідно диференціювати вагітну матку від наповненого сечового міхура. З цією метою рукою захоплюють шийку матки і переміщують пальці до тіла і рогів. Якщо кулеподібне утворен ня є вагітною маткою, то відчуття зв’язку шийки, тіла і рогів буде неперервним, а у неплідної матки швидко знаходяться роги і сечовий міхур як окремі морфологічні утворення.

Чотири місяці. Матку не можна обвести рукою спереду. Вона нагадує собою тонкостінний міхур, який повністю знаходиться у черевній порожнині, а її шийка − на межі тазової і черевної порожнин. При вібрації пальцями відчувається флуктуація і плід. На верхівках і до середини рогів (за великою кривизною) матки відчуваються плаценти, величиною з лісовий горіх або біб. Вібрує стінка середньої маткової артерії з боку рогу плодовмістилища.

П’ять місяців. Матка опущена в черевну порожнину. Плаценти розміщені по всій її поверхні. Біля шийки матки плаценти мають розміри голубиного яйця, а біля верхівок – у 1,5–2 рази більші. Пальпується плід. Починає слабко вібрувати середня маткова артерія з боку вільного рогу плодовмістилища.

Шість місяців. Матка опущена до черевної стінки і практично стає недоступною для пальпації. З тазової у черевну порожнину звисають шийка матки і піхва, які промацуються як горбистий тяж. Сильно вібрує середня маткова артерія з боку рогу плодовмістилища і слабко − з протилежного.

Сім місяців. Ознаки як і у шість місяців. Сильно вібрують середні маткові артерії з обох боків та інколи відчувається вібрація задньої маткової артерії з боку рогу плодовмістилища.

Вісім місяців. Шийка матки розміщена на межі черевної і тазової порожнин або на вході у останню. Пальпуються передлежачі частини плода, плацентоми величиною з куряче

169

яйце різних розмірів. Добре відчувається вібрація обох середніх і задньої маткової артерії з боку вагітного рогу.

Дев’ять місяців. Передлежачі частини плода знаходяться у тазовій порожнині. З’являються ознаки передвісників родів, починає виповнюватися молочна залоза, а її секрет стає білого кольору (за консистенцією нагадує молозиво або молоко).

Методом пальпації вагітність визначається з правого боку після опускання плода і прилягання його до бокової частини черевної стінки, що частіше буває з 7 го місяця вагітності. Для проведення дослідження дослідник стає з правого боку, ліву руку кладе на маклок, а долоню правої руки прикладає до правої черевної стінки по лінії колінного суглоба. Кількома аритмічними поштовхами дослідник відтісняє черевну стінку всередину і вгору, але не віднімає руку від поверхні черевної стінки. При цьому відчуваються поштовхи плода. Пальпацію проводять декілька разів, зміщуючи руку вгору, вниз, вперед, назад.

Огляд проводять при достатньому освітленні з відстані 3 –5 м з боків і позаду тварини. Звертають увагу на зміну контурів живота, набряки черевної стінки, кінцівок, молочної залози та коливання черевної стінки при рухах плода.

Діагностика вагітності у кобил. Об’єктивним раннім методом діагностики вагітності у кобил є сонографічний, який дає можливість діагностувати вагітність з 11 го дня після осіменіння (Д.В. Подвалюк).

Ректальну діагностику жеребності краще застосовувати з 45 того дня після осіменіння. Матка нежеребної кобили рівномірно плоска, а яєчники знаходяться на рівні маклаків.

Півтора місяці жеребності. Яєчники збільшені за рахунок жовтих тіл і фолікулів. Один яєчник дещо опущений вниз. Роги матки пружно еластичні, збільшені. На межі тіла матки і одного з рогів виявляється флуктуюче збільшення, розмірами з куряче яйце.

Два місяці. Яєчник з боку плодовмістилища дещо опуще ний вниз. У місці плодовмістилища пальпується флуктуючий міхур, розмірами 10×15 см.

170