Грошові реформи, їх суть, спрямування і процес проведення Причини і спрямування грошових систем

Грошова реформа - це повна або часткова структурна перебудова наявної грошової системи країни з метою оздоров­лення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.

Типи грошових реформ

За глибиною перетворень і вдосконалень механізму регулю­вання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов грошові реформи класифікують так:

по-перше, повні грошові реформи;

по-друге, реформи часткового типу;

по-третє, грошові реформи для проведення спеціальних стабілізаційних заходів.

Радикальними грошовими реформами стають ті з них, що формують нову грошову систему та забезпечують станов­лення нових якісних елементів її функціонування.

Грошові реформи для внесення часткових змін у ді­ючі грошові системи є менш радикальними. В ході їх проведення реформуються окремі елементи грошової системи.

Ще менш радикальний характер мають грошові рефо­рми для проведення спеціальних стабілізаційних заходів, які передбачають використання важелів обмеження інтенсивності інфляційного процесу чи подолання його наслідків шляхом дева­львації чи ревальвації, ревалоризації і реставрації грошової оди­ниці.

Критеріями моделюван­ня грошових реформ:

1) механізм реалізації грошових реформ формального типу, які переважно зводяться ли­ше до впровадження нових зразків купюр з одночасним або поступовим вилученням тих, що перебу­вали в обігу, але без зміни масштабу цін;

2) грошові реформи з деномі­нацією грошового обігу, коли провідним складо­вим елементом грошової реформи стає ліквідація сили грошей для одних знаків і заміна їх функцій іншими грошовими знаками шляхом обміну та за­міни чинного масштабу цін, заробітної плати і та­рифів на послуги.

За характером обміну старих грошей на нові розрізняють грошові реформи конфіскаційного і неконфіскаційного типів. За грошових реформ неконфіскаційного типу обмін грошей здій­снюється за єдиним співвідношенням.

Грошові реформи конфіскаційного типу формують диференційоване співвідношення обміну грошей залежно від фо­рми запасу старих грошей.

Залежно від мети проведення й глибини перебудови на­явної грошової системи розрізняють грошові реформи у вузькому і широкому розумінні. Грошову реформу у вузькому розумінні цього поняття класифікують тоді, коли йдеться про проведення обмежених заходів, що пов'язані із заміною діючої грошової оди­ниці на нову та відповідною стабілізацією грошей без якісної пе­ребудови системи грошового обігу. Грошові реформи в широкому розумінні передбача­ють впровадження в обіг не тільки нової грошової одиниці, а й структурну перебудову діючої системи грошово-валютних, і креди­тних відносин, запровадження принципово нової за структурою і змістом системи грошового обороту.

В залеж­ності від часового періоду реформувань розрізняють одномоментні грошові реформи й реформи паралельного типу.

Одномоментні реформи, як правило, пов'язані із вве­денням в обіг нових грошей за короткий строк (7-15 днів). Грошові рефо­рми конфіскаційного типу проводяться якомога коротшим строком, щоб власники великих запасів грошей не встигли сховати їх від конфіскації.

Грошові реформи паралельного типу випуск в обо­рот нових грошей здійснюють поступово, паралельно з проведен­ням радикальних перетворень в економіці, фінансах і грошовому обігу.

Світовий досвід знає два основних методи проведення грошових реформ: метод блокування банківських рахунків на за­здалегідь визначений строк або навіть на невизначений термін і метод списання готівки та коштів населення на банківських рахун­ках з одночасною заміною їх на нову грошову одиницю за єдиним чи диференційованим співвідношенням.

Метод списання готівки і коштів населення на банків­ських рахунках за одночасної їх заміни на нову грошову одиницю за єдиним або диференційованим співвідношенням. Цей метод переважно використовується в процесі проведення одномоментних грошових реформ.

Система паралельного обі­гу валют є найменш ризиковою грошовою реформою, успіх в якій досягається без конфіскаційних заходів.