- •Міністерство освіти і науки України Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету
- •Концептуальні
- •Isbn 978-966-2096-26-2 © Герасимчук т.Ф., Киридон а.М.,
- •Тема 1. Теоретичне розуміння суті та предметного поля
- •Тема 2. Система міжнародних відносин,
- •Розділ і. Теорія політичної влади Тема 1. Політика і політична влада: сутність, форми та роль у функціонуванні суспільства
- •1. Політика та її сутнісна характеристика
- •2. Поняття й особливості політичної влади
- •З точки зору теорії політики нас цікавить соціальна і політологічна суть влади. У науковій літературі існує шість типів визначення влади:
- •3. Класифікація політичної влади
- •4. Політична еліта та політична влада
- •5. Політичне лідерство: теорія, сутність, типологія, функції
- •6. Політична опозиція
- •7. Змі в політиці: політичний вплив та політичне маніпулювання
- •Тема 2. Політична влада і політичні процеси в сучасному світі
- •1. Ефективність політичної влади та її основні фактори
- •2. Суть і структура політичного процесу
- •3. Політична стабільність і конфлікти
- •Концептуальні висновки до розділу і
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Тематика практичних занять
- •Тематика курсових (кваліфікаційних) робіт
- •Література
- •Тема 1. Поняття і структура політичної системи
- •2. Структура та організація політичної системи
- •3. Функції політичної системи
- •Тема 2. Основні типології політичних систем
- •1. Загальні підходи та характеристики типології політичних систем
- •2. Формаційні політичні системи
- •3. Режимні політичні системи
- •4. Функціональні (модельні) політичні системи
- •5. Партійні політичні системи
- •6. Виборчі політичні системи
- •7. Ідеологічні політичні системи
- •8. Інтеграційні (цивілізаційні) політичні системи
- •Тема 3. Держава в політичній системі суспільства
- •1. Походження і сутність держави
- •2. Функції держави та структура державної влади
- •3. Формотворчі чинники держави
- •Концептуальні висновки до розділу іі
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Тематика практичних занять
- •Тематика курсових (кваліфікаційних) робіт
- •Література
- •Розділ ііі. Теорія міжнародних відносин
- •Тема 1. Теоретичне розуміння суті та предметного поля політології міжнародних відносин
- •1. Політологія міжнародних відносин: суть понять “міжнародні відносини”, “міжнародна політика”, “зовнішня політика”
- •2.Основні закономірності та тенденції розвитку світової політики
- •3. Національний інтерес як головне спрямування зовнішньої політики
- •4. Основні методи політології міжнародних відносин
- •Тема 2. Система міжнародних відносин, її структура і середовище
- •1. Системний підхід до аналізу міжнародних відносин
- •2. Типи, структура, закони функціонування і трансформації міжнародних систем
- •3. Поняття, різновиди й основні компоненти середовища міжнародних відносин
- •4. Соціальне середовище глобальної системи міжнародних відносин
- •5. Позасоціальне міжнародне середовище. Роль геополітики в політології міжнародних відносин
- •6. Міжнародна система і міжнародний порядок. Особливості світопорядку в сучасних умовах
- •Тема 3. Проблема правового регулювання і дії моральних норм у міжнародних відносинах
- •1. Міжнародне право як юридична база системи міжнародних відносин. Принципи міжнародного права
- •2. Основні моральні імперативи і норми у міжнародних відносинах
- •3. Особливості взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах
- •Тема 4. Теоретико-концептуальні основи міжнародних відносин
- •Концептуальні висновки до розділу ііі
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Тематика практичних занять
- •Тематика курсових (кваліфікаційних) робіт
- •Література
- •Розділ IV. Теоретико-політологічний аналіз сучасної української держави
- •Тема 1. Конституційні засади та основні етапи становлення української державності
- •В сучасних умовах
- •Тема 2. Особливості політичної системи України
- •Тема 3. Політична еліта України
- •Тема 4. Політичне лідерство в Україні
- •Тема 5. Політична опозиція в Україні
- •Тема 6. Специфіка функціонування змі в українському суспільстві
- •Тема 7. Зовнішня політика України в контексті її національних інтересів
- •Концептуальні висновки до розділу іv
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Диспут. Еліта – Лідери – Опозиція – змі в Україні
- •Круглий стіл. Україна в сучасному світовому співтоваристві
- •Тематика курсових (кваліфікаційних) робіт
- •Література
- •Термінологічний словник
- •Концептуальні основи теорії політики
- •33022, М. Рівне, пр-т Кн.. Романа 9/24; тел.: (0362)24-45-09.
- •33028, М. Рівне, вул. Толстого, 3; тел. (0362)22-41-20.
Тема 2. Політична влада і політичні процеси в сучасному світі
1. Ефективність політичної влади та її основні фактори
Проблему ефективності влади доцільно розглядати перш за все як проблему ефективності державної влади, оскільки остання найбільш значима для суспільства. Саме державна влада надає суспільству цілісність. Вона зберігає його в умовах широкого плюралізму думок і дій різних соціальних верств і груп. Це зв’язано з тим, що тільки держава як політична організація всього суспільства об’єднує все населення країни і виражає його інтереси та волю. Зміст державної влади складає саме існування суспільства, його оптимальне функціонування.
Влада, яка має реальну можливість і може діяти ефективно, вважається сильною владою. Ефективність влади можна визначити наступними головними факторами:
адекватне (точне, відповідне) відтворення у своїй діяльності інтересів тих соціальних груп, на які влада спирається, особливо не пригнічуючи і не порушуючи інтереси інших суспільних груп;
оптимізація (процес вибору найкращого варіанту) організаційних основ діяльності системи влади. При цьому особливе значення для нормального функціонування механізму влади має проблема підбору кадрів керівної ланки, тобто соціальна і психологічна характеристика політичного керівництва (або політичної еліти);
оптимізація процесу прийняття і проведення чи втілення в життя політичних рішень;
рівень політичної і правової культури населення. Свідченням сили або слабкості влади є ставлення об’єкту до владних вимог. У всякій цивілізованій країні діє принцип “закон є закон”. Будь-яка влада не впевнена у законопослушності громадян.
Для нашого сьогоднішнього українського суспільства актуальна думка деяких політологів (наприклад, Є.Амбрацумова), хоча її і не слід сприймати беззастережно, що в умовах нашої невисокої політичної культури безумовна орієнтація на демократизм може обернутися слабкістю центральної влади.
Один з мислителів Нового часу французький історик А.Токвіль (1805 – 1859) на підставі аналізу Великої французької буржуазної революції 1789 р. сформулював універсальний закон, який застосовується до всіх країн, які стають на шлях модернізації і демократизації. Суть його така: немає нічого небезпечнішого для країни, де відсутні традиції демократії і свободи, ніж надто швидке реформування. У такому випадку процес модернізації і реформ може вийти з-підприємства контролю. Народ не встигає сприймати, засвоювати, адаптуватися до нової системи. Зміни у соціально-економічній і політичній системах не встигають інституалізуватися і закріплюватися. Сильна поляризація суспільства, відсутність стійкого політичного центру і соціальних сил за цим центром не сприяє введенню масового руху в якісь розумні демократичні рамки. Цей процес свідчить про неефективність політичної влади і неминуче веде до охлократії – тиранії черні. Токвіль попереджає, що на зміну їй як результат необґрунтовано швидкої демократизації і надання свобод може прийти ще жорстокіша тиранія.
Звідси випливає, що в умовах бурхливого розвитку суспільства необхідно, щоб у політичну систему був включений якийсь елемент, що приведе до впорядкування. Різні країни мали в перехідні періоди різні політичні центри, які гарантували стабільність політичної системи, сприяли її розвитку та модернізації. Такими центрами можуть бути армія, партія, харизматичний лідер-диктатор, який спирається на маси, навіть королівська влада. Тому наша реформа політичної системи виходить з вимоги наявності такого центру, який на кожному етапі реформи при можливих конфліктах і суперечностях гарантував би політичну систему від розпаду. Пошуки такого центру – суть реформування політичної системи у нашій державі сьогодні.
Отже, ефективність влади визначається рівнем розвитку самого суспільства. Ефективна політична влада покликана стабілізувати суспільство. Реалізація влади тим оптимальніша, чим демократичніші механізми її функціонування. Об’єктивною основою ефективної реалізації, принципом влади є гуманістична сутність її політико-економічної та духовної організації та діяльності.