Шилак О. М
ЗМІСТ
ВСТУП
Загальна довідка про країну
Законодавча влада
Глава держави
Виконавчий влада
Судова влада
Політичні партії і рухи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ТЕСТИ
ВСТУП
За формою державно-територіального устрою Угорщина є унітарною державою, адміністративно-територіального одиниці якої не мають ознак державності і суверенітету. Воно має єдину Конституцію, єдину правову і судову системи, єдину систему вищих органів влади, єдине громадянство. За формою правління Угорщина є республікою. Республіка - форма правління, яка характеризується виборністю глави держави. Угорщина - парламентарна республіка, що характеризується ознаками:
верховна влада в організації державного життя належить парламенту, який обирається громадянами країни;
президент, як глава держави, обирається, як правило, парламентом, має символічні права, не робить істотного впливу на політичне життя;
уряд формується парламентом з представників партії або коаліції парламентської більшості;
політична відповідальність уряду перед парламентом;
глава уряду – прем’єр-міністр - лідер партії парламентської більшості, призначається президентом і є особою політичного життя країни.
Тип політичного режиму в Угорщині ліберально-демократичний режим, в центрі якого стоїть особистість, її права і свободи, а роль держави зводиться до захисту прав, свобод і власності громадян. Ліберально-демократичні режими перебувають у постійній зміні, їм притаманний плюралізм партійної системи і вільна гра політичних сил. Форма виборчої системи. Змішана система, яка використовується в Угорщині, полягає в тому, що певна частина депутатських мандатів розподіляється відповідно і з принципами мажоритарної системи, інша частина мандатів розподіляється в відповідно до принципів пропорційної виборчої системи. У цьому випадку визначається нижня межа для обмеження представництва дрібних партій, чим забезпечується створення більш стабільного уряду. При голосуванні в списки кандидатів вносяться не партії, а їх представники, тому під час голосування відбувається відбір персоналій в списках кандидатів. Модель президентської влади. За способом обрання в Угорщині президентська влада ставиться до третьої моделі - отримання президентської посади шляхом опосередкованих виборів Парламентом або спеціальними колегіями. В Угорщині слабка президентська влада при парламентської форми правління, тобто за обсягом компетенцій і повноважень вона відноситься до третьої моделі. При цій моделі президентської влади головною політичною фігурою є прем’єр-міністр. Тип держави визначає соціальну сутність держави, її мети, політичні інтереси в суспільстві, функціонування державного механізму. Світова політична наука виробила широкий спектр типологій держав, який будується на різних наукових критеріях. З точки зору способу організації - республіка. З точки зору державного устрою - унітарна держава. З точки зору способів і методів здійснення державної влади - демократична держава. Тип політичної системи та його характеристика. Політична система - універсальна управляюча система суспільства, компоненти якої пов’язані з політичними відносинами і яка, зрештою, регулює взаємовідносини між соціальними групами, забезпечуючи стабільність суспільства і певний соціальний порядок на основі використання державної влади. Угорщина належить до континентально-європейської системи, яка відрізняється фрагментарністю політичної культури, в цілому має спільні корені і спільну спадщину. Для неї характерно існування старих і нових культур. Угорщину можна віднести до ліберальної демократії з опорою на лібералізм у прийнятті державних рішень. На основі характеристики діяльності політичних структур Угорщина належить до західної політичної системи, де існують кілька диференційованих структур зі спеціалізованими функціями, наприклад, групи інтересів, політичні партії, законодавчі, виконавчі, судові та інші структури.
Політична система Угорщини
Загальна довідка про країну. Територія і кордони. Офіційна назва – Угорська Республіка. Територія — 93 030 км2. Протяжність кордонів — 2246 км. Межує зі Словаччиною (на півночі, 608 км), Україною (на північному сході, 215 км), Румунією (на південному сході, 432 км), Сербією і Хорватією (на півдні), Словенією (на південному заході) — разом 631 км, Австрією (на заході, 356 км). Столиця — Будапешт (1,9 млн.). Найбільші міста: Дебрецен (210 тис. осіб), Мішкольц (182 тис), Сегед (167 тис), Печ (162 тис), Дьєр (127 тис), Секешфехервар (108 тис), Кечкемет (103 тис). Усього в країні 23 великих і 195 малих міст, 2913 сіл. Адміністративно-територіальний поділ: 19 областей (угорською мовою - меде) та м. Будапешт, що має спеціальний статус, а також за класифікацією ЄС територія країни поділено на 7 регіонів розвитку - які не є ні адміністративними, ні самоврядними одиницями. 62% населення країни проживає у містах.
Населення — 10,03 млн. осіб (2009). Демографічна ситуація від'ємна. Національний склад — угорці (89,9 %), цигани (4), німці (2,6), серби (2), румуни (1), словаки (0,9), словенці (0,1 %) та ін. Релігійно-конфесійний склад: римо-католики — 67,5 % , протестанти — 27,2, греко-католики — 2,2, православні — 0,6, іудеї — 0,5 %.
Офіційна мова — угорська. Грошова одиниця — форинт. З 1999 член НАТО, з 2004 — ЄС.
Державні символи. Прапор — полотнище у вигляді трьох горизонтальних рівно-пропорційних смугах червоного, білого та зеленого кольорів. Герб — розділений на дві частини щит, нижні краї якого заокруглені, а по центру має гострий кут. Лівий край поділений на сім смуг червоного і сріблястого кольорів. На правій частині внизу на червоному фоні зображено три зелені пагорби, середній з яких має золоту корону з подвійним сріблястим хрестом. Щит увінчаний короною св. Іштвана. Гімн — "Боже, благослови угорську націю" (сл. Ф. Кьолчеї, 1823 р.; муз. Ф. Еркеля, 1844 р.). Конституція держави. До 1989, коли до Угорської конституції були внесені основні поправки, функції національного уряду визначалися конституцією, прийнятою в 1949 і доповненою в 1972 році. Вибори в парламент, вищий законодавчий орган країни, проводилися по законодавчих округах.
Однопалатний парламент обирав президентську раду у складі 20 членів, який в свою чергу обирав голову ради - законного главу держави. Виконавча влада покладалася на раду міністрів, яка також обиралася парламентом. Главою ради був прем’єр-міністр, який був головною особою виконавчої гілки влади. Президентська рада вносила рекомендації щодо призначення на посади міністрів, і потім їх кандидатури ставилися на голосування в парламенті. Із внесенням змін до конституції в 1989 році і в серпні 1990 року Угорщина стала парламентською республікою. Основні поправки, ухваленій 23 жовтня 1989, змінили офіційну назву країни з “Народної Республіки” на “Республіку Угорщина”, гарантували багатопартійну систему і ввели замість президентської ради пост президента країни. Згідно з конституцією, Угорська Республіка - суверенна і демократична правова держава, вся влада належить народові, який здійснює суверенітет безпосередньо або через обраних представників. Відносини між трьома інститутами управління - парламентом, главою держави і главою уряду - будуються на основі демократичних принципів контролю та рівноваги. Виникнення сучасної політичної системи Угорської Республіки. Конституційні засади та особливості угорського парламентаризму. На формування сучасної політичної системи, державного устрою та державного і місцевого правління Угорщини вплинули як сучасні доктрини про правову демократичну державу так і особливості сценарію, за якими відбулася зміна політичної системи країни у кінці 80-х, початку 90-х років минулого століття. Дві головні особливості цього сценарію полягають у тому, що 1) рішення про зміну політичної системи та про головні принципи нового суспільного укладу були прийняті на засіданнях так званого “круглого столу”, що був організований правлячим режимом і у роботі якого приймали участь представники внутрішньої опозиції з лав правлячої на той час Угорської Соціалістичної Робочої Партії (партія угорських комуністів - УСРП, у 1999 році трансформувалася у Угорську Соціалістичну Партію - УСП, партію європейського соціал-демократичного типу1), представники щойно утворених, або відтворених опозиційних до режиму політичних партій, а також представники наукової та творчої інтелігенції; 2) затвердження (прийняття) конституції демократичної правової держави відбулося не референдумом, або скликаним для цього спеціальними конституційними зборами, а шляхом внесення Парламентом змін до чинної на той час конституції Угорської Народної Республіки. Реформування “сталінської” Конституції у демократичну, що здійснювалося шляхом внесення Державними Зборами (Парламентом) протягом 1987-1997 років низки поправок до тексту основного закону – усього у 17 випадках. З них 9 випадків пов’язані з двома великими хвилями внесення принципових змін і доповнень. Перша з них була здійснена ще “старорежимним” складом Парламенту у 1989 році – у них були закріпленні головні засади принципових домовленостей двох партій на засіданнях “круглого столу”. Друга хвиля – відбулася у результаті домовленостей двох партій, переможців на перших демократичних виборах до Державних Зборів Угорщини у 1990 році – Угорського Демократичного Форуму та Союзу Вільних Демократів, які були підтримані більшістю нових партій, що увійшли до парламенту. Цими змінами були закладені принципові засади утворення та напрямки діяльності владних органів, визначені головні владні, контрольні та громадські інститути, умови та засади їх взаємодії у рамках парламентської республіки, яка існує у формі багатопартійної системи з чітким розподілом повноважень між гілками влади та інститутами влади. Так, для оновлення Конституції в Угорщині не була утворена, або задіяна будь яка спеціальна інституція, конституювання була і залишалася компетенцію Національних Зборів, тому, Угорський Парламент зберіг за собою право більшістю у 2/3 голосів вносити зміни до Конституції, тобто діє як інститут конституювання. При тому, що конституційний устрій Угорської держави будується на загальноприйнятих засадах європейської парламентської демократії, фахівці відзначають особливу близькість до німецької – боннської системи, слід відмітити окремі особливості, що відрізняють його від решти систем в Європі. До таких відмінностей належать, зокрема: доволі складна система виборів до Державних Зборів, що відбивається й на системі формування і діяльності владних інститутів держави; прагнення до можливої максимальної збалансованості між окремими гілками влади, наявності значної кількості інститутів стримувань і противаг, спрямованих перш за все на посилення ролі парламентської опозиції та на обмеження законодавчих і кадрових можливостей уряду та правлячої парламентської більшості; розвинута мережа місцевих, регіональних, етнічних та функціональних автономій пов’язана з ним система виборів до органів місцевого самоврядування, а також виборів самоврядування національних меншин і формування на основі таких виборів органів самоврядування національних меншин; відносно прості і зручні механізми здійснення безпосередньої демократії у формі здійснення і проведення референдумів. У діючій редакції угорської Конституції отримали відображення всі ліберальні і демократичні тенденції. Разом з тим, деякі соціалістичні рідні плями тут ще залишилися. Угорська Конституція в редакції 1972 належала до найменш тоталітарних соціалістичних конституцій, а комуністичний режим в Угорщині був більш ліберальний, ніж у більшості соціалістичних країн.
Докорінно змінилося і конституційне регулювання організації і функціонування публічної влади. Основна тенденція полягає в прагненні забезпечити демократичне правління на основі права, що гарантує дотримання владою проголошених в конституції прав і свобод. На місце принципу єдності влади, формального повновладдя рад, що прикривав повновладдя комуністичних партій, приходить принцип поділу влади, який часто прямо закріплюється в конституціях.
Реалізація цього принципу в конкретних конституційних нормах і інститутах, а особливо в практиці їх функціонування, іноді не відрізняється послідовністю. Не завжди дотримується необхідний баланс між законодавчою і виконавчою владою. Нерідко надто слабкою виявляється судова влада. А між тим взаємне урівноваження влади становить головний зміст принципу поділу влади, що перешкоджає монополізації влади будь-яким органом або особою. Недоліки ці зрозумілі: на нової демократичної ідеології влади мають ще вирости нові покоління носіїв публічно-владних повноважень. А поки що доводиться рахуватися з певної соціальної інерцією. Справжня демократія не може виникнути з сьогодні на завтра, повинні скластися демократичні звички і традиції.
Нова Конституція Угорщини, прийнята 18 квітня 2011 р. Державними зборами Угорщини, замінить нині чинний Основний закон країни. Відповідно до нової Конституції, яка вступить у дію з 1 січня 2012 року, Угорщина перестає бути Угорською Республікою і буде просто Угорщиною. Законодавчим органом є Державні збори (386 чол.), які обираються населенням шляхом загальних рівних і прямих виборів при таємному голосуванні строком на 4 роки за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. 176 депутатів обираються по одномандатних округах, 152 - по багатомандатних округах на основі пропорційного представництва, 58 - на основі загального пропорційного представництва в масштабах країни. Виборчим правом користуються громадяни, починаючи з 18-річного віку. Це найвищий орган народного представництва Угорської Республіки, котрий здійснює свої повноваження, що випливають з принципу народного суверенітету визначає організацію, напрямок і умови здійснення державної влади в країні. Парламент здійснює контроль за діяльністю виконавчої влади за допомогою депутатських запитів і інтерпеляцій, а також роботи парламентських комісій. Державні збори обирають голову і його заступників. Державні збори розробляють Конституцію Угорської Республіки і приймають закони, затверджують державний бюджет і звіт про його виконання. Вони також приймають рішення про програму Уряду. У компетенцію Державних зборів входить призначення загальнонаціонального референдуму. В області зовнішньої політики, оборони і безпеки вони укладають найбільш важливі міжнародні договори. Крім того, Державні збори вирішують питання про оголошення стану війни і укладення миру, оголошують (у разі війни або її загрози) надзвичайний стан і створюють Раду оборони. У разі збройних дій, спрямованих на повалення конституційного ладу або захоплення виняткової влади, а також масової загрози життю та майну громадян внаслідок насильницьких збройних або пов’язаних з використанням зброї діянь, у випадках стихійних лих та промислових аварій (особлива ситуація) Державні збори оголошують особливе положення. Якщо воно позбавлене можливості оголосити стан війни, ввести надзвичайний стан і створити Раду оборони, а також ввести особливе становище, це вправі зробити Президент Республіки. У компетенції парламенту перебуває також прийняття рішень про використання збройних сил за кордоном або всередині країни. Державні збори обирають Президента Республіки, главу Уряду, членів Конституційного суду, уповноважених Державних зборів, голів та заступників голови Державної рахункової палати, голову Верховного суду і Генерального прокурора. За пропозицією Уряду та висновком Конституційного суду розпускає місцевий представницький орган, діяльність якого суперечить Конституції. Державні збори можуть оголосити про свій достроковий розпуск. Крім того, Президент Республіки вправі розпустити Державні збори, призначивши нові вибори, якщо вони протягом одного скликання за будь-які 12 місяців підряд не менше 4 разів позбавлять Уряд довіри або в разі припинення повноважень Уряду не обере прем’єр-міністра запропонованого Президентом Республіки протягом 40 днів після першого речення кандидатури. Перед розпуском Президент зобов’язаний проконсультуватися з прем’єр-міністром, головою Державних зборів і лідерами партійних депутатських груп. У той же час вони діють до установчого засідання нових Державних зборів, яке повинно бути обране у 3-місячний термін після закінчення повноважень, розпуску або саморозпуску колишніх Державних зборів. Депутатський мандат не сумісний з будь-якими посадами в державі (за винятком членства в Уряді і посади політичного державного секретаря) і службою в армії та правоохоронних органах. Депутати мають право звертатися з інтерпеляції до Уряду, кожному його члену і генеральному прокурору у справах, що входять в їх компетенцію. Для правомочності засідання парламенту потрібна присутність більше половини депутатів. Рішення приймаються, як правило, більшістю присутніх. Винятки встановлені самою Конституцією. Для зміни Конституції і прийняття інших окремих рішень, передбачених Конституцією, необхідні голоси 2/3 всіх депутатів. Прийняття низки законів (про передбачені Конституцією органах влади, армії, поліції, референдумі і т.д.) вимагає голосів 2/3 присутніх. Право законодавчої ініціативи належить Президентові Республіки, Уряду, кожному комітету і будь-якому депутату Державних зборів. Голова Державних зборів підписує прийнятий закон і направляє його Президенту. Останній забезпечує опублікування закону в офіційному друкованому органі протягом 15 днів, а в разі прохання голови Державних зборів щодо термінового розгляду - 5 днів. Направляючи закон для опублікування, Президент підписує його. Якщо ж він не згоден з законом або якою-небудь його пропозицією, то в зазначений строк може повернути закон зі своїми зауваженнями. Збори знову обговорюють закон і знову постановляє про його прийняття. Знову прийнятий закон Президент Республіки зобов’язаний підписати і протягом 5 днів опублікувати. Після першого отримання закону Президент може направити його до Конституційного суду, якщо вважає неконституційним. Останній перевіряє конституційність закону в позачерговому порядку. Якщо неконституційність буде встановлена, Президент повертає закон Державним зборам, а в іншому випадку зобов’язаний його підписати та протягом 5 днів опублікувати. Збори мають голову, трьох його заступників і вісім секретарів. Сесії проводяться зазвичай з 1 лютого по 15 червня та з 1 вересня по 15 грудня. Засідання відкриті і транслюються по телебаченню. Восени 2002 року угорці відзначили 100-річчя відкриття Парламенту. Нинішні державні збори обрані 11 і 25 квітня 2010 р. Голова Державних зборів - Ласло Кьовер. До виконання функцій приступив 6 серпня 2010 р. Представленість політичних партій у Парламенті: блок Фідес-Угорський громадянський союз-Християнська демократична народна партія (Фідес-УГС-ХДНП) – 263 мандати (2/3 більшість),Угорська соціалістична партія (УСП) – 59, право-радикальна партія “Правиця” (повна назва: “Правиця” - Рух за кращу Угорщину) – 47, партія “Політика може бути іншою” (ЛМП) – 16,а також 1 незалежний депутат. Наступні вибори у 2014 р. Глава держави - Президент Республіки, який обирається Державними зборами на 5 років. Переобрання Президента допускається тільки один раз. Якщо його повноваження припинились до закінчення строку, вибори нового президента мають бути проведені протягом двох місяців. Президент уособлює єдність нації і стоїть на сторожі демократичної діяльності держави. Він представляє Угорщину, укладає від імені Республіки міжнародні договори (якщо предмет договору підлягає регулюванню законом, потрібна попередня згода Державних зборів), призначає загальні вибори до Державних зборів та органи місцевого самоврядування, може брати участь у засіданнях Державних зборів та його комітетів і виступати, ініціювати загальнонаціональний референдум. У відносинах з виконавчою владою Президент Республіки призначає і звільняє з посади державних секретарів та республіканських уповноважених, за пропозиціями зазначених у законі осіб або органів призначає та звільняє з посади голову Угорського національного банку та його заступників і університетських професорів, ректорів університетів, присвоює і підвищує генеральські звання , затверджує на посаді президента Угорської академії наук. Президент також привласнює визначені законом звання, виробляє нагородження орденами та іншими нагородами, дозволяє їх прийняття, здійснює право помилування індивідуального, приймає рішення з питань громадянства. Президент є головнокомандувачем збройними силами. При введенні особливого становища, якщо Державні збори не можуть діяти, Президент Республіки приймає рішення про використання збройних сил. Він також постановляє про надзвичайні заходи і негайно інформує про це голову Державних зборів. Ці заходи діють протягом 30 днів, якщо не продовжено Державним зборами або його Комітетом з питань оборони. При цьому тільки представництво угорської держави, призначення виборів, участь у роботі Державних зборів, а також ініціатива референдуму здійснюються Президентом на власний розсуд, а всі інші повноваження - лише за наявності контрасігнатури (підпису) прем’єр-міністра або відповідного міністра. Тобто, незважаючи на те, що посадова особа обирається парламентом, й тому за загальними правилами конституційного устрою парламентських держав належать до категорії “слабких” президентів, в угорських умовах ця інституція наділена вагомими повноваженнями і виконує важливу функцію у загальній системі стримувань і противаг, як для парламенту так і для уряду. Слід наголосити на високому суспільному авторитеті як самої інституції президентства, так і осіб які займали і займають цю посаду. Президент Угорської Республіки - Пал Шмітт, обраний 29 червня 2010 р. Вступив на посаду 6 серпня 2010 р. Вищий орган державного управління - Уряд на чолі Прем’єр-міністром, якого обирають Державні збори за пропозицією Президента Республіки більшістю голосів депутатів. Одночасно вони схвалюють і програму Уряду. Міністрів призначає і звільняє з посади Президент Республіки за пропозицією Прем’єр-міністра. Після сформування Уряду його члени складають присягу перед Державними зборами. Згідно з поправками до конституції, прийнятими 9 травня 1990 р., замість голови Ради Міністрів запроваджено пост Прем’єр-міністра, а також посади міністрів без портфеля. Відповідно до Конституції Уряд захищає конституційний лад, захищає і забезпечує права громадян, а також організацій, що не мають статус юридичної особи; забезпечує виконання законів; спрямовує роботу міністерств та інших безпосередньо підпорядкованих йому органів, координує їх діяльність; забезпечує розробку соціально-економічних планів та їх виконання; визначає державні завдання наукового і культурного розвитку і забезпечує умови для виконання цих завдань; визначає державну систему соціального забезпечення та медичного обслуговування, і забезпечує матеріальні умови цих систем; керує діяльністю збройних сил, поліції і органів охорони; під час особливого становища, тобто стихійних лих та ліквідації їх наслідків, вживає необхідних заходів для збереження життя та майна громадян, громадського порядку та безпеки, бере участь у визначенні зовнішньої політики, від свого імені укладає міжнародні договори; представляє державу в інституціях ЄС, котрі функціонують за участі урядів. Крім вищезгаданих функцій Конституція наголошує на тому, що уряд у праві утворювати і реорганізовувати будь які структури і відомства державного адміністрування, змінювати або відміняти акти підвідомчих установ. Актами Уряду є постанови і рішення, що підписуються Прем’єр-міністром. У разі стану загрози Уряд за уповноваженням Державних зборів може приймати постанови і заходи, що відхиляються від окремих положень закону. Уряд має право змінити або скасувати будь-які рішення чи заходи підлеглих органів (крім правових норм), які суперечать закону. Фактичну відповідальність за стан справ у державі несе уряд в особі прем’єр-міністра. При сталості у цілому політичної системи – за час новітньої історії країни кожний парламент відпрацював повний конституційний терміні при кожному парламенті практично не змінними залишалися урядові коаліції . Тому саме на урядові, і перш за все на прем’єр-міністрові лежить персональна політична відповідальність також і за розв’язання соціальних та інших конфліктів, що виникають у суспільному житті. Прем’єр-міністр та інші урядові чинники представляють державу на переговорах з різними громадськими та професійними формуваннями, вони приймають ті, чи інші рішення, які безпосередньо стосуються життєдіяльності суспільства у цілому та по окремості кожну з юридичних та фізичних осіб, котрі мешкають або діють на території держави. Мандат Уряду припиняється у разі: а) формування нового Уряду новообраним Державними зборами; б) відставки міністра-голови або всього Уряду; в) смерті міністра-голови; г) вираження Державними зборами недовіри Уряду шляхом обрання нового міністра-голови. Процедура висловлення недовіри визначена в ст. 39-ю Конституції. Не менше 1 / 5 загального числа депутатів Державних зборів можуть виступити з ініціативою недовіри Прем’єр-міністру, однак при цьому вони повинні запропонувати нову кандидатуру. Це вважається ініціативою недовіри всьому Уряду. Якщо за такою ініціативою більшість депутатів Державних зборів висловиться за недовіру, це буде означати, що тим самим обраний новий міністр-голова (“конструктивний” вотум недовіри). У свою чергу Уряд через Прем’єр-міністра може поставити перед Державними зборами питання про довіру. Це може бути пов’язано з яким-небудь проектом, внесеним Урядом до Державних зборів. Якщо Збори не проголосує за довіру (відповідно не підтримає внесений проект), Уряд йде у відставку. Уряд сформовано 3 травня 2010 р. Коаліційний: ФІДЕС- Угорський громадянський союз(ФІДЕС - УГС), Християнсько - демократична народна партія (ХНДП). Прем'єр - міністр Угорської республіки - Віктор Орбан. Судова система Угорщини. Відповідно до КонституціїУгорської республіки та Закону “Про організацію та правління судів” 1997 року в Угорщині діє чотирьохрівнева система правосуддя. Судочинство здійснюють Верховний суд, касаційні суди, обласні суди (у столиці Столичний Суд) і місцеві суди (міські і районні суди). Причому слід зазначити, що різного рівня не знаходяться у ієрархічній підпорядкованості – у межах власних повноважень кожний суд є цілком самостійною одиницею системи. Судами першої інстанції є місцеві суди, що надає можливості більшості судових справ знайти своє вирішення у найдоступнішому для сторін місці. По справам, які були розглянуті місцевими судами касаційними судами є обласні суди. В окремих визначених законом випадках (на приклад, якщо сума позову по цивільній справі перебільшує 5 мільйонів форинтів, або по кримінальній справі по якому можливе покарання у формі довічного ув’язнення) справи у першій інстанції розглядаються обласними судами. У таких справах касаційною інстанцією виступають також касаційні суди. Територіальна компетенція судів відповідає адміністративному поділу. Касаційні суди були утворені у 2005 році, їх нині в Угорщині 5: у містах Будапешт, Сегед, Печ, Дєр і Дебрецен. Після розгортання роботи касаційних судів суттєво зменшилося навантаження на Верховний Суд , що зробило можливим сконцентрувати увагу найвищої судової інстанції на основному своєму конституційному завданні на забезпечення уніфікації правозастосування. Згідно з Конституцією суди захищають і забезпечують конституційний лад, права і законні інтереси громадян, карають осіб, які вчинили злочини. Вони контролюють законність рішень публічної адміністрації. Судді незалежні і підкоряються лише закону. Вони не можуть знаходитися в партіях і займатися політичною діяльністю. До системи судів загальної юрисдикції входять Верховний суд, столичний і обласні суди, а також місцеві суди. Можуть засновуватися спеціальні суди для певних категорій справ. В Угорщині відсутня окрема система військових судів; в рамках системи судів загальної юрисдикції спеціальні суди дозволяють розгляд справи щодо військовослужбовців, включаючи поліцію. Функцією судової влади є забезпечення правосуддя, основними формами якого є: кримінальне судочинство; судочинство по цивільним справах; контроль за законністю адміністративних рішень. Для забезпечення належної судової влади від виконавчої у 1997 році була створена Загальнодержавна Рада Юстиції (орган суддівського самоврядування), який здійснює керівництво судами. Верховний суд дає принциповий напрям діяльності всіх судів. Його директиви та принципові рішення для суддів обов’язкові (§ 47 Конституції). Угорські судді, за винятком голови Верховного суду та його заступників, призначаються Президентом, за пропозицією міністра юстиції, який здійснює це право на основі пропозицій, зроблених районними професійними асоціаціями суддів. У свою чергу Державні збори обирає Голову Верховного суду більшістю в 2 / 3 голосів депутатів за пропозицією Президента. Заступники голови призначаються Президентом за пропозицією голови. Звільнення суддів з посади можливо тільки на підставах та в порядку, які встановлюються законом. В Угорщині засновано Національну судову раду складається з 21 члена і 20 заступників, обраних на пленарній асамблеї суддів кожного регіону. Він здійснює ряд повноважень, пов’язаних з функціонуванням судової влади, зокрема, він покликаний схвалювати річний бюджет, запропонований судовою владою, виділення асигнувань різним регіональним судовим органам, фонду заробітної плати. Розпорядження міністра юстиції, що зачіпають питання управління судами, також підлягають затвердженню Національною судовою радою, яка поряд з цим висловлює свою думку з приводу законопроектів, що стосуються судових органів та суддів. Конституційний суд Угорщини є органом конституційного контролю. Засновано він був у 1989 р.(Закон “Про Конституційний Суд”) замість включеного до Конституції в 1983 р. слабкого Конституційно-правової ради, який швидше імітував конституційний нагляд, ніж його дійсно здійснював його. Конституційний суд складається з 11 членів, що обираються Державними зборами більшістю в 2 / 3 голосів депутатів. Кандидатури пропонуються спеціальною депутатською комісією, до складу якої входять по одному члену від кожної з партійних депутатських груп. Термін повноважень членів Конституційного суду – 9 років, і переобрання не допускається; граничний вік - 70 років. Зі свого складу члени Конституційний суд обирають (на 3 роки) голову і його заступника, які в межах терміну свого мандата в Конституційному суді можуть бути переобрані. Основним завдання Конституційного Суду є контролю за відповідністю Конституції актів законодавства, захист конституційного ладу та конституційних прав. Конституційний суд Угорської Республіки наділений Конституцією та вищезгаданими законом широкими у порівнянні з подібними європейськими установами повноваженнями. До його компетенції входить є здійснення контролю за конституційністю правових норм та вирішення інших завдань, покладених на нього законом. Неконституційні норми скасовуються. Конституційний суд, відповідно до Закону про Конституційний суд 1989 р., здійснює попередній контроль конституційності окремих положень законопроектів, прийнятих, але не опублікованих законів, регламенту Державних зборів, міжнародних договорів і наступний контроль конституційності правових норм. Він розглядає скарги на порушення гарантованих Конституцією прав, а також конфлікти між органами публічної влади. Крім того, до компетенції Конституційного суду входить тлумачення положень Конституції, так і норми законів, а також приймати рішення на розв’язання колізійних конфліктів що виникатимуть між окремими гілками, або інститутами державної влади, органами місцевого самоврядування щодо компетенції тієї чи іншої владної установи, інституції у тому чи іншому питанні. Конституційний суд у праві вносити не тільки фак. Неконституційності окремих актів та дій органів державної влади, але й протиправної бездіяльності владних органів, що призводять, або можуть призвести до порушення конституційних норм. Також Конституційний Суд у праві здійснювати провадження по певному питанню також і за власним рішенням, без надходження скарги або подання. Рішення Конституційного суду є загальнообов’язковими, остаточними і оскарженню не підлягають. Конституційний Суд Угорської Республіки Є незалежним органом, має незалежне бюджетне фінансування і не частиною загальної системи судочинства країни. Прокуратура в Угорщині є незалежним органом. Підкоряючись Міністерству юстиції відповідно до Закону про Королівського обвинувача (1871), Королівський обвинувач мав лише деякою обмежений ступенем незалежності. У 1953 р. в Угорщині була створена прокуратура радянського типу. У завдання генерального прокурора і прокуратури входить, відповідно до § 51 Конституції, забезпечення охорони прав громадян, а також неухильне переслідування будь-якого діяння, що завдає шкоди або створює загрозу конституційному ладу, безпеки і незалежності країни. Прокуратура веде слідство за визначеними законом справах, здійснює нагляд за законністю слідства, представляє звинувачення в судовому процесі, а також здійснює нагляд за законністю виконання покарань. Вона бере участь у забезпеченні дотримання законів усіма громадськими організаціями, державними органами і громадянами. У встановлених випадках і порядку прокуратура виступає на захист законності. Обирає Генерального прокурора Державні збори за пропозицією Президента, а заступників генерального прокурора за його пропозицією призначає Президента. Генеральний прокурор несе відповідальність перед Державними зборами і зобов’язаний звітувати перед ним про свою діяльність. Він призначає прокурорів, керує системою органів прокуратури й спрямовує її роботу. Нові конституційні інститути парламентського контролю були засновані в 1989 р. це Уповноважений Державних зборів у цивільних прав і Державна рахункова палата. Місцеве управління в Угорщині засновано на діяльності місцевих, районних та окружних рад. У роки комуністичного правління ради в територіальних осередках, як і загальнонаціональний законодавчий орган, обиралися на п’ять років. Після краху комунізму термін повноважень членів ради був скорочений до чотирьох років, та члени ради стали обиратися на вільних виборах. У багатьох місцевостях був знову введений пост мера. Політичні партії : Угорська комуністична робітнича партія - УКРП. Спадкоємниця Комуністичної партії Угорщини, заснованої у 1918 р. В червні 1948 р. взяла назву Угорська партія трудящих (УПТ). В результаті реорганізації у листопаді 1956 р. партія стала називатись Угорська соціалістична робітнича партія(УСРП). 7 жовтня 1989 р. прийнято рішення про припинення діяльності партії і створення на її базі Угорської соціалістичної партії (УСП), згодом була відтворена Угорська соціалістична робітнича партія. Офіційно зареєстрована 2 січня 1990 р. З березня 1993 р. УСРП стала називатися Угорська робітнича партія (УРП), а з листопада 2005 р. - Угорська комуністична робітнича партія – УКРП. Налічує 30 тис. членів. Голова УРП - Дьюла Тюрмер. Видає газету “Сабадшаг”. Угорська партія справедливості і життя – УПСЖ. Створена в 1993 р. Голова - Іштван Чурка. Угорська соціалістична партія - УСП, одна з найбільших політичних партій Угорщини. Заснована 7 жовтня 1989 р. на ХІV з’їзді УСРП, де було прийнято рішення про розформування УСРП і створенні УСП. УСП заявила, що є “демократичної лівою партією, адаптованої до умов нової соціально-економічної ситуації, і політичною організацією, яка виступає за принципи демократичного соціалізму”. У ній об’єдналися прихильники різних ідеологічних течій: соціал-демократи, ліві націонал-популісти, соціал-ліберали, християнські соціалісти та інші. ВСП входить в Соціалістичний Інтернаціонал. Налічує близько 40 тис. членів. Найвищий орган – з’їзд, у проміжках між з'їздами - Правління УСП, яке обирається на з'їзді. Правління обирає Президію. Голова – Ільдіко Лендваї (жін.). На парламентських виборах в квітні 2010 року партія зазнала нищівної поразки, отримавши лише 28 депутатських місць у першому раунді (проти 206 у Фідес і ХДНП). Усього за підсумками двох турів партія отримала 59 місць з 386. Кандидати партії отримали більшість лише у двох одномандатних округах з 176. Угорський демократичний форум - УДФ, правоцентристська християнсько-демократична партія в Угорщині. Як політична організація заснований 27 вересня 1987 р. Остаточно оформився в березні 1989 р. Налічує близько 25 тис. членів. Голова - Ібоя Давід (жін.). У 1998-2002 партія входила до складу правлячої коаліції на правах молодшого партнера партії Фідес. На останніх виборах 2006 року партія провела в парламент лише 11 депутатів. На виборах до Європарламенту 2009 року партія отримала 5,31% голосів і провела 1 депутата - Лайоша Бокроша, який також став партійним кандидатом на посаду прем'єр-міністра на парламентських виборах 2010 року. Між тим, на виборах партія не зуміла пройти до національного парламенту. Робітнича партія Угорщини - РПУ. Партія утворена в листопаді 2005 р. в результаті розколу Угорської робітничої партії (УРП). Голова – Янош Франтаноло. Незалежна партія дрібних господарів – НПДГ. Заснована 18 листопада 1988 р. Наступниця однойменної партії, заснованої в 1930 р. Налічує 60 тис. членів. Голова – Петер Хегедюш. Соціал-демократична партія Угорщини - СДПУ . Заснована 9 січня 1989 р. Наступниця однойменної партії, яка заснована в 1890 р. і яка в 1948 р. об’єдналася з Комуністичною партією Угорщини. Налічує 3 тис. членів. До 27 листопада 1991 р. була членом Соціалістичного інтернаціоналу (27 листопада 1991 р. виключена із складу Соцінтерну). Голова – Ласло Капойї. ФІДЕС- Угорський громадянський союз (ФІДЕС – УГС) одна з двох найбільших політичних партій Угорщини. Старі назви: Альянс молодих демократів (1988-1995), Фідес - Угорська громадянська партія (1995-2003). Партія заснована 30 березня 1988 р. Офіційно зареєстрована 20 листопада 1988 р. як Союз молодих демократів (ФІДЕС), яке спочатку було сформовано як незалежне молодіжне політичне об’єднання, що займало радикально-ліберальні і антикомуністичні позиції і активно брала участь в антиурядових демонстраціях 1988-1989. СМД домагався створення раціональної економіки, що складається з приватного, самоврядного та державного секторів, багатопартійної системи та суспільства, заснованого на рівності шансів. З 29 квітня 1995 р.- Союз молодих демократів - Угорська громадянська партія (ФІДЕС -УЦП). З травня 2003 р. має нинішню назву. Налічує 16 тис. членів. Найвищий орган – з’їзд. Голова - Віктор Орбан. У 2003 році партія стала називатися Фідес - Угорський громадянський союз. Крім того був прийнятий новий статут, згідно з яким зросли повноваження президента партії. Значного успіху партія домоглася в 2004 році, отримавши на виборах до Європейського парламенту 47,4% голосів і 12 мандатів, тобто половину всіх місць від Угорщини. На виборах до парламенту в квітні 2006 року Фідес брав участь в коаліції з Християнсько-демократичною народною партією і знову не зміг сформувати уряд. Обидві партії одержали 42,03% голосів і завоювали 164 мандата, у тому числі 141 дістався Фідес. На виборах до Європарламенту у 2009 році Фідес здобув рішучу перемогу, набравши 56,4% голосів і отримавши 14 мандатів з 22, відведених для Угорщини. На парламентських виборах 2010 року партія в коаліції з Християнсько-демократичною народною партією отримала більшість місць уже в першому раунді голосування (206 місць від загальної кількості в 386). Кандидати Фідес-ХДНП отримали абсолютну більшість голосів у 119 з 176 одномандатних округів, в 56 з 57 інших вони отримали відносну більшість. У другому турі кандидати Фідес-ХДНП перемогли в 53 з 57 залишилися одномандатних округів, ще в одному окрузі переміг єдиний кандидат Фідес-ХДНП-Партії підприємців. Усього коаліція на чолі з Фідес отримала 263 місця з 386 (68,1% місць). Союз вільних демократів - СВД, ліберальна політична партія в Угорщині. Заснований 21 жовтня 1988 р. Як політична партія оформився в жовтні 1989 р. Налічує 19 тис. членів (2000 р.). На парламентських виборах 2010 року партія не зуміла пройти до парламенту. Партією керують два рівноправних органи - Республіканська рада і Колегія розпорядників. Голова - Габор Фодор. Християнсько-демократична народна партія - ХДНП. Заснована в липні 1989 р. Наступниця Демократичної народної партії, заснованої в 1945 р. (припинила діяльність у 1948 р.). Налічує близько 20 тис. членів. Голова - Жольт Шем’єн. Щодо партій не представлених у парламенті,то найбільш значними є: Незалежна партія дрібних господарів (НПМХ; відтворена в 1988 як право спадкоємиця історичної НПМХ. Партія національно-консервативного спрямування), Партія угорської правди і життя (утворена в 1993 після виходу з ВДФ крайніх націоналістів), Угорська робоча партія (комуністичний “уламок” УСРП), а також націонал-радикальна Християнсько-демократична народна партія і помірно-консервативна Угорська демократична народна партія. Партія “За кращу Угорщину” - ультраправа націоналістична партія в Угорщині. Партія була створена групою праворадикальних настроїв студентів гуманітарного факультету Будапештського університету і вихідцями з націоналістичної Партії справедливості і життя (MIÉP), незадоволеними політикою керівництва. Брала участь у виборах 2006 року разом з колишніми парламентськими партіями MIÉP (правоконсервативної) і ПМСХ (правопопулістської). Партія брала активну участь в антиурядових демонстраціях у вересні-жовтні 2006 р. На парламентських виборах 2006 року набрала менше 2% голосів і в національний парламент не пройшла. У 2007 р. було створено воєнізоване крило партії – “Угорська гвардія”, заборонена в липні 2009 р. “Угорська гвардія” використовує елементи уніформи та символіку, що нагадують угорських нацистів 40-х рр.. XX ст. - Нилашистов. На виборах до Європейського парламенту в 2009 р. очолюваний колишньої ліберальної правозахисницею Христиною Морваї список Партії за кращу Угорщину (“Йоббік”) набрав 14,77% голосів угорських виборців, що дозволило партії зайняти третє місце після опозиційної Фідес і правлячої Угорської соціалістичної партії і забезпечити собі 3 місця в Європарламенті із 22 місць, зарезервованих для Угорщини. У жовтні 2009 року партія стала ініціатором створення Альянсу європейських національних рухів - об'єднання ультраправих партій, включаючи французький Національний фронт і Британську національну партію. На виборах 2010 року партія успішно подолала п’ятивідсотковий бар’єр і увійшла в національний парламент, отримавши 47 місць з 386 - 26 місць було отримано за територіальними списками, ще 21 місце - за національною списком. По одномандатних округах партія не зуміла провести жодного депутата. “Політика може бути іншою” - політична партія в Угорщині, заснована 26 лютого 2009 року на базі кількох неурядових організацій. Ідеологічною основою партійної політики є концепція сталого розвитку. Партія підтримує розвиток громадянського суспільства, захисту навколишнього середовища і боротьбу з корупцією. Управління LMP здійснює колективне керівництво з 13 осіб. На виборах до Європарламенту 2009 року партія отримала 2,61% голосів, а за результатами виборів в Угорщині в квітні 2010 року увійшла в національний парламент, отримавши 16 місць з 386 - 5 місць за територіальним списками і 11 - за національною списком. Основні громадські організації та рухи: Асоціація Громадської Керівництва (Assocation for Civic Managment - ACM) - це неприбуткова, неурядова молодіжна організація, заснована в 1993 році групою вчителів та студентів з метою надання професійної підготовки руху Угорських Вищих Шкіл з Румунії. Мета АСМ - розвиток здібностей діалогу та керівництва організацією у лідерів, молодіжних груп та організацій з метою поширення основ плюралізму і толерантності в системі громадського освіти і в соціальному діалозі. Програми АСМ спрямовані на: вирішення проблем і конфліктів, техніка керівництва людьми, техніка публічних виступів та презентації, міжкультурні відносини. Будучи членом міжнародної молодіжної організації Молодь за Розвиток і Співпраця, АСМ заснувало Угорська Рада Молоді з Румунії. Міжнародні проекти проводилися спільно з організаціями з Великобританії, Голландії, Греції та Угорщини. Угорський союз праці - рух, що захищає права трудового населення Угорщини, має численних прихильників по всій країні. Угорський союз праці – рух, що захищає права трудового населення Угорщини, має численних прихильників по всій країні.
Організація захисників навколишнього середовища – організація, яка охороняє природу від втручання людей, закликає населення піклуватися про неї. Найбільші профспілкові об’єднання: Федерація угорських профспілок (охоплює 1300000 чол.), Форум співробітництва профспілок (об’єднує близько 800 тис. службовців, зайнятих у бюджетній сфері), Союз автономних профспілок (налічує близько 300 тис. членів, переважно робітників), Ліга профспілок (представляє інтереси 60 тис. представників інтелігенції,об’єднаних в 122 профспілки).