- •1.Філософія,її об‘єкт і предмет
- •2.Основні проблеми філософії
- •6. Своєрідність філ.. Стар. Індії та китаю
- •14. Філософія т.Аквінського. Неотомізм.
- •3. Світогляд його сутність і структура
- •9. Антична філософія характерні риси
- •28. Філософські ідеї острозьких просвітників
- •4.Основні історичні типи світогляду
- •10 Філософія платона
- •7. Філософська думка у Стародавній Індії.
- •11. Філософія сократа
- •8.Філософська думка Стародавнього Китаю.
- •12. Філософія арістотеля
- •13. Основні напрямки середньовічної філософії
- •15. Характерні риси філософії відродження
- •16. Філософія нового часу.
- •27. Особливість української філософії
- •33. Основні форми буття.
- •17. Дедуктивний метод пізнання…р.Декарта
- •21. Філософія і. Канта
- •18.Філософія емпіризму джона локка
- •26. Філософські ідеї часів Київської Русі
- •41. Закон заперечення заперечення
- •20. Значення та особливості німецької філософії
- •22. Основні риси сучасної світової філософії
- •23. Предмет, основні поняття та принципи філ. Екзистенціалізму
- •24. Неотомістська філософія
- •25. Неопозитивізм його сутність та принципи
- •39. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •29. Філософські погляди г.Сковориди.
- •31. Філософський зміст проблеми буття
- •32. Головні філософські підходи до категорії «Буття»
- •34. Свідомість як філософська категорія
- •40. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
- •35. Основні підходи до вирішення проблеми субєктивної та обєктивної реальності
- •36 Сутність і структура суспільної свідомості
- •37.Форми суспільної свідомості
- •38. Філософське поняття діалектики
- •42. Антиподи діалектики(метефізика)
- •43. Альтернативи діалектики(софістика і еклетика)
- •44. Катешгорії «рух» і «розвиток» у філософії
- •47. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •45. Простір і час як форми існування світу
- •55. Поняття категорії «суспільства»
- •46 Єдність чуттєвого і раціонального пізнання
- •48. Основні методи наукового пізнання
- •49. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття
- •50. Проблема істини у філософії
- •53. Специфіка соціального пізнання.
- •51. Проблема обєкта і субєкта в пізнавальному процесі
- •52. Поняття методу та методології
- •54, Логіка як методологія наукового пізнання
- •56. Закономірні етапи та розвиток суспільства
- •57. Основні підходи до пояснення суспільства
- •59. Феномен людини як фундаментальна проблема філософії
- •60. Найважливіші питання філософської антропології
- •61. Уявлення про природу і сутність людини
- •62. Проблема походження людини
- •68.Цінності як структурний елемент діяльності
- •63. Положення людини в світі
- •64. Діалектика взаємодії людини і суспільства
- •65. Сенс життя як виключно людське явище
- •67.Субєктно-обєктна природа цінностей
- •69. Логічні елементи категорії цінності
- •72. Основні глобальні проблеми сучасності(подолання та вирішення
28. Філософські ідеї острозьких просвітників
Наприкінці 16 поч 17 ст у ситуації складних соціально психологічних та духовних процесів в укр. проявляються гуманістичні, реформаційні та просвітницькі тенденції і процеси, підсилюється інтерес до людської життєдіяльної реальності, етнічні та кулькурні самоіндефікації. На базі братських шкіл виникає професійна філософія, а згодом вищі навчальні заклади. Першою кагортою просвітників в укр. слід важати членів наук-освітн гуртка, що утвор в м. Острозі 16ст на боці братської школи. До цього гуртка належать:Смотрицький, Ведоров, Вишенський. Ідеї острозьких просвітників: відстоювали ідею захисту укр. народу; відстоюювали питання про особисті ролі громадян; відстоювали думку про рівність людей, незалежно від соціальної і релігійної приналежності; орієнтувалися на внутрішньо-духовне життя людини, що супроводжувалося із філ. Світогляду ідеями Візантії.
4.Основні історичні типи світогляду
Світогляд має історичний характер. Це означає, що індивідуальний світогляд змінюється на протязі життя окремої людини, а суспільний світогляд еволюціонує з поступом людства. На протязі історії людської цивілізації сформувалися три типи світогляду: міфологія, релігія і філософія. Міфологія— це перша світоглядна форма покликана забезпечити далеко не легкі вимоги існування людини на перших щаблях її історичного буття. Міфологія є універсальним типом світогляду первісних суспільств; всі етноси своїм першим світоглядом мають міфологію. Для філософського осмислення міфологічного світогляду важливо звернути увагу на: 1) тематику міфів, яка охоплює світоглядні проблеми; 2) на ідентичність цієї тематики у різних народів. Релігія— така форма світогляду, в якій присвоєння людиною світу здійснюється через його подвоєння на земний і небесний, потойбічний і поцейбічний, грішний і сакральний. Принципово важливо уяснити, що найважливішою ознакою релігії є існування надприродної істоти — Бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра в Бога. При вивченні особливостей зазначеного типу світогляду варто мати на увазі, що сучасні світові релігії виникають внаслідок тривалого розвитку попередніх релігійних уявлень (тотемізму, анімізму, язичництва). Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного полягає в тому, що він складає лише ядро світогляду, тоді як релігія і міфологія повністю співпадають з відповідним світоглядом. Варто також зазначити, що світогляд у певній своїй формі притаманний будь-якому суспільству і будь-якій людині. Причому формування вищого типу світогляду не приводить до повного зникнення попередніх його форм: вони співіснують, хоча історично попередній тип світогляду й відсувається на задній план і виконує підпорядковуючу роль в порівнянні з домінуючою формою.
10 Філософія платона
Платон(427-347рр до н.е.)зробив спробу дати відповідь на питання прор походження та знаходження загальних понять. Він вважав що ідеї(загальні поняття)-це ідеальні зразки або моделі існування всього реального світу, чуттєвого розмаїття речей. Вони існують самостійно в потайбічному світі який відділений від природного та соціального буття. Концепція платона це класичний варіант об’єктивного ідеалізму на який орієнтувалося багато філософів на наступному двотисячолітньому шляху розвитку філософії. Платон розробив філософську систему в якій відобразилися типові уявлення епохи про взаємини людини та світу. Згідно з його твердженням, світ-це всезагальний космос, він-завершений, цілісний, гармонійний. У ньому є місце і суспільному життю людей і кожній людській істоті. Платон розглядає людину як єдність душі і тіла. Людська душа безсмертна причому до народження людини вона перебувала в потойбічному світі і спостерігала блискучий світ вічних ідей. Тому в земному житті душі людини є можливим осягнення ідей як пригадування того, що бачилося раніше. Цікавими є думки платона стосовно походження та устрою держави. Держава за платоном зявляється як результат властивих від народження людям потреб і самі класи держави виникають у результаті розвитку природних потреб людини. На його думку суспільство складається з 3 станів: філософів, які на основі споглядання ідей управляють всією державою; воїнів, основним завданням яких є охорона держави від внутрішніх і зовнішніх ворогів;робітників(землеробів і ремісників)які підтримують державу матеріально.