25

Філософія Нового часу

І. Мета, завдання і змістовні модулі дисципліни

Мета:

дати уяву про особливості та основні шляхи філософських пошуків в західноєвропейській філософії Нового часу. Ознайомити з визначальними ідеями: Ф.Бекона, Р.Декарта, Б.Паскаля, Т.Гоббса, Д.Локка, Дж. Берклі, Д.Юма Г.Ляйбниця, Б.Спінози та філософськими поглядами діячів європейського і перш за все французького Просвітництва.

Завдання:

1. сформувати у студентів уявлення про основні напрямки пошуків в західноєвропейській філософії Нового часу та їх зумовленість наявними соціокультурними обставинами;

2. ознайомити студентів з філософською термінологією даного періоду;

3. допомогти сформувати навики аналізу філософських текстів та узагальнення теоретичного матеріалу;

4. сприяти розвитку інтелектуальної культури.

Змістовні модулі:

Модуль 1. Виникнення та історична доля новоєвропейського емпіризму.

Модуль 2. Виникнення, здобутки та проблеми новоєвропейського раціоналізму.

Модуль 3. Філософські ідеї Просвітництва.

Вимоги:

в процесі вивчення даного курсу (аудиторні занняття та самостійна робота) студенти повинні засвоїти питання викладені в програмі курсу, що передбачає опрацювання зазначених в переліку текстів першоджерел, ознайомлення з додатковою літературою, та володіння понятійним апаратом.

Міжпредметні зв’язки:

даний курс є частиною загального курсу «Історія філософії», як професійно орієнтованої дисципліни. Вивчення даного курсу ґрунтується на знанні студентами курсів Середньовічної філософії, Філософії Відродження так складає піфдгрунтя для подальшого вивчення філософських пошуків європейської філософії ХІХ століття.

Спосіб викладання:

курс розрахований на 13 навчальних тижнів (30 годин лекційних та 22 годин семінарських занять). Самостійна робота студентів передбачає опрацювання оригінальних філософських текстів та їх конспектування, пропонованих підручників та наукових статей і монографій.

Система контролю та оцінювання:

Відвідання лекційного заняття при наявності конспекта оцінюється в 1 бал (всього 15б.), одне семінарське заняття за умови активної творчої участі в ньому оцінюється в 4 бали (всього 44б.). Кожен модуль завершується тестовим контролем – один тест 0,25 бала (всього 10б.). Та передбачає самостійне опрацювання першоджерел та їх конспектування (всього 16б.) і підготовку рефератів (всього 15б.)

ІІ.Тематичний зміст дисципліни

Тема 1.

Тема 1. Особливості Новоєвропейської філософії та їх зумовленість соціокультурними обставинами часу

Від культу активної особистості до культу знання і науки. Соціально-економічні трансформації Нового часу та формування нової парадигми філософствування. Становлення філософії як логіки і теорії пізнання. Проблема методологічного та світ оглядного обґрунтування наукового знаня.

Тема 2. Френсіс Бекон та становлення філософського емпіризму

Критичний аналіз попередньої філософії та науки. Проект «великого відновлення наук». Природа пізнавальних хиб людського розуму (вчення про “ідоли”); обґрунтування індуктивної методології. Ф.Бекон про роль експериментального дослідження природи. Особливості матеріалізму Ф.Бекона.

Тема 3. Рене Декарт та становлення новоєвропейського раціоналізму

Принцип універсального сумніву та його методологічне значеня. Раціоналізм Декарта: онтологічне та гносеологічне розгортання принципу “Cogito ergosum”. Вчення про буття: субстанції, атрибути та модуси. Вчення про духовну субстанцію. Розум і воля. Вчення про тілесну субстанцію. Пізнання: мета та метод досягнення істини. Головні правила методу. Вчення про “вроджені” ідеї. Вчення про людину та психофізіологічна проблема. Ідея Бога та її гносеологічне значення. Механістичний матеріалізм Декарта.

Тема 4. Матеріалістичний сенсуалізм д.Локка

Джон Локк – емпіризм як “філософія здорового глузду”. Критика концепції “вроджених” ідей і вчення про досвід. Відчуття і рефлексія. Вчення про «первинні» та «вторинні» якості. Теорія абстрагування та узагальнення. Проблема утворення складних ідей. Політично-правові ідеї Д.Локка. Поняття «природного» стану в політичній філософії Локка. Громадянське суспільство; проблема його походження. Походження держави та її форми. Ідея розподілу влади.

Тема 5. Філософія Томаса Гоббса

Томас Гоббс як “систематизатор” творчості Ф.Бекона. Матеріалістична онтологія та теорія пізнання. Філософія мови. Мова і мислення. Вчення про походження суспільства та держави.

Тема 6. Ідеалістичний сенсуалізм Джорджа Берклі

Суб’єктивно-ідеалістична завершеність сенсуалістичної філософії. Джордж Берклі і проблема існування чуттєвих речей. Суб’єктивація чуттєвих якостей. Критика філософського поняття матерії.

Тема 7. Скептицизм Давида Юма

Давид Юм про структуру чуттєвого досвіду та його межі. Асоціативна теорія мислення. Вчення про причинність. Проблема субстанції. Скептицизм Юма.

Тема 8. Моністично-натуралістичний пантеїзм Бенедикта Спінози

Вчення про субстанцію в філософії Бенедикта Спінози. Атрибути і модуси субстанції. Критика антропоморфізму і теології у поглядах на природу. Проблема детермінізму. Свобода та необхідність. Процес пізнання і раціоналістична методологія Б.Спінози. Види знання. Вчення Спінози про людину.. Проблема співвідношення душі і тіла.

Тема 9. Філософія Готфріда Ляйбніца

Проблема метафізичного обґрунтування науки. Поняття субстанції. «Монадологія» Ляйбніца.. Розв’язання психофізичної проблеми. Проблема свободи. Теорія пізнання та раціоналістична методологія. Поняття передзаданої гармонії. Пізнання: методи і принципи. Вчення про «істини розуму» та «істини факту».

Тема 10. Феномен Просвітництва

Просвітництво як явище європейської культури. Сутність Просвітництва. Раціоналізм як умонастрій і методологія епохи. Розум і культура, наука іф релігія, науковий розум і культурний поступ. Матеріалізм французьких енциклопедистів. Розум і культура, наука, філософія, релігія, науковий розум і культурний поступ. Ідея суспільного договору Руссо. “Дух часу” і “Дух законів” – Вольтер. Руссо і проблема відчуження. Механістичний матеріалізм Гольбаха. ФілософіяГельвеція. Чуттєва природа людини. Розум і душа. Сенсуалістична терія моралі. Прицип утилітаризму та «себелюбства». Гельвецій про роль виховання і прсвіти.Теорія соціального середовища: “виховання продукує все”. Дідро і парадокси “розірванної свідомості”. Просвітництво та його наслідки.

ІІІ. Тематичний план дисципліни

№ теми	№ лекції	Курс ІІ. Семестр 1,2 Всього годин: Лекцій 30 семін. занять	Кількість годин, з них:					Прим ітки
			Лек цій (Л)	Семін. Зан. (СЗ)	Інд. Конс. Роб. (ІКР)	Сам ост. Роб. Студ. (СРС)	Форма Конт- ролю
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	1.	Особливості Новоєвропейської філософії та їх зумовленість соціокультурними обставинами часу	2	2
2.	2	Френсіс Бекон та становлення філософського емпіризму	2	2
3.	3	Рене Декарт та ст. ановлегння новоєвропейського раціоналізму	4	2 2
4..	4	Матеріалістичний сенсуалізм Д.Локка	4
5.	5.	Філософія Томаса Гоббса	2	2
6.	6.	Ідеалістичний сенсуалізм Джорджа Берклі	2	2
7.	7.	Скептицизм Давида Юма	2	2
8..	8.	Моністично-натуралістичний пантеїзм Бенедикта Спінози	4	2		+	ТК
9.	9	Філософія Готфріда Ляйбніца	4	2
10.	10	Феномен Просвітництва	4	4
			30	22

К – конспект першоджерел; Р – реферат; ТК – тестовий контроль.

ІV. Зміст дисципліни за модулями

Модуль №	Тема заняття №	Назва модуля тема заняття	Форма контролю / Бали						Під- сумко- ві бали
			Л	СЗ	ТК	К	СР	Р
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	1,2,4,5,6,7	Виникнення та історична доля новоєвропейського емпіризму	7	24	4	8		5	48
2.	3,8,9	Виникнення, здобутки та проблеми новоєвропейського раціоналізму	6	12	4	6		5	33
3.	10	ФіФілософські ідеїї ПрПросвітництва	2	8	2	2		5	17
			15	44	10	16		15	100

Л – лекції; СЗ – семінарські заняття; ТК – тестовий контроль; К – конспект; СР – самостійна робота; Р – реферат.