- •Тема 1 Сутність та функції грошей
- •Економічна суть грошей
- •Функції грошей
- •Форми грошей
- •Тема 2 Грошовий обіг і грошові потоки
- •Суть і структура грошового обороту
- •Сучасні засоби платежу
- •Грошова маса, її агрегати і механізм дії
- •Державне регулювання грошової сфери в ринковій економіці
- •Грошова база
- •Швидкість обігу грошей
- •Закон грошового обігу
- •Грошовий мультиплікатор
- •Методи стабілізації грошей
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Економічна суть грошового ринку
- •Види грошового ринку
- •Модель грошового ринку
- •Поняття попиту на гроші
- •Рівновага на грошовому ринку
- •Тема 4 Грошові системи
- •Типи грошових систем
- •Паперово-кредитна система грошей
- •Тема 5 Інфляція та грошові реформи Економічна суть інфляції
- •Типи інфляційного процесу
- •Пофакторний аналіз інфляції
- •Функції грошей в умовах інфляції
- •Вітчизняний і зарубіжний досвід долання інфляції
- •Грошові реформи, їх суть, спрямування і процес проведення Причини і спрямування грошових систем
- •Типи грошових реформ
- •Тема 6 Валютний ринок і валютні системи Механізм функціонування валютних відносин і процес формування конвертованості національної валюти України
- •Валютний курс
- •Валютний ринок
- •Ознаки конвертованості валюти
- •Валютна система і особливості її формування вУкраїні
- •Світова валютна система
- •Регіональні валютні системи
- •Тема 7 Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм Розвиток теорії грошей
- •Основоположні постулати класичної теорії
- •Неокласична кількісна теорія грошей
- •Кембріджський варіант кількісної теорії грошей
- •Внесок Дж.М.Кеинса у розвиток кількісної теорії
- •Сучасний монетаризм
- •Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез
- •Межі кредиту
- •Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці
- •Функції кредиту
- •Форми і види кредиту
- •Теорії кредиту
- •Відсоток за кредит
- •Кредитні системи
- •Банківська система: принципи побудови, цілі, механізм функціонування
- •Тема 9 Фінансові посередники Економічна суть і функції спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів
- •Сучасні види скфі та їх операції
- •Характерні ознаки і функції міжбанківських об'єднань
- •Тема 10 Центральні банки в системі управління грошовим оборотом
- •Статус та функції Національного банку України
- •Тема 11 Комерційні банки
- •Тема 12 Міжнародні валютно-кредитні установи та форми співробітництва з Україною
- •Рекомендована література для вивчення дисципліни Основна
- •Додаткова
Економічна суть грошей
Гроші слугують не тільки засобом взаємодії товаровиробників, а й визначають ефективність функціонування господарського механізму суспільства. Тому категорія «гроші» - це супертовар, що має загальноекономічне навантаження.
Нині грошима називають усе, що є носієм купівельної спроможності і приймається як плата за товари й послуги..
Для цього вони повинні мати наступні властивості:
а) стабільність;
б) портативність;
в) зносостійкість;
г) однорідність;
д) подільність;
є) пізнаваність.
Суспільне призначення грошей - бути засобом обігу і носієм капіталу. Як посередник гроші прискорюють рух товарів до споживачів на еквівалентній основі.
Гроші
Гроші як носії капіталу перетворюються у засіб нагромадження вартості та її продуктивного використання у виробництві з метою самозростання у формі позичкового капіталу. Рух грошей для забезпечення зростання вартості реалізується у формулі:
Г - Т – Г`.
Самозростання в процесі замкненого руху стає можливим, якщо гроші використовуються як промисловий чи торговий чек, капітал, різниця (Г - Г) становить величину інтенсивності приросту. Використання грошей як капіталу суттєво збільшує роль грошей в економічному житті суспільства. Водночас воно не обмежує їх використання як грошей у функціях міри вартості і засобу обігу.
Отже, відмінності між грошима як, власне, гроші і грошима як капітал досить умовні. Вони стосуються переважно призначення грошей в процесі використання економічними суб'єктами.
Сталість сучасних грошей спирається не на золотий запас, а визначається їхньою обмеженою кількістю в обігу. Якщо паперові гроші не володітимуть властивістю рідкості, то їх цінність зменшиться.
Отже, сучасна економічна теорія сутність грошей визначає їх функціями, а вартість тим, як добре гроші виконують свої функції та наскільки обмежена їх кількість в обігу.
Функції грошей
Гроші, обслуговуючи рух вартості в процесі суспільного відтворення, здатні набувати різноманітних форм і виконувати чисельні види роботи. Слід надавати концепції п'яти грошових функцій.
.
Роль грошей як міри вартості полягає у їх здатності вимірювати вартість товарів та їх цін, що робить усі товари співмірними. Як засіб обміну вони використовуються для купівлі товарів і послуг. У функції нагромадження гроші використовуються як актив, що після продажу товарів зберігає купівельну силу на майбутнє. Як засіб платежу гроші функціонують в системі боргових платежів у формі кредитних грошей - векселів, банкнот; і реальних грошей - золота, монет, паперових грошей. Як світові, гроші використовуються у міжнародних розрахунках.
Першою і найважливішою є функція міри вартості. Вона означає здатність грошей вимірювати вартість усіх товарів і виступати посередником у визначенні ціни, забезпечувати еквівалентність обміну, робить товари співмірними. Але товари стають співмірними між собою за допомогою грошей тому, що як і повноцінні гроші мають однакову основу - абстрактну суспільно-необхідну працю. Тому грошовий вираз вартості товару - ціна - є лише ідеальною формою вартості. Ціну може мати лише той товар, який знаходиться у відносній формі вартості. А самі гроші ціни не мають, їх вартість визначається купівельною силою, що знаходить свій вираз у абсолютній кількості товарів, які можна придбати за дану грошову одиницю. Вивчаючи функцію грошей як міри вартості, необхідно висвітлювати новітні поняття сучасного масштабу цін, в основі якого нині лежить не вагова цінність грошового металу, а певна частка товарної вартості, пропорційно якій здійснюється вимірювання вартості кожного товару. За допомогою законодавчо закріпленого масштабу цін ваговий вимір вмісту грошей став непотрібним.
Оскільки гроші одночасно є загальним еквівалентом обміну товарів, то функція засобу обігу невіддільна від міри вартості.
В процесі обміну товарів гроші виконують такі дії:
1) посередницьку, за допомогою якої товари доставляються від виробників споживачам;
2) об'єднуючу, в процесі якої всі акти обміну об'єднуються в процес реалізації товарів та їх цін;
3) засобу загальної купівельної спроможності.
Крім грошей, загальною споживною вартістю володіє також золото.
Грошова маса формується на засадах кредиту. При цьому гроші діють одночасно і купівельним засобом і засобом платежу. Якщо ж у формулі Т - Г - Т настає розрив, то гроші виконують функцію платежу. Це трапляється тоді, коли продаж товару може бути відокремленим в часі від отримання грошей. У визначенні ціни вони функціонують ідеально як міра вартості, але не виконують функцію засобу обігу. Це можна зобразити так:
Т <=> W (кредит)
W<=> Г (розрахунок)
Як засіб платежу гроші можуть діяти також у всіх інших випадках, коли немає безпосереднього обміну товарів на гроші і вони виступають у формі самостійної мінової вартості. При цьому характерними ознаками платіжної функції грошей є однобічний рух і наявність розриву у часі між передачею товару покупцеві і отриманням грошей продавцем та розрахунок реальними грошима.
Властивості грошей бути загальним еквівалентом робить їх загальним втіленням суспільного багатства, яке товаровиробники прагнуть нагромаджувати. Найчастіше функцію нагромадження або засобу утворення скарбів гроші виконують тоді, коли продаж (Т - Г) не супроводжується актом купівлі. Тоді гроші вилучаються з обігу і зберігаються з метою нагромадження та збереження вартості у разі повернення їх в обіг. Гроші виконують функцію засобу нагромадження, якщо вони є фінансовим активом. Отже, нагромадження є необхідним елементом суспільного відтворення. Невиконання паперово-кредитними грошима цієї функції веде до кризових потрясінь у національній економіці, а дану функцію національних грошей перебирає якась стабільна іноземна валюта.
Функція світових грошей виникла на етапі зростання інтернаціоналізації виробництва, формування інтернаціональної вартості товарів і розширення міжнародного товарного обміну. За своєю суттю вона узагальнює властивості грошей, опосередкує усі форми міжнародного обміну, робить світові гроші загальною мірою вартості, загальним купівельним засобом і засобом перенесення багатства з однієї країни до іншої. Як міжнародний еталон вартості світові гроші визначають світові ціни. Особливість міри вартості при цьому полягає у здатності світових грошей інтернаціональну вартість визначати безпосередньо через національний масштаб цін або ж опосередковано через валютні курси.