Паперово-кредитна система грошей

Особливості сучасного механізму кредитної системи гро­шей полягають в тому, що банкнотна емісія грошей базується на загальних принципах кредитування. Вона в усьому світі монополі­зована державою, яка бере на себе зобов'язання забезпечувати сталість національних грошових знаків.

Державне регулювання грошової сфери в ринковій еконо­міці означає сукупність заходів, що проводяться державою в гро­шовому обігу з метою забезпечення сталості національної валюти, стримування інфляційного процесу і гнучкого забезпечення гро­шовою масою потреб сфери обігу. Ключова роль у здійсненні державних заходів належить центральному (національному) бан­ку, який здатний застосувати методи прямого регулювання та опо­середкованого впливу на обсяги і структуру грошового обігу.

Залежно від застосування того або іншого комплексу ін­струментів і важелів державного регулювання обсягів і структури грошового обігу, загалом, розрізняють два види грошово-кредитної політики: політика грошово-кредитної рестрикції та політика грошово-кредитної експансії.

Провідними завданнями грошово-кредитної політики ЦБ стають: а) стратегічні цілі, в основу яких кладуться кінцеві віхи за­гальноекономічної політики держави; б) проміжні цілі - досягнення таких економічних показників, які сприятимуть досягненню страте­гічних цілей; в) тактичні цілі - досягнення короткострокових етапів, що носять оперативний характер і потрібні для досягнення промі­жних цілей.

Досягнення поставлених цілей тісно пов'язане з фіскаль­но-бюджетною політикою держави, за допомогою якої забезпечу­ється необхідний вплив на стан господарської кон'юнктури, пере­розподіл національного доходу, нагромадження необхідних ресур­сів для фінансування соціальних програм тощо. Дана політика може бути двох типів:

а) дискреційною;

б) не дискреційною.

Тема 5 Інфляція та грошові реформи Економічна суть інфляції

Сучасна інфляція пов'язана не лише з падінням купівельної сили грошової одиниці, а й охоплює загальноекономічні процеси, що народжують дисбаланс і протиріччя як у сфері виробництва, так і у сфері обігу, обмежує виробниче і особисте споживання, вражає інші сфери економічного життя суспільства.

Формами прояву інфляції є зростання товарних цін, по­глиблення товарного дефіциту, хронічний бюджетний дефіцит, падіння валютного курсу національної грошової одиниці, а в кінце­вому рахунку, зниження купівельної спроможності грошей.

Чисельні прояви інфляційного процесу свідчать про бага­томанітність чинників, які його формують. Загалом, причини зрос­тання інфляції можна вивести з трансакційного рівняння І.Фішера:

M*V = P*Q

P = M*V/Q

Тобто зростання цін може викликатися трьома фактора­ми: зростанням кількості грошей в обігу, наростанням швидкості обігу грошей і скороченням фізичного обсягу виробництва. При цьому швидкість обігу грошей є відносно стабільною, тому основ­ними причинами зростання цін можуть бути емісія надлишкової маси грошей і зменшення фізичного обсягу виробництва. А оскіль­ки амплітуда коливання фізичного обсягу виробництва є значно меншою, бо визначається об'єктивними чинниками, то звідси вплив на інфляцію динаміки пропозиції грошей вважається вирі­шальним. Ці положення і лягли в основу обґрунтування так званої грошової теорії інфляції школи монетаристів. Її голова М.Фрідмен єдиною причиною інфляції вважає надмірну пропозицію грошей.

Кейнсіанці, вже не заперечуючи ролі тривалого зростан­ня пропозиції грошей, вважають ліберальну грошово-кредитну по­літику передумовою інфляції, а першопричинами - ті чинники, які стимулюють витрати і пропозицію. Ось чому монетарна політика має бути настільки ліберальною, наскільки це потрібно для під­тримки економіки і високої зайнятості.

Механізм дії інфляційного процесу в Україні склався не внаслідок війни чи циклічних коливань виробничого циклу, як це траплялося в інших країнах, а став результатом структурної незбалансованості відтворювального процесу і його галузей. Крім низки зовнішніх і внутрішніх причин, важливу деструктивну роль тут зіграли інституційні основи, серед яких утопічність економічної системи, вичерпність адміністративних важелів та нездатність учасників перебудови замінити їх дію ринковим механізмом конку­рентного збалансування виробництва, розподілу, обміну і спожи­вання.

І навіть грамотно і організовано проведена грошова реформа не дозволила досягти повного оздоровлення економіки і грошової системи. Мало обґрунтова­ною була кредитна політика та її нормативно-законодавче забез­печення. Зберігалася загроза прийняття популістських рішень і неконтрольованого фінансування підприємств державного секто­ра.

Модель початкового циклу інфляції