- •3. Формування політ. Свідомості укр-ців в системі сусп-політ. Росії і Авст-Уг (др. Пол. Хіх-поч. Хх ст.).
- •4. Суспільно-політична та національна проблематика в програмах політичних партій підавстрійської України.
- •5. Суспільно-політичні та національні питання в програмах загальноросійських політичних партій.
- •6. Політичні партії східної України та їх підходи до суспільно-політичної і національної проблематики.
- •7. Україна і революція 1905-07рр.
- •8. Діяльність українських парламентських громад в і-ї та іі-ї Державних думах Росії.
- •9 Українські депутати у Віденському парламенті, Галицькому сеймі та Буковинському ландтазі. Виборча реформа 1907 р.
- •10. Розвиток національної освіти, науки і культури у підавстрійській Україні у 1890-х – 1913 рр.
- •11. Розвиток науки та освіти на українських землях у складі Російської імперії в др. Пол. Хіх – початку хх ст.
- •12. Українська культура і духовне життя на початку хх ст.
- •13. Ліберальна і демократична інтелігенція в українському національному русі на початку хх ст.
- •14. Робітничий і соціал-демократичний рух в Україні наприкінці хіх – початку хх ст.
- •15.Національна політика самодержавства в Україні (1907-1914 рр.). Справа Бейліса.
- •16. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •17. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •18 Ставлення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •19. Створення та бойовий шлях корпусу усс.
- •20. Соціально-економічне становище українських територій у роки Першої світової війни.
- •21. Суспільно-політичні сили та інститути влади Наддніпрянської України в період революції 1917-1920 рр.
- •22. Політичні процеси в Надніпрянській Україні у 1917 p.: діяльність партій та організацій, вибори до органів самоуправління, створення рад.
- •23. Стосунки Української Центральної Ради з Тимчасовим урядом.
- •31. Робітничо-селянський Союзний договір між усрр і рсфрр. Укладення урср Союзного договору 31 грудня 1922 p., становлення союзних інституцій в Україні
- •32. Особливості соціально-економічної політики в усрр у 1922-1928 рр.
- •33. Партійно-політична система Радянської України та її трансформація у командно-адміністративний апарат.
- •34. Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •35. Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр(урср) 1929 і 1937 рр.
- •36. Соціальні наслідки політики індустріалізації та колективізації в усрр.
- •37. Сталінські репресивні заходи та їх наслідки для українського суспільства.
- •38. Центри української еміграції в Польщі, Чехословаччині й Румунії.
- •39. Діяльність української політичної й військової еміграції. Її вплив на міждержавні відносини в 1910-1930-ті рр.
- •40. Суспільно-політичне життя на західноукраїнських територіях у 1920-ті рр. Політика пацифікації ю. Пілсудського в Східній Галичині.
- •41.Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр.
- •42. Особливості функціонування націоналістичних організацій на західноукраїнських землях.
- •43. Комуністичний рух на західноукраїнських землях.
- •44. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1939 р.
- •45. Конституційний устрій Польщі, Чехословаччини(чср) і Румунії та його значення для умов розвитку українського суспільного руху.
- •47. Діяльність українських національних партій в усрр на початку 1920-х рр. І національних секцій в структурі кп(б)у.
- •48. Центри укр. Еміграції в Європі, їх політична, культурна, просвітницька діяльність.
- •49. Санація - назва політичного табору, що утримував владу в Польщі у 1926-1939.
- •52. Українське питання в міжнародних відносинах напередодні 2- світової війни
- •53. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •54. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •55Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.)
- •56. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни.
- •58. Україна в умовах нацистської окупації.
- •59. Всенародна боротьба проти німецько-фашистських окупантів на території України під час Великої Вітчизняної війни.
- •60. Партизанський і підпільний рух на території України під час Другої світової війни.
- •61. Внесок українського народу у становлення радянського тилу в роки Великої вітчизняної війни.
- •63. Основні бойові дії в Україні протягом 1941-1944 рр.
- •64. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •65. Визволення України від фашистських загарбників і завершення об’єднання її земель.
- •68.Повоєнна вiдбудова та соцiально-полiтичний розвиток
- •69.Причини та наслідки голодомору 1946-47 рр.
- •70. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру.
- •72. Об’єднання українських земель після закінчення Другої світової війни.
- •74. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •75. Реабілітаційні процеси в період розгортання десталінізації(1953-1964 рр.), їх періодизація та характер.
- •76. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації.
- •77. Стан економіки у другій половині 60-х – на початку 80-х років та назрівання економічної кризи.
- •78. Культурне життя в Україні (1953-1964рр.).
- •79.Посилення системноi кризи тоталiтарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
- •80. Етносоцiальнi процеси в урср у перiод загострення кризи радянської системи.
- •81. Полiтична опозицiя другої пол. 60-х — сер. 80-х рр.: програмнi та органiзацiйнi засади.
- •82. Політика русифікації України в 60-х – 80-х роках. Наслідки цього процесу для української нації.
- •83. Концепцiя «перебудови» в срср I Украiна.
- •84. Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови».
- •85. Розгортання руху за національне відродження України(1985-1991рр.)
- •86. Становлення багатопартiйної системи в Українi. Класифiкацiя новостворених полiтичних партiй. Характер багатопартiйностi.
- •87. Формування передумов незалежностi України: 1985-1991 рр.
- •88. Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 80-х років. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •89. Початок релігійного відродження в період становлення незалежної України.
- •90. Спроби реформація Компартії України. Демплатформа.
- •91. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991р., його вплив на процес державотворення в Україні.
- •92. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
- •93. Об’єктивні та суб’єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України.
- •94. Тенденції трансформаційних змін економіки України за президентство л.Кучми: від здобутків до прорахунків.
- •95. Проблеми економічного та соціального розвитку сучасної України: перспективи та шляхи розв’язання.
- •96. Формування інститутів державної влади України після проголошення незалежності.
- •97. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •98. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади.
- •101. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •103. Декларація напрямів і принципів зовнішньої політики України після проголошення незалежності. Проблема зовнішньополітичних пріоритетів на етапі 1990-х – поч. 2000-х.
- •104. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.
- •105. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.
- •106. Світові інтеграційні процеси і Україна. Проблема входження України до європейських та трансатлантичних структур.
- •107. Україна і єс: проблеми та перспективи інтеграції.
- •108. Співробітництво України з нато: перспективи і можливі форми реалізації.
- •109. Українсько-російські відносини, їх стан та тенденції розвитку.
- •110. Обрання і діяльність першого президента України.
- •111. Прийняття Конституції України, її значення.
- •113 Політична боротьба в Україні під час президентських виборів восени 2004 р. Обрання в.Ющенка президентом України (грудень 2004 р.).
- •115. Співвідношення партійно-політичних блоків у парламенті України за результатами виборів 2007 р. Діяльність уряду на чолі з прем’єр-міністром ю.Тимошенко.
- •116. Саміт нато в Бухаресті (квітень 2008 р.) та його рішення щодо приєднання України до Плану дії відносно вступу до нато (пдч).
- •118. Політичні оцінки президентської діяльності в.Ющенка.
- •119. Світова економічна криза 2008-2009 рр., її вплив на внутрішньоекономічну та внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
- •120. Політичні процеси в Україні напередодні та після президентських виборів 2010
83. Концепцiя «перебудови» в срср I Украiна.
Друга половина 80-х – початок 90-х років ХХ століття стали для Радянського Союзу часом пошуків і випробувань.Критичне становище, в якому опинився СРСР у середині 80-х років, диктувало необхідність радикальних перетворень. Поворот у внутрішній і зовнішній політиці почався, коли в березні 1985 р., після смерті К.У.Черненка, Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М.С.Горбачова. На квітневому (1985 р.) Пленумі ЦК КПРС М.С.Горбачов уперше заявив про потребу докорінних змін в економіці і політиці, соціальному і духовному житті. Тому квітень 1985 р. вважається початком перебудови в СРСР, хоч саме поняття “перебудова” з’явилося значно пізніше. Перебудова відкрила дуже складний, дуже протирічний етап в історії нашого суспільства. Це була відповідь на необхідність ліквідувати зроблені раніше помилки і прорахунки, подолати негативні тенденції і явища в розвитку СРСР. Таким чином, глибинні причини перебудови виходили з деформацій, обумовлених пануванням адміністративно-командної системи, історично обмежених форм соціальної організації суспільства. Приступаючи до реформ, керівники КПРС вважали, що достатньо лише виправити окремі негативні риси радянської системи. Офіційна концепція перебудови в загальних рисах сформувалася до 1988 року. Було проголошено курс на здійснення двох взаємопов’язаних завдань: 1) радикальної економічної реформи; 2) демократизації суспільного життя, розширення гласності. Кінцевою метою проголошувалася побудова “гуманного, демократичного соціалізму, який мав поєднати ринок з централізованим плануванням, політичний плюралізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республік зі збереженням єдиної союзної держави. Проте життя показало, що створена КПРС централізована, адміністративно-командна система не піддається реформуванню. Перебудова як “революція згори” не досягла поставлених цілей, натомість, всупереч задуму її ініціаторів, вона стимулювала революційний процес “знизу”, який врешті-решт призвів до знищення тоталітарної системи. Складовою частиною цього процесу стало національно-державне відродження України.
84. Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови».
В період «перебудови» вище партійно-державне керівництво здійснювало деякі кроки в напрямку оздоровлення суспільно-політичного життя, усунення найбільш кричущої несправедливості. Так, почалося звільнення політв’язнів. Характерно, що репресовані за «антирадянську діяльність» в Україні були випущені на волю пізніше. Як правило, вони одержували принизливу пропозицію написати прохання про помилування. Це фактично означало – перекреслити свою минулу діяльність і виправдати поведінку властей. З ініціативи партійних верхів відбувалося оновлення апарату, він очищався від корумпованих елементів і найконсервативніших представників застійних часів. У січні 1987 р. Пленум ЦК КПРС прийняв постанову про перебудову і кадрову політику партії. Рішення пленуму свідчили про те, що причину тяжкого становища суспільства партія вбачала головним чином у суб’єктивних чинниках. Але разом з тим було зроблено крок і до подальшого усвідомлення глибинних причин кризи: з’являється поняття «механізм гальмування».
Під безпосереднім впливом січневого Пленуму ЦК КПРС, рішення якого населення України зустріло з великою надією, стали відбуватися деякі зміни у партійному керівництві республіки. З’являється практика виборів партійних керівників таємним голосуванням з кількох кандидатур, альтернативно.
Почалися спроби демократизації виборчої системи. 12 березня 1987 р. Президія Верховної Ради УРСР прийняла безпрецедентне у радянській історії рішення про проведення, в експериментальному порядку, виборів до місцевих Рад народних депутатів по багатомандатних виборчих округах. Це дало можливість на більш демократичних засадах провести вибори до місцевих Рад. У ході підготовки до виборів на 527,8 тис. депутатських місць було запропоновано понад мільйон кандидатур; на альтернативній основі обрано 275 голів і секретарів виконкомів різних рівнів. У 1987 р. започатковано утвердження виборних засад в управлінні промисловими підприємствами.
У цей період пожвавилася діяльність неформальних організацій, які виникали у різних містах республіки спершу на основі спільних інтересів і потреб (музика, екологія, культурологія, історія, фізичне удосконалення, колекціонування тощо). Згодом значна частина з них політизувалася. Загалом діяльність тодішніх об'єднань характеризували такі особливості: — стихійний процес формування; — розбудова структур «знизу» під впливом народної ініціативи; — об'єднання громадян на основі спільних інтересів та особистих стосунків; — відсутність на початках чіткої регламентації діяльності; — обрання лідера на основі визнання його авторитету та компетентності у відповідній сфері діяльності; — консолідація на основі демократичних засад; — порівняно значний ступінь самостійності та незалежності від державних і політичних структур. Уже в червні 1989 р. в Україні діяло більш як 47 тис. неформальних об'єднань. Найактивнішими були суспільно-політичні, культурно-історичні та екологічні громадські формування, які поклали в основу своєї діяльності розв'язання важливих суспільних питань: утвердження ідей демократизму, формування національної свідомості, висунення альтернативних лідерів, проектів та програм. Найпомітнішими серед них були Товариство української мови ім. Т. Шевченка (ТУМ), історико-просвітнє товариство «Меморіал», екологічне громадське об'єднання «Зелений світ».