- •3. Формування політ. Свідомості укр-ців в системі сусп-політ. Росії і Авст-Уг (др. Пол. Хіх-поч. Хх ст.).
- •4. Суспільно-політична та національна проблематика в програмах політичних партій підавстрійської України.
- •5. Суспільно-політичні та національні питання в програмах загальноросійських політичних партій.
- •6. Політичні партії східної України та їх підходи до суспільно-політичної і національної проблематики.
- •7. Україна і революція 1905-07рр.
- •8. Діяльність українських парламентських громад в і-ї та іі-ї Державних думах Росії.
- •9 Українські депутати у Віденському парламенті, Галицькому сеймі та Буковинському ландтазі. Виборча реформа 1907 р.
- •10. Розвиток національної освіти, науки і культури у підавстрійській Україні у 1890-х – 1913 рр.
- •11. Розвиток науки та освіти на українських землях у складі Російської імперії в др. Пол. Хіх – початку хх ст.
- •12. Українська культура і духовне життя на початку хх ст.
- •13. Ліберальна і демократична інтелігенція в українському національному русі на початку хх ст.
- •14. Робітничий і соціал-демократичний рух в Україні наприкінці хіх – початку хх ст.
- •15.Національна політика самодержавства в Україні (1907-1914 рр.). Справа Бейліса.
- •16. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •17. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •18 Ставлення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •19. Створення та бойовий шлях корпусу усс.
- •20. Соціально-економічне становище українських територій у роки Першої світової війни.
- •21. Суспільно-політичні сили та інститути влади Наддніпрянської України в період революції 1917-1920 рр.
- •22. Політичні процеси в Надніпрянській Україні у 1917 p.: діяльність партій та організацій, вибори до органів самоуправління, створення рад.
- •23. Стосунки Української Центральної Ради з Тимчасовим урядом.
- •31. Робітничо-селянський Союзний договір між усрр і рсфрр. Укладення урср Союзного договору 31 грудня 1922 p., становлення союзних інституцій в Україні
- •32. Особливості соціально-економічної політики в усрр у 1922-1928 рр.
- •33. Партійно-політична система Радянської України та її трансформація у командно-адміністративний апарат.
- •34. Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •35. Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр(урср) 1929 і 1937 рр.
- •36. Соціальні наслідки політики індустріалізації та колективізації в усрр.
- •37. Сталінські репресивні заходи та їх наслідки для українського суспільства.
- •38. Центри української еміграції в Польщі, Чехословаччині й Румунії.
- •39. Діяльність української політичної й військової еміграції. Її вплив на міждержавні відносини в 1910-1930-ті рр.
- •40. Суспільно-політичне життя на західноукраїнських територіях у 1920-ті рр. Політика пацифікації ю. Пілсудського в Східній Галичині.
- •41.Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1930-ті рр.
- •42. Особливості функціонування націоналістичних організацій на західноукраїнських землях.
- •43. Комуністичний рух на західноукраїнських землях.
- •44. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1939 р.
- •45. Конституційний устрій Польщі, Чехословаччини(чср) і Румунії та його значення для умов розвитку українського суспільного руху.
- •47. Діяльність українських національних партій в усрр на початку 1920-х рр. І національних секцій в структурі кп(б)у.
- •48. Центри укр. Еміграції в Європі, їх політична, культурна, просвітницька діяльність.
- •49. Санація - назва політичного табору, що утримував владу в Польщі у 1926-1939.
- •52. Українське питання в міжнародних відносинах напередодні 2- світової війни
- •53. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •54. Формування кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •55Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.)
- •56. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни.
- •58. Україна в умовах нацистської окупації.
- •59. Всенародна боротьба проти німецько-фашистських окупантів на території України під час Великої Вітчизняної війни.
- •60. Партизанський і підпільний рух на території України під час Другої світової війни.
- •61. Внесок українського народу у становлення радянського тилу в роки Великої вітчизняної війни.
- •63. Основні бойові дії в Україні протягом 1941-1944 рр.
- •64. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •65. Визволення України від фашистських загарбників і завершення об’єднання її земель.
- •68.Повоєнна вiдбудова та соцiально-полiтичний розвиток
- •69.Причини та наслідки голодомору 1946-47 рр.
- •70. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру.
- •72. Об’єднання українських земель після закінчення Другої світової війни.
- •74. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •75. Реабілітаційні процеси в період розгортання десталінізації(1953-1964 рр.), їх періодизація та характер.
- •76. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації.
- •77. Стан економіки у другій половині 60-х – на початку 80-х років та назрівання економічної кризи.
- •78. Культурне життя в Україні (1953-1964рр.).
- •79.Посилення системноi кризи тоталiтарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
- •80. Етносоцiальнi процеси в урср у перiод загострення кризи радянської системи.
- •81. Полiтична опозицiя другої пол. 60-х — сер. 80-х рр.: програмнi та органiзацiйнi засади.
- •82. Політика русифікації України в 60-х – 80-х роках. Наслідки цього процесу для української нації.
- •83. Концепцiя «перебудови» в срср I Украiна.
- •84. Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови».
- •85. Розгортання руху за національне відродження України(1985-1991рр.)
- •86. Становлення багатопартiйної системи в Українi. Класифiкацiя новостворених полiтичних партiй. Характер багатопартiйностi.
- •87. Формування передумов незалежностi України: 1985-1991 рр.
- •88. Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 80-х років. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •89. Початок релігійного відродження в період становлення незалежної України.
- •90. Спроби реформація Компартії України. Демплатформа.
- •91. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 1991р., його вплив на процес державотворення в Україні.
- •92. Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
- •93. Об’єктивні та суб’єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України.
- •94. Тенденції трансформаційних змін економіки України за президентство л.Кучми: від здобутків до прорахунків.
- •95. Проблеми економічного та соціального розвитку сучасної України: перспективи та шляхи розв’язання.
- •96. Формування інститутів державної влади України після проголошення незалежності.
- •97. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •98. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади.
- •101. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •103. Декларація напрямів і принципів зовнішньої політики України після проголошення незалежності. Проблема зовнішньополітичних пріоритетів на етапі 1990-х – поч. 2000-х.
- •104. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.
- •105. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.
- •106. Світові інтеграційні процеси і Україна. Проблема входження України до європейських та трансатлантичних структур.
- •107. Україна і єс: проблеми та перспективи інтеграції.
- •108. Співробітництво України з нато: перспективи і можливі форми реалізації.
- •109. Українсько-російські відносини, їх стан та тенденції розвитку.
- •110. Обрання і діяльність першого президента України.
- •111. Прийняття Конституції України, її значення.
- •113 Політична боротьба в Україні під час президентських виборів восени 2004 р. Обрання в.Ющенка президентом України (грудень 2004 р.).
- •115. Співвідношення партійно-політичних блоків у парламенті України за результатами виборів 2007 р. Діяльність уряду на чолі з прем’єр-міністром ю.Тимошенко.
- •116. Саміт нато в Бухаресті (квітень 2008 р.) та його рішення щодо приєднання України до Плану дії відносно вступу до нато (пдч).
- •118. Політичні оцінки президентської діяльності в.Ющенка.
- •119. Світова економічна криза 2008-2009 рр., її вплив на внутрішньоекономічну та внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
- •120. Політичні процеси в Україні напередодні та після президентських виборів 2010
55Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.)
Після приєднання західноукраїнських земель до СРСР почалася їх активна радянізація – здійснення перетворень відповідно до радянського зразка.
Перетворення носили суперечливий характер.
Деякі заходи радянської влади отримали позитивну оцінку українського населення:
- експропріація маєтків польських землевласників з перерозподілом землі між селянами;
- українізація системи народної освіти, заходи з ліквідації неписьменності;
- запровадження безкоштовного медичного обслуговування;
- створення система соціального забезпечення.
Але, поряд із цім:
- радянська влади принесла жорстокий репресивний режим: були розгромлені всі політичні партії і громадські організації, у т.ч. «Просвіта», «Рідна школа», Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка. Арешту підлягали власники підприємств і банків, керівники кооперативів, великі, а часто і середні, землевласники, уніатське духовенство, службовці старого держапарату, офіцерській склад польської армії. У квітні-травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше - під Харковом і в інших місцях було розстріляно понад 15 тис. польських офіцерів. Упродовж 1939-40 рр. численність репресованих скала понад 10% населення Західної України;
- розпочалася примусова колективізація селян, націоналізація промисловості і банків;
- «радянізація» західноукраїнських територій супроводжувалася утвердженням тотального режиму, механічним перенесенням сюди всього комплексу «казармового» соціалізму (управлінських структур, господарського механізму тощо), що робилося без урахування реальних потреб і можливостей тогочасного суспільства;
- новостворені владні структури зовсім не залежали від волі населення, а були лише придатком компартійних органів. На всі важливі посади перших керівників позначалися працівники, що прибули за направлення ЦК КП(б)У та наркоматів;
- великий утиск зазнало релігійне життя. Усі церковні заклади підлягали ліквідації, а їхнє майно – конфіскації. Уже восени 1939 р. припинили свою діяльність Богословська академія у Львові, Львівська, Перемишльська, Станіславська єпархіальні духовні семінарії, Богословське наукове товариство, припинилося видання релігійної літератури.
56. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни.
1940-1941 рр Гітлер підкорив майже всю Західну Європу і, згідно з «планом Барбароса», розробленим у грудні 1940 р, почав інтенсивну підготовку до війни проти СРСР. У перший половині 1941 р була призначена і дата нападу. Достовірна і незаперечлива інформація про плани Гітлера через розвідників і дипломатів поступала до Сталіна. Але, замість відповідних заходів по приведенню збройних сил у бойову готовність радянське керівництво засуджувало «чутки» про напад Німеччини як безпідставні, запевняло в міцності та непорушливості радянсько-німецкого договору.
22 червня 1941 р гітлерівська Німеччина напала на СРСР. Початок війни виявився несподіваним для командування Червоної армії, населення країни, що привело до трагічних наслідків.
Згідно «плана Барбароса» німецька армія наступала у 3-х головних напрямках: північному (Прибалтика з виходом на Ленінград), центральному (Білорусія з виходом на Москву) і південному (Україна). Наступ на Україну здійснювала група німецьких армій «Південь». Для оборони України були створені Південно-Західний та Південний фронти.
З 23 по 29 червня в районі Луцьк-Рівне-Броди тривала найбільша танкова битва початкового етапу війни. Війська Південно-Західного фронту змушені були відступити, залишивши Західну Україну.
До середини червня фронт наступу гітлерівських військ досяг 3000 км, глибина вторгнення на головних напрямках – 400-600 км.
За перші 3 тижні війни Червона армія втратила 850 тис. чоловік (у 10 раз більше, ніж Німеччина), 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків. Із 170 дивізій діючої армії на радянсько-німецькому фронті боєздатність зберегли лише 70.
Основними причинами поразок Червоної армії на початку війни були: 1) раптовість нападу (наслідок прорахунків радянського керівництва в оцінці воєнно-політичної ситуації); 2) матеріальна непідготовленість до війни, незавершеність процесу переозброєння СРСР; 3) розпорошення сил Червоної армії на кордонах, масові репресії наприкінці 30-х років проти командирських кадрів.
57. Причини, характер та цілі Великої Вітчизняної війни. Передумови Другої Світової війни безпосереднім чином виникають з так званої Версальсько-Вашингтонської системи-розстановки сил, що склалися після Першої Світової війни. Головні переможці (Франція, Велика Британія, США) виявилися нездатні зробити нову систему світо устрою стійкою – переможені були максимально принижені, два ключових держави-противника (Австро-Угорщина і Туреччина) розчленовані. Німеччина була позбавлена можливості повноцінно брати участь у міжнародних справах, обмежена у можливості створити повноцінні збройні сили і обкладена контрибуцією, але при цьому не була розділена.
У країнах-переможницях спостерігався роздріб, який пояснювався в тому числі складністю ситуації, в якій вони опинилися. Італійський прєм’єр-міністр Вітторіо Орландо демонстративно покинув Версальську конференцію. Конгрес США відмовився розглядати угоду про створення Лігі Нації – нового міжнародного органу, який повинен був розрішувати міжнародні суперечки.
При цьому перед переможцями встало складне двояке завдання – ліквідувати загрозу з боку Німеччини і нову небезпеку – поширення комунізму в СРСР. Вихід був знайдений у створенні буферних держав – були узаконені відбувшиєся в 1918р розпад Австро-Угорщини, незалежність Угорщини, проголошення ніколи раніше не існуючої Чехословаччини. Було визнано відтворення неіснуючої з 18ст Польщі (незалежність якої, за іронією долі, була формально проголошена ще у 1916р німецькими окупантами), їй були передані деякі східнонімецькі землі та виділено “коридор” до Балтійського моря. Були визнані відокремившиєся від Росії прибалтійські держави. Але при цьому литовський Віленський край опинився у складі Польщі, а німецька Клайпедська область, навпаки відійшла до Литви. Румунії була передана Трансільванія – регіон, населений переважно угорцями. Ще один угорський регіон – Воєводіна – опинився у складі створеного Королівства сербів, хорватів і словенців – майбутньої Югославії.
Таким чином, було створено постійне джерело напругу для Німеччини на сході й більшовистською Росією на заході. Росія була виключена з Версальського процесу. Російські більшовики декларували необхідність Світової революції та зверження буржуазних правительств у всьому світі й були недоговороспроможні, а білі під час конференції терпіли поразку від червоних й сильно залежали від іноземної допомоги. Не представляя собою чіткого суб’єкта. Турція була лишена території преділами Малої Азії та Санджака, під час Версальської конференції майже не лишилася державності. Майже не всі країни Східної Європи мають друг на друга претензії. За “кордонами” конференції залишилася ситуація в Азії – японські притезання на управління майже розпавшимся і впавшим у хаос до того часу Китаєм.
Характер.Після нападу Німеччини на СРСР в офіційній пропаганді СРСР одразу ж відбувся кардинальний перегляд характеру Другої Світової війни. Війна Радянського Союзу характеризувалася як Вітчизняна визвольна війна проти фашистських поневолювачів, яка неминуче «ззільється з боротьбою народів Європи і Америки за їх незалежність за їх демократичні свободи».
Цілі. Відповідно з визвольними цілями і справедливим характером Великої Вітчизняної війни радянського народу і його Збройними Силами довелося вирішувати виключно відповідальні завдання:
- відобразити(отразить) віроломне збройне нашестя головною ударною силою світового імперіалізму на СРСР, захистити, зберегти і зміцнити Радянський Союз – першу в світі державу робітників і селян.
- розгромити вторгнення на територію нашої країни військ гітлерівської Німеччини та її сателітів, звільнити тимчасово окуповану фашистськими загарбниками території СРСР
- допомогти народам Європи визволитися від фашистського рабства, ліквідувати так званий “фашистський новий порядок”, сприяти іншим країнам і народам у відновленні їх національної незалежності, врятувати світову цивілізацію від фашистських агресорів.