Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013

Три місяці. Яєчник з боку місця плодовмістилища опуска ється до середини висоти тазової порожнини. Міхур у матці збільшується до 20–25 см і добре флуктує.

Чотири місяці. Яєчники опускаються до дна таза, а матка − у черевну порожнину. Міхур у матці набуває розмірів до 40 см; інколи промацується плід. Шийка матки розміщується на межі тазової і черевної порожнин. Відчувається слабка вібрація середньої маткової артерії з боку плодовмістилища, а широка маткова зв’язка з боку рогу плодовмістилища напружена.

П’ять місяців. Матка знаходиться у черевній порожнині. Плідний міхур великий, добре флуктує. Виразно вібрує середня маткова артерія з боку плодовмістилища.

Шість місяців. Шийка матки опускається в черевну порожнину, а матка з плодом − до нижньої частини черевної стінки, що спричиняє погіршення її обстеження. Починає вібрувати стінка середньої маткової артерії з протилежного до плодовмістилища боку.

Сім–вісім місяців. Шийка матки опущена в черевну порожнину; у вісім місяців промацуються передлежачі частини плода. Вібрують стінки обох середніх маткових артерій і задньої маткової артерії з боку плодовмістилища.

Дев’ять місяців. Шийка матки розміщена у тазовій порожнині; пальпуються передлежачі частини плода. Відчутно вібрують зазначені маткові артерії.

Десять–одинадцять місяців. Передлежачі частини плода розміщуються в тазовій порожнині. Всі артерії добре вібрують. Виповнюється молочна залоза.

Діагностика вагітності у свиней. Об’єктивним раннім методом діагностики вагітності у свиноматок є сонографічний. Діагностику проводять з 24 дня після останнього осіменіння.

Рефлексологічний метод застосовують на 15–30 й дні після осіменіння. Самця пробника пускають до свиноматок щоденно на 1,5–2 години.

Метод пальпації та ректальне дослідження використо вують рідко.

171

Оглядом на пізніх строках поросності можна виявити збільшення черевної порожнини, молочної залози, появу молозива.

Діагностика вагітності у овець і кіз. Для діагностики кітності використовують рефлексологічний метод, сонографію та пальпацію.

Рефлексологічний метод. Самця пробника випускають в отару самок з 10 го по 30 й день після осіменіння рано і ввечері на 2 год. Відсутність статевої охоти є ймовірною ознакою вагітності.

Метод сонографії за допомогою приладів ультразвукової дії дозволяє діагностувати вагітність з 25–30 дня після осіменіння (Г.Г. Харута, О.А. Хіцька).

Метод пальпації через черевну стінку ефективний в другій половині вагітності.

Дослідження проводять обома руками, плавно стискуючи черевні стінки. Зверху під хребцями пальпуються нирки у вигляді щільних рухомих тіл. Під нирками пальпуються вагітна матка і плоди. А.П. Студенцов при масових дослідженнях рекомендує підводити під живіт вівці зігнуту в коліні праву ногу, поступово стискуючи вентральну черевну стінку вгору і вправо. Одночасно з цим пальпують матку.

Метод огляду. На пізніх строках вагітності можна спостерігати асиметричність контурів черевної порожнини (відвисання та вип’ячування правого боку черевної стінки).

Діагностика вагітності у сук та кішок. Вагітність діагностують пальпацією, ультразвуковим дослідженням, рентгенографію та рідше лабораторними методами.

Збір анамнезу дозволяє виявити ймовірні ознаки вагітності: покращання апетиту та вгодованості тварини, більш спокійна поведінка, у деяких тварин.

Найбільш раннім методом діагностики вагітності є сонографія, що дає можливість діагностувати вагітність з 25 дня після осіменіння.

172

Зміни, які відбуваються у матці під час вагітності, у сук і кішок подібні.

Метод пальпації використовується з 20 го дня після осіме ніння. Великих сук досліджують на підлозі, дрібних і кішок – на столі. Руки кладуть на черевні стінки в ділянці попереку і пучками пальців обережно зближують черевні стінки. У невагітних сук знаходять роги матки у вигляді круглих тяжів пружної консистенції. У вагітних сук та кішок знаходять ампули в рогах матки або плоди.

Рентгенографія дозволяє діагностувати вагітність з 42–52 го дня, коли відбувається мінералізація кістяка та він стає рентгеноконтрастним.

Лабораторні методи базуються на визначені в крові релаксину та С реактивного протеїну.

Діагностика вагітності у кролиць. Для діагностики сукрільності використовують рефлексологічний метод, соно графію та пальпацію.

Самця пробника використовують з 5–6 го дня після осіменіння. Відсутність статевої охоти є ймовірною ознакою вагітності.

Ультразвукову діагностику вагітності за візуалізацією ем бріональної рідини проводять з 8 ї доби, а ембріонів – з 11 ї доби після осіменіння (Харута Г.Г., Хіцька О.А.).

Метод пальпації плодів через черевну стінку проводять з 14 дня після осіменіння (у другій половині вагітності).

3.9. ВПЛИВ УМОВ УТРИМАННЯ ТА ГОДІВЛІ НА ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ

Важливою умовою забезпечення нормального перебігу вагітності у самок тварин та отримання від них життєздатних плодів є повноцінна і нормована годівля, забезпечення кормами, що містять білки, вітаміни (особливо А і Е), вуглеводи, макро та мікроелемент. Адже відомо, що основне значення в розвитку

173

плодів має годівля. Особливо це стосується другої половини вагітності, коли інтенсивно починають розвиватися плоди.

Нестача поживних речовин та годівля самок за незбалан сованими раціонами може призводити до порушення імпланта ції ембріону, затримки його розвитку та ранньої ембріональної смертності.

Згодовування самкам неякісних кормів (запліснявілих, уражених грибками, отруйних) може призводити до виник нення аборту, мертвородів, гіпотрофіків та народження виродків. Як нестача, так і надлишок поживних речовин у раціоні самок буде мати негативний вплив на фізіологічний перебіг вагітності.

Не менш важливим є утримання самок – періодичне їх чищення, купання та надання активного моціону.

Упродовж всієї вагітності самки повинні знаходитися в сухому, теплому та світлому приміщенні з достатнім доступом свіжого повітря та підстилки.

Контрольні питання

1.Назвіть стадії запліднення.

2.Будова та функції плаценти.

3.Як класифікують вагітність за перебігом?

4.Які зміни відбуваються у організмі самки під час вагітності?

5.Яка тривалість вагітності у окремих видів тварин?

6.Дайте визначення поняттю “плодючість тварин”, від чого вона залежить.

7.Методи діагностики вагітності у корів.

8.Методи діагностики вагітності у кобил.

9.Методи діагностики вагітності у овець, кіз, свиноматок.

10.Методи діагностики вагітності у сук, кішок.

174

Розділ 4

ПАТОЛОГІЯ ВАГІТНОСТІ

Хвороби вагітних тварин – це такі патологічні зміни, які настають в їх організмі за вагітності та ускладнюють її перебіг.

Причинами хвороб вагітних самок є: 1. Порушення годівлі і напування:

• кількісна і якісна недостатність раціонів годівлі вагітних самок (згодовування кормів багатих фітоестрогенами і естро генпродукуючими грибами);

• недоліки в організації напування.

2. Дія несприятливих чинників навколишнього середо

вища:

3 відсутність належної вентиляції (гіпоксія), моціону (гіподинамія);

3 тісні, вогкі, погано освітлені і техногенно загазовані приміщення;

3 переохолодження (гіпотермія), перегрівання (гіпертер

мія);

3 лікарські препарати, токсини, продукти хімічного виробництва;

3 збудники вірусних і бактеріальних інфекцій (плацен тити, аборти).

175

3. Неспроможність механізмів адаптації самки до виниклої вагітності:

•вроджена або набута недостатність системи нейроендо кринної регуляції пристосувальних реакцій;

•розлади функції серцево судинної системи, залоз внутрішньої секреції;

•токсикоз вагітних, алергічні реакції та імунні конфлікти, спричинені несумісністю груп крові у системі матері і плода;

•перевантаження нирок вагітної тварини продуктами обміну плода і враження гломерулярного фільтра циркулю ючими і імунними комплексами;

•гіпофункція жовтого тіла або недостатнє продукування фетоплацентарною системою прогестерону.

4. Вади розвитку матки, її розтягування при багато плідності і багатоводді.

5. Вади розвитку плода (плодів).

6. Зниження загального тонусу організму, набрякове про сочування тканин тазу, розслаблення зв’язкового апарату матки.

7. Вади розвитку плаценти (плацентит, м’ясний занос, ворсинчастий і пузирчастий заноси, кісти, дифузна плацента, коротка або довга пуповина, додаткова плацента).

4.1. ПОЗАМАТКОВА ВАГІТНІСТЬ

Позаматкова вагітність (ектопічна) (graviditas extraute rina) – це розвиток зиготи і ембріона поза порожниною матки внаслідок порушення міграції яйцеклітини або зиготи у статевих органах тварини.

Розрізняють позаматкову вагітність яєчникову, трубну і черевну.

Яєчникова вагітність (graviditas ovarialis) – запліднення яйцеклітини в яєчнику, без овуляції. Реєструються поодинокі випадки у корів на 2–2,5 місяці та у кобил на 3 му тижні

176

вагітності. При цьому ембріони знаходяться у порожнині кістозно зміненого яєчника.

Трубна вагітність (gr. tubaria) зустрічається внаслідок порушення перистальтики або прохідності яйцепроводів найчастіше у жінок і дуже рідко у тварин.

Черевна вагітність (gr. abdominalis) – приживлення ембріона до будь якого серозного покриву внаслідок порушень міграції яйцеклітини. Трапляється у кролиць, кішок, свиней, овець і корів.

Позаматкова вагітність буває первинною (наведені варіанти) і вторинною, яка буває тільки черевною і настає після розриву матки при фізіологічному перебігу вагітності або при трубній вагітності. Описані також випадки піхвової вагітності (gг. vaginalis.). Вона буває тільки вторинною.

Позаматкова вагітність небажана для тварин з відпадаю чою плацентою (гризуни, м’ясоїдні, примати) у яких плід розвивається на будь якому органі черевної порожнини завдяки глибокому вростанню ворсинок плаценти і забезпеченню достатньої трофіки.

Клінічні ознаки. Сильна болючість, розрив яйцепроводу (фолопієвої труби), кровотеча і шоковий стан.

Діагноз. У наш час можливо діагностувати цю патологію лише за допомогою УЗД. Частіше ж визначають при розтині або лапаротомії.

Додаткова вагітність (superfetatio) – це запліднення і розвиток нової вагітності на фоні вагітності, що настала раніше.

Причини. Годівля тварин зеленими кормами із значним вмістом фіто естрогенів (бобові, кукурудза). Вони розріджують слизову пробку вагітності, викликають нову статеву охоту і за умов сприятливого співвідношення в організмі ФСГ і ЛГ настає овуляція і запліднення. Зазвичай вагітність має фізіологічний перебіг. Спочатку народжуються плоди від першого заплід нення, а через один статевий цикл – від другого. Найчастіше таке зустрічається у свиней.

177

Але, навіть якщо статева охота може виявитися у вагітної самки, необхідно ще, щоб спермії пройшли через густу слизову пробку цервікального каналу, дійшли до рога матки і досягли яйцепроводів, а запліднена яйцеклітина змогла приживитися до стінки матки, точно підготовленої для розвитку бластули. Швидше за все, це пов’язано все ж із різним часом імплантації або уповільненим розвитком зигот, запліднених одночасно (випадкова діапауза).

4.2. НЕСПРАВЖНЯ ВАГІТНІСТЬ

Несправжня вагітність (псевдовагітність або псевдолак тація) (graviditas spигіа) – прояв зовнішніх ознак вагітності наприкінці її фізіологічного терміну, після статевої охоти, яка пройшла без осіменіння або з непродуктивним осіменінням.

Частіше буває у диестральних або моноестральних тварин (собаки, в основному маленькі пуделі і такси; кішки, кози, вівці). Описані випадки псевдовагітності у свиней, кролиць, щурів, морських свинок, а також у жінок, які жадають або бояться народження дитини.

За гіпотезою В.А. Аллена, псевдолактація у сук є первіс ним способом вигодовування інших цуценят даної собачої зграї, якщо проеструс/еструс виникає у них тільки один раз на рік, тобто узгоджений за часом.

Причини і симптоми. У м’ясоїдних наприкінці лютеаль ного періоду, між 6 і 12 м тижнем після еструсу, прогестагенна активність жовтого тіла починає знижуватися. Внаслідок цього у тварини розблоковується виділення із гіпофізу пролактину (ПРЛ) і відзначаються фізичні і поведінкові зміни, які нагадують підготовку до пологів, збільшується живіт, матка і молочні залози, починається секреція молока, розвивається набряк вульви, проявляються материнські інстинкти (підготовка гнізда лігва, небажання залишати житло, гра з м’якими іграшками, апатичність, а інколи агресивність до власника або до інших

178

собак). Через один – два тижні ці ознаки зникають. Звичайно секреція молока при несправжній щенності триває недовго, а молоко за своїм складом нічим не відрізняється від звичайного і такі суки погоджуються годувати не своїх цуценят. У кішок молоко з’являється рідко.

Нормальна щінність відрізняється діяльністю плаценти і виробки нею релаксину – специфічного для вагітності сук гормону. Інколи несправжня вагітність триває впродовж місяців і навіть років; гаданою причиною такого стану є порушення влагодження у системі гіпофіз гіпоталамус яєчники. На думку доктора В. А. Аллена, уявлення про те, що несправжня вагітність у сук має схильність до переходу у піометру, неплідність і яєчникові дисфункції, є помилковою.

У кіз псевдовагітність, можливо, настає після резорбції ембріонів. Козу можна роздоювати, після чого вона лактує як і після нормальних вагітності та родів. Парують козу у наступний статевий цикл.

З кожною наступною тічкою симптоми несправжньої вагітності можуть підсилюватися і ускладнюватися піометрою.

Лікування. Зазвичай, псевдолактація припиняється без лікування через 10–30 днів. Потрібно відібрати іграшки і не дозволяти відсмоктувати молоко. Лікування слід спрямувати на припинення лактації. Небажаним наслідком псевдолактації є мастит. Призначають такі препарати:

1.Заспокійливі (седативні): діазепам, сібазон, седуксен, реланіум, еленіум всередину або внутрішньом’язово у дозі

0,1–0,5 мг/кг.

2.Простагландини гр. Ф2 α у невеликих дозах для розсмоктування жовтих тіл.

3.Антигалактогени (препарати, які пригнічують лакта цію). Це прогестагени, комбінації естрогенів з андрогенами (дигітол; синестрол і метилтестостерон або тестостерону

пропіонат внутрішньом’язово у дозі 0,5–1 мг/кг протягом 10 діб); комбінація андрогенно естрогенних препаратів з диуре

179

тиком (сезорал). Слід зазначити, що призначення прогестагенів небажане тому, що вони можуть обумовити розвиток різних ускладнень (піометра).

Застосовують засоби місцевої дії, такі як камфорне масло для втирання у шкіру молочної залози, препарат гексан, що містить естрадіол і метилтестостерон, а також препарати стопканілакт і тарідог.

Антигалактогени центральної дії, які пригнічують лак тацію шляхом інгібування синтезу пролактину гіпофізом бромокриптин (парлодел або бромергон) призначають всередину два рази на день по 0,2 мг/кг протягом 10 днів. Оральний прийом бромокриптину викликає у багатьох сук блювання, тому лікування починають з дуже маленьких доз і поступово підвищують протягом кількох днів.

Останнім часом для лікування псевдовагітності застосо вують антагоніст препаратів, що містять опій, нолоксон (нарканті, каберголін), який перешкоджає синтезу пролактину. Доза препарата – 0,01 мг/кг маси тіла внутрішньовенно 1–2 рази на день до зникнення симптомів. Психічні відхилення зникають після перших ін’єкцій, а повна інволюція молочної залози відбувається за тиждень.

4.Для зменшення виділення молока обмежують спожи вання води, застосовують сечогінні засоби (фуросемід, лазикс) внутрішньом’язово або всередину в дозі 2 мг/кг 5 разів через день.

5.Для підсилення функції яєчників застосовують тканинні препарати.

6.Бажано осіменити самку у наступний статевий цикл. Сук, які не призначені для репродукції і мають повторні симптоми несправжньої вагітності рекомендується лікувати оперативними способами (піддавати оваріоектомії або оваріогістеректомії), оптимальнимчасомдляякихє періоднаступногоеструсу.

180