- •Міністерство освіти і науки України Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету
- •Концептуальні
- •Isbn 978-966-2096-26-2 © Герасимчук т.Ф., Киридон а.М.,
- •Тема 1. Теоретичне розуміння суті та предметного поля
- •Тема 2. Система міжнародних відносин,
- •Розділ і. Теорія політичної влади Тема 1. Політика і політична влада: сутність, форми та роль у функціонуванні суспільства
- •1. Політика та її сутнісна характеристика
- •2. Поняття й особливості політичної влади
- •З точки зору теорії політики нас цікавить соціальна і політологічна суть влади. У науковій літературі існує шість типів визначення влади:
- •3. Класифікація політичної влади
- •4. Політична еліта та політична влада
- •5. Політичне лідерство: теорія, сутність, типологія, функції
- •6. Політична опозиція
- •7. Змі в політиці: політичний вплив та політичне маніпулювання
- •Тема 2. Політична влада і політичні процеси в сучасному світі
- •1. Ефективність політичної влади та її основні фактори
- •2. Суть і структура політичного процесу
- •3. Політична стабільність і конфлікти
- •Концептуальні висновки до розділу і
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Тематика практичних занять
- •Тематика курсових (кваліфікаційних) робіт
- •Література
- •Тема 1. Поняття і структура політичної системи
- •2. Структура та організація політичної системи
- •3. Функції політичної системи
- •Тема 2. Основні типології політичних систем
- •1. Загальні підходи та характеристики типології політичних систем
- •2. Формаційні політичні системи
- •3. Режимні політичні системи
- •4. Функціональні (модельні) політичні системи
- •5. Партійні політичні системи
- •6. Виборчі політичні системи
- •7. Ідеологічні політичні системи
- •8. Інтеграційні (цивілізаційні) політичні системи
- •Тема 3. Держава в політичній системі суспільства
- •1. Походження і сутність держави
- •2. Функції держави та структура державної влади
- •3. Формотворчі чинники держави
- •Концептуальні висновки до розділу іі
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Тематика практичних занять
- •Тематика курсових (кваліфікаційних) робіт
- •Література
- •Розділ ііі. Теорія міжнародних відносин
- •Тема 1. Теоретичне розуміння суті та предметного поля політології міжнародних відносин
- •1. Політологія міжнародних відносин: суть понять “міжнародні відносини”, “міжнародна політика”, “зовнішня політика”
- •2.Основні закономірності та тенденції розвитку світової політики
- •3. Національний інтерес як головне спрямування зовнішньої політики
- •4. Основні методи політології міжнародних відносин
- •Тема 2. Система міжнародних відносин, її структура і середовище
- •1. Системний підхід до аналізу міжнародних відносин
- •2. Типи, структура, закони функціонування і трансформації міжнародних систем
- •3. Поняття, різновиди й основні компоненти середовища міжнародних відносин
- •4. Соціальне середовище глобальної системи міжнародних відносин
- •5. Позасоціальне міжнародне середовище. Роль геополітики в політології міжнародних відносин
- •6. Міжнародна система і міжнародний порядок. Особливості світопорядку в сучасних умовах
- •Тема 3. Проблема правового регулювання і дії моральних норм у міжнародних відносинах
- •1. Міжнародне право як юридична база системи міжнародних відносин. Принципи міжнародного права
- •2. Основні моральні імперативи і норми у міжнародних відносинах
- •3. Особливості взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах
- •Тема 4. Теоретико-концептуальні основи міжнародних відносин
- •Концептуальні висновки до розділу ііі
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Тематика практичних занять
- •Тематика курсових (кваліфікаційних) робіт
- •Література
- •Розділ IV. Теоретико-політологічний аналіз сучасної української держави
- •Тема 1. Конституційні засади та основні етапи становлення української державності
- •В сучасних умовах
- •Тема 2. Особливості політичної системи України
- •Тема 3. Політична еліта України
- •Тема 4. Політичне лідерство в Україні
- •Тема 5. Політична опозиція в Україні
- •Тема 6. Специфіка функціонування змі в українському суспільстві
- •Тема 7. Зовнішня політика України в контексті її національних інтересів
- •Концептуальні висновки до розділу іv
- •Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
- •Диспут. Еліта – Лідери – Опозиція – змі в Україні
- •Круглий стіл. Україна в сучасному світовому співтоваристві
- •Тематика курсових (кваліфікаційних) робіт
- •Література
- •Термінологічний словник
- •Концептуальні основи теорії політики
- •33022, М. Рівне, пр-т Кн.. Романа 9/24; тел.: (0362)24-45-09.
- •33028, М. Рівне, вул. Толстого, 3; тел. (0362)22-41-20.
3. Особливості взаємодії права і моралі у міжнародних відносинах
Міжнародне право завжди перебувало у взаємодії та діалектичній єдності з нормами міжнародної моралі. Це обумовлювалося, зокрема, їх нормативно-ціннісною природою: і право, і мораль - це обов’язкові правила поведінки, які набувають роль юридичного або морального обов’язку і відповідальності за його порушення, відображають існуючий рівень розвитку міжнародної системи, людської цивілізації в цілому. Нові тенденції морального характеру знаходять відображення в сучасному міжнародному праві, тут особливо показові три моменти, на які звертає увагу французький юрист Б. Жак’є (див.: Жакье Б. Международные отношения. Т.ІІ. – Нижний Новгород, 1997. – С. 17 – 18):
- еволюція у поглядах на відмову від визнання держав, створених на нелигітимній основі, а також анексій або їх спроб, які здійснюються з порушенням норм міжнародного права;
- перегляд принципу конституційної самостійності держав у зв’язку з тим, що деякі підходи до організації політичного і соціального життя є в наш час недопустимими і відкидаються міжнародним співтовариством. Звідси зрозумілі труднощі, з якими, наприклад, зіткнулася на міжнародній арені ПАР у зв’язку з проведенням там до кінця 80-х рр. політики апартеїду або Югославія з причини політики порушення прав людини, яку проводив режим С. Мілошевича;
- все більший розмах, якого набуває надання міжнародної гуманітарної допомоги. Як логічну кульмінацію цього процесу можна розглядати право втручання з гуманною метою. Саме в цьому напрямі проглядаються контури інституційної системи, побудова якої може завершитися створенням нової, наддержавної влади.
З метою забезпечення юридичної та моральної цілісності міжнародне співтовариство має щонайменше три правові яруси.
Перший – “м’яке право” – система правових норм, яка поступово складається на основі численних резолюцій ООН, її органів, спеціалізованих закладів і цілої низки регіональних організацій. Ці норми позбавлені будь-якого відтінку примусовості. Як приклад, можна назвати Хартію прав та економічних зобов’язань держав (1974 p.), резолюцію ГА ООН про визначення агресії (1974 p.), Манільську декларацію 1982 p. про мирне врегулювання міжнародних протиріч.
Другий – “жорстке право” – система правових норм англо-американців. Яскравими прикладами її застосування стали події навколо Іраку та в районі Перської затоки в 1990 – 1991 pp. і в Югославії навесні 1999 p.
Третій – “загальне міжнародне право” – система правових норм, які займають провідне місце у правових системах держав і не залежать від волі останніх, тобто норм, які мають повністю обов’язковий характер і не допускають жодних відхилень. Загальне міжнародне право закладає фундамент світового правопорядку, що повинно сприяти перетворенню світового співтовариства, заснованого на принципах міждержавності (інтеретатизму), у справжнє співтовариство націй, яке домінуватиме над державами в інтересах людини.
Разом з тим моральна і правова єдність не означає тотожності міжнародного права та міжнародної моралі. Відмінності між ними можна звести до трьох наступних положень. По-перше, правові норми носять фіксований характер і записані у відповідних статутах, угодах, міжнародних договорах, що пов’язано з інституційним характером міжнародного права (воно тісно пов’язано з державними інституціями та міжурядовими організаціями). У механізмі ж морального регулювання відсутній елемент інституціоналізму. По-друге, міжнародна мораль і міжнародне право відрізняються за сферами своєї дії: моральні норми носять всеохоплюючий характер, а право має в кожний конкретний момент обмежену сферу застосування. По-третє, міжнародне право і міжнародна мораль розрізняються за можливостями регулювання системи міжнародних відносин. Це означає, що правове регулювання передбачає насамперед застосування засобів примусу (суд, санкції, розрив дипломатичних відносин), а моральне регулювання – застосування світової громадської думки.
Однак в цілому відмінності між міжнародно-правовими і моральними нормами не заперечують їх єдності та взаємодії як регуляторів системи міжнародних відносин, у т.ч. з метою подолання конфліктів і налагодження співробітництва міжнародних акторів різних рівнів.