Тема 15. Джерела трудового права

Поняття джерел трудового права України, форми їх вираження. Класифікація джерел трудового права, їх особливості.

Історія розвитку законодавства про працю.

Єдність і диференціація в правовому регулюванні трудових відносин. Загальне і спеціальне трудове законодавство.

Конституція України як основне джерело трудового права.

Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти, що регулюють трудові відносини працюючих.

Підзаконні нормативно-правові акти як джерела норм трудового права.

Акти соціального партнерства: генеральна, галузеві та регіональні угоди, колективні договори підприємств, установ та організацій.

Локальні нормативно-правові акти: поняття, види, особливості. Роль професійних спілок і трудових колективів у галузі правового регулювання праці.

Значення рішень Конституційного Суду України та керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України для однакового застосування усіма підприємствами, установами, організаціями та судовими органами чинного законодавства про працю.

Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за категоріями працівників.

Основні напрями реформування трудового законодавства. Загальна характеристика проекту Трудового кодексу України.

Міжнародно-правові акти про працю як джерела трудового права. Проблема гармонізації трудового законодавства України з міжнародним правом.

Тема 16. Правовідносини у сфері трудового права та їх суб’єкти

Поняття трудових правових відносин та їх види. Умови виникнення правових відносин: трудова праводієздатність суб’єктів, наявність правової норми, здійснення юридичного факту, з яким закон пов’язує виникнення, зміну й припинення правових відносин.

Індивідуальні трудові правовідносини та їх склад: правовідносини щодо укладання, зміни та припинення трудового договору; щодо професійної орієнтації і професійного добору кадрів; щодо нормування та оплати праці; щодо робочого часу; щодо часу відпочинку; щодо охорони праці та здоров’я на виробництві; щодо забезпечення дисципліни праці; щодо оцінки результатів праці та атестації працівників; щодо професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації працівників; щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників; щодо матеріальної відповідальності сторін трудового договору.

Суб’єкти індивідуальних трудових правовідносин: працівники і роботодавці, їх види та правовий статус. Підстави виникнення трудових правовідносин: трудовий договір, контракт, вибори на посаду, адміністративний акт і призначення на посаду, розподіл молодих спеціалістів і молодих робітників після закінчення ними відповідних навчальних закладів. Правовий статус суб’єктів, його види і зміст: трудова правосуб’єктність, суб’єктивні права і юридичні обов’язки, гарантії прав і обов’язків, відповідальність суб’єктів трудового права.

Індивідуальне трудове право, проблеми його реформування в умовах становлення ринкових відносин. Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні індивідуальних трудових відносин.

Поняття і особливості колективних трудових правовідносин, їх співвідношення з індивідуальними трудовими правовідносинами. Види колективних трудових правовідносин: щодо утворення й діяльності профспілок або інших осіб у якості представників інтересів трудових колективів найманих працівників у соціально-трудових правовідносинах; щодо утворення та діяльності організацій роботодавців у якості представників інтересів роботодавців у соціально-трудових відносинах; щодо укладання й виконання колективних договорів, колективних угод на галузевому, регіональному та національному рівнях; щодо колективних переговорів; щодо діяльності профспілок з приводу застосування трудового законодавства; щодо участі трудових колективів в управлінні організаціями; щодо досудового розв’язання індивідуальних і колективних трудових спорів.

Соціальне партнерство як загальносоціальна й правова категорія. Історія виникнення й розвитку соціального партнерства: зарубіжний досвід. Соціальне партнерство в Україні: поняття і загальна характеристика. Акти соціального партнерства, їхня юридична природа та зміст. Генеральна угода – основний акт соціального партнерства в Україні.

Суб’єкти колективних трудових правовідносин: загальна характеристика. Трудовий колектив як суб’єкт трудового права. Механізм здійснення повноважень і самоврядування трудового колективу. Органи трудового колективу: порядок створення, повноваження. Розмежування прав трудових колективів і первинних профспілкових організацій на підприємствах, установах, організаціях.

Конституційне право громадян на об’єднання у профспілки. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Поняття «професійна спілка», «первинна профспілкова організація», «профспілковий орган», «профспілковий представник». Порядок утворення профспілок.

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин. Повноваження виборного органу профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації. Представницька й захисна функція профспілок. Повноваження профспілок, їхніх об’єднань на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод. Здійснення профспілками громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Інші повноваження профспілок. Участь профспілок у встановленні умов праці та застосуванні норм трудового права, в управлінні державним соціальним страхуванням. Гарантії прав профспілок. Гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів. Відповідальність профспілок.

Право роботодавців на свободу об’єднання: міжнародні стандарти і законодавство України.

Правовий статус організацій підприємців у соціально-трудовій сфері. Порядок створення та припинення діяльності організацій роботодавців та їхніх об’єднань. Повноваження організацій роботодавців та їх об’єднань. Взаємовідносини організацій роботодавців та їх об’єднань з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об’єднаннями та іншими організаціями найманих працівників.

Відповідальність за порушення законодавства про організації роботодавців та їх об’єднань.