- •1.Філософія,її об‘єкт і предмет
- •2.Основні проблеми філософії
- •6. Своєрідність філ.. Стар. Індії та китаю
- •14. Філософія т.Аквінського. Неотомізм.
- •3. Світогляд його сутність і структура
- •9. Антична філософія характерні риси
- •28. Філософські ідеї острозьких просвітників
- •4.Основні історичні типи світогляду
- •10 Філософія платона
- •7. Філософська думка у Стародавній Індії.
- •11. Філософія сократа
- •8.Філософська думка Стародавнього Китаю.
- •12. Філософія арістотеля
- •13. Основні напрямки середньовічної філософії
- •15. Характерні риси філософії відродження
- •16. Філософія нового часу.
- •27. Особливість української філософії
- •33. Основні форми буття.
- •17. Дедуктивний метод пізнання…р.Декарта
- •21. Філософія і. Канта
- •18.Філософія емпіризму джона локка
- •26. Філософські ідеї часів Київської Русі
- •41. Закон заперечення заперечення
- •20. Значення та особливості німецької філософії
- •22. Основні риси сучасної світової філософії
- •23. Предмет, основні поняття та принципи філ. Екзистенціалізму
- •24. Неотомістська філософія
- •25. Неопозитивізм його сутність та принципи
- •39. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •29. Філософські погляди г.Сковориди.
- •31. Філософський зміст проблеми буття
- •32. Головні філософські підходи до категорії «Буття»
- •34. Свідомість як філософська категорія
- •40. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
- •35. Основні підходи до вирішення проблеми субєктивної та обєктивної реальності
- •36 Сутність і структура суспільної свідомості
- •37.Форми суспільної свідомості
- •38. Філософське поняття діалектики
- •42. Антиподи діалектики(метефізика)
- •43. Альтернативи діалектики(софістика і еклетика)
- •44. Катешгорії «рух» і «розвиток» у філософії
- •47. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •45. Простір і час як форми існування світу
- •55. Поняття категорії «суспільства»
- •46 Єдність чуттєвого і раціонального пізнання
- •48. Основні методи наукового пізнання
- •49. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття
- •50. Проблема істини у філософії
- •53. Специфіка соціального пізнання.
- •51. Проблема обєкта і субєкта в пізнавальному процесі
- •52. Поняття методу та методології
- •54, Логіка як методологія наукового пізнання
- •56. Закономірні етапи та розвиток суспільства
- •57. Основні підходи до пояснення суспільства
- •59. Феномен людини як фундаментальна проблема філософії
- •60. Найважливіші питання філософської антропології
- •61. Уявлення про природу і сутність людини
- •62. Проблема походження людини
- •68.Цінності як структурний елемент діяльності
- •63. Положення людини в світі
- •64. Діалектика взаємодії людини і суспільства
- •65. Сенс життя як виключно людське явище
- •67.Субєктно-обєктна природа цінностей
- •69. Логічні елементи категорії цінності
- •72. Основні глобальні проблеми сучасності(подолання та вирішення
43. Альтернативи діалектики(софістика і еклетика)
Альтернативами діалектики є також софістика і електика. Софістика за багатьма своїми ознаками наближається до метафізики. Софістика ґрунтується на неправильному виборі вихідних положень, на абсолютизації того чи іншого визначення, на змішувані суттєвого з несуттєвим, на хибних доведеннях,на використанні різних значень одного і того ж слова. Еклектика – це алогічна концепція, що ґрунтується на свавільному виборі координат; на випадковому поєднанні різних сторін речей; на ігноруванні їхніх суттєвих відмінностей. Еклектика – це, образно кажучи, «мішанина», тому вона не є ні теорією розвитку,
44. Катешгорії «рух» і «розвиток» у філософії
Матерія це філософська категорія для позначення обєктивної реальності що дається людині у її відчуттях. У цьому визначенні матерія не повязується з будь-якими елементами кнкретики будови речей і всесвіту зі структурною організацією. Матерія має різноманітні властивості:пізнавальність та невичерпність. Але серед них є така без якої матерія не може існувати, така властивість називається атрибутом, способом існування-це рух. Рух є невідємною всезагальною необхідною, вічною властивістю матерії. Матерія не може існувати поза рухом. Рух це будь-які взаємодії а також зміни стану обєктів що відбуваються в процесі цих взаємодій. Тому рух є зміна взагалі, починаючи від простого переміщення і кінчаючи мисленням. Спокій це стан руху який не порушує якісну специфіку предмета, його стабільність. Спокій це один із моментів руху.
47. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
Емпіричний рівень знання-це знання отримане безпосередньо із досвіду із деякою раціональною обробкою, властивостей і відношень обєкта, що пізнається. Теоретичний рівень-це знання отримане шляхом абстрактного мислення. Слід відрізняти поняття чуттєве і раціональне, від понять емпіричного і теоретичного. Чуттєве і раціональне характеризує діалектику процесу відображення в взагалі, а емпіричне і теоретичне-належить до сфери наукового пізнання.
45. Простір і час як форми існування світу
Світ не можна уявити поза простором і часом. Простір і час є невідємним атрибутом обєктивного світу. Вони дають змогу відокремити кожну річ від іншої. Отже філософське розуміння простору відображає всезагальну властивість матеріальних тіл мати протяжність, займати певне місце і розміщуватися одне біля одного. Отже що таке час? Матеріальний світ склад з обєктів, процесів, що відбуваються, проходять постанно. В них можна виявити стадію, що змінюють одне одну. Зміна цих стадій може хароактеризуватись певною повтореність. Різні стадії можуть мати різну тривалість. Порівняння тривалості може бути основою для визначення кількісної міри, яка виражає швидкість протікання процесів їх ритм, темп. Отже філософське розуміння часу відображає всезагальну властивість матеріальних процесів протікати одне за одним в певній послідовності, мати тривалість, розвиватися за етапами.
55. Поняття категорії «суспільства»
Первинне значення поняття суспільство, означає спільність, союз, співпраця. Суспільство як сукупність всіх соц процесів вивчає багато суспільних дисциплін: соціологія, антропологія, психологія. Соціальна психологія що базується на принципі атропоцентизму досліджує стан суспільства, як цілісної системи, всезегальні закони та рушійні сили його функціонування та розвиток, його взаємозвязок із природним середовищем, навколишнім світом уцілому.