IX. Першоджерела для конспектування

Деякі зауваження стосовно конспектування

Важливою умовою вивчення історії філософії є робота з оригінальними філософськими текстами (першоджерелами). Результативність цієї роботи значною мірою залежить від вміння конспектувати. Конспектування, як стислий виклад змісту прочитаного, дозволяє глибше продумувати текст, підвищує активність процесу читання, робить його більш зосередженим, творчим і дає можливість, а в разі потреби, легко відновити в пам’яті потрібний матеріал.

Конспект виконає свою роль лише тоді, коли він укладений не механічно, як-то просте переписування тексту, а зроблений на основі глибокого розуміння матеріалу.

Основними формами конспекту є тези, виписки і комбінована.

Тези – стислі формулювання основних положень книги або статті. Тези бувають пості і розгорнуті. Прості тези – це короткі формулювання основних положень, розгорнуті – включають крім основних положень ще й власні коментарі.

Виписки – дослівний запис основних положень певного тексту (цитати).

Комбінуванна форма конспекту передбачає як тези з коментарями так і виписки.

Перш ніж конспектувати слід записати повну назву роботи, рік видання, видавництво, кількість сторінок. Роблячи виписки слід обов’язково вказати сторінку з якої виписана цитата.

Головне в конспекті зміст. Проте не можна забувати і про його форму. Краще за все записи робити в зошиті або на окремих пронумерованих аркушах. Заголовки і підзаголовки виносити на поля; важливі формулювання записувати з нового рядка.

Найбільш істотне в конспекті треба виділяти, підкреслюючи слова і рядки.

Виразне оформлення конспекту дає змогу краще користуватися ним, полегшує засвоєння прочитаного матеріалу.

Модуль 1

Опрацювати і законспектувати такі першоджерела:

Бэкон Ф. Великое Восстановление наук//Соч. в 2-х т. М., 1971.-Т.1.- С. 63-83.

Бэкон Ф. Новый органон//Соч. в 2-х т.- М., 1972. Т.2.-С. 12-90

Бэкон Ф. О достоинстве и преумножении наук//Соч.: в 2-х т. –М., 1971. Т.1.

Локк Дж. Опыты о законе природы // Сочинения. В 3-х т.- М., 1985. Т.1.

Локк Дж. Опыты о человеческом разуме // Сочинения. В 3-х т.- М., 1985. Т.1.

Гобсс Т. Левиафан // Избр. Произведения. В 2-х томах. – М.. 1965. – Т. 2., с. 9-48, 129 – 288.

Беркли Д. Трактат о принципах человеческого знания // Сочинения. – М., 1978. – С. 154-254.

Юм Д. Трактат о человеческой природе // Сочинения в 2-х томах. – М., 1966. т. !. – С. 89–115, 168-197, 365-378.

Модуль 2

Опрацювати і законспектувати такі першоджерела

Декарт Р. Первоначала философии//Соч.: в 2-х т.- М., 1989. Т.1.- С. 302-336, 349-371.

Декарт Р. Рассуждения о методе//Изб. Философ. произведения.- М., 1991.-Т.1.- С. 250-296.

Декарт Р. Метафізичні розмисли.- К., Юніверс, 2000. – С.21-70.

Спиноза Б. Трактат об усовершенствовании разума//Избр. произведения: В 2 т. Т.1.- М., 1957.

Спиноза Б. Этика//Избр. произведения: В 2-х т. Т.2.- М., 1957.

Лейбниц Г. Монадология //Соч.: В-4х т.- М., 1982. Т.1. - С. 413-424.

Лейбниц Г.Начала природы и благодать, основанные на разуме. // Соч.: В-4х т.- М., 1982. Т.1. – С. 404-406.

Лейбниц Г. Новые опыты о человеческом разумении // Соч.: В-4х т.- М., 1983. Т.2 - С. 363-406.

Модуль 3

Опрацювати і законспектувати такі першоджерела

Гельвеций К. Сочинения в 2-х томах- М., 1973. Т.1. С. 148-179; Т.2. С. 181-198, 212-232.

Кондильяк Э. Сочинения в 3-х томах- М., 1980. Т.2. С.189-399.

Вольтер философские сочинения.- М., 1988. С. 227-274.

Гердер Идеи к философии истории человечества.- М., 1977. С. 140-168, 426-457, 578-608. Руссо Ж.Ж. Об обзщественном договоре // Трактаты. – М., 1969. – С. 151-257.

Дидро Д. Разговор Д'Аламбера с Дидро. Соч. Д'Аламбера // Соч.: В 2-х т. М.,1986. Т. 1. – С.379-444.

Гоьбах П.Система природы. ЧС. 1,гл. 3 // Избранные произведения: В 2-х т. – М.,1963. Т.1.