Тема 3. Державна служба в Україні. Державні службовці як суб’єкти адміністративного права України

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які обнімають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (ст. 1 закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 p.).

Основними принципами державної служби є: служіння народу України; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; пріоритет прав людини і громадянина; професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі; персональна відповідальність за виконання службових обов’язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій та об’єднань громадян.

Державний службовець – це особа, яка займає певну посаду в державних органах, здійснює на професійній основі діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, наділена відповідними службовими повноваженнями і одержує за це заробітну плату за рахунок державних коштів.

Посада – це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників^-держорганів та їх апарату, інші держслужбовці, на яких законом покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Представники влади – це ті державні службовці, які мають право ставити владні вимоги, давати вказівки, робити приписи та застосувати заходи впливу щодо органів та осіб, які не пов’язані з ними службовими відносинами і не знаходяться в їх підпорядкуванні – тобто щодо так званих «третіх осіб».

Чинне законодавство передбачає класифікацію посад держслужбовці в, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Встановлюється сім категорій посад держслужбовців, у межах яких присвоюється п’ятнадцять рангів держслужбовців (у межах кожної категорії – три ранги).

Під проходженням державної служби розуміється сукупність юридичніх фактів, пов’язаних з виникненням, зміною та припиненням службових відносин, а саме з прийняттям на держслужбу, службовою кар’єрою та її припиненням.

Прийняття на державну службу та заміщення посад здійснюється різними способами, зокрема шляхом призначення, за контрактом, шляхом конкурсного відбору, обрання, самостійного добору і власного волевиявлення та ін.

Законом встановлені певні обмеження щодо прийняття на держслужбу. Не можуть бути обраними чи призначеними на посаду особи, які:

• визнані у встановленому порядку недієздатними;

• мають судимість, що є несумісною із заняттям посади;

• у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підлеглі або підпорядковані своїм близьким родичам чи своякам;

• в інших випадках, встановлених законодавством.

Законом встановлені певні обмеження щодо проходження держслужби.

Службова кар’єра закінчується припиненням державної служби. Крім загальних підстав, передбачених КЗпП, державна служба припиняється в разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу;

2) недотримання вимог пов’язаних із проходженням державної служби;

3) досягнення державним службовцем граничного віку;

4) відставки держслужбовців 1-ї або 2-ї категорії посад;

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на службі;

6) відмови держслужбовця від прийняття Присяги або її порушення;

7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів.

Для здійснення єдиної державної політики та функціонального управління державною службою створено Головне управління державної служби України, як ЦОВВ зі спецстатусом.

Лекційне заняття

План

1. Поняття, принципи та види державної служби.

2. Посада і посадова особа. Класифікація посад державних службовців.

3. Проходження державної служби.

Практичне заняття

Питання для обговорення

1. Поняття державної служби, її завдання, принципи та види.

2. Посада і посадова особа. Класифікація посад державних службовців.

3. Права та обов’язки державних службовців.

4. Проходження державної служби.

5. Відповідальність державних службовців.

Глосарій основних термінів і понять (далі Глосарій): державна служба, державний службовець, посада, посадова особа, проходження державної служби, конфлікт інтересів, безпосереднє підпорядкування, неправомірна вигода, корупція, Головне управління державної служби України.

Завдання для самоконтролю знань:

1. Скласти термінологічний словник до теми і підготуватися до понятійного диктанту.

2. Ознайомитися з рекомендованими джерелами і літературою до теми та підготувати опорний конспект питань для обговорення на практичному занятті.

3. Виконати практичні завдання:

3.1. Ознайомитися зі змістом закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року (із змінами внесеними згідно із законами України станом на 2 грудня 2010 року) і, посилаючись на статті цього акта, 1) визначити правовий статус державних службовців державних органів та їх апарату; 2) назвати обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу.

3.2. Ознайомитися зі змістом закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року (із змінами внесеними згідно із законами України станом на 2 грудня 2010 року) і, посилаючись на статті цього акта, 1) провести класифікацію посад державних службовців, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль та місце посади в структурі органу державної влади; 2) назвати обмеження, пов’язані з проходженням державної служби.

4. Виконати тестові завдання і підготуватися до тестового контролю:

1. Підставами для просування державних службовців по службі є:

а) непритягнення до юридичної відповідальності;

б) підвищення кваліфікації;

в) здобуття другої вищої освіти;

г) тимчасове виконання повноважень керівника.

2. Державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, але не менше одного разу на:

а) 3 роки;

б) 5 років;

в) 4 роки;

г) кожного року.

3. Державно-службові відносини не припиняються у випадку:

а) звільнення;

б) відкриття кримінальної справи;

в) відставки;

г) відсторонення від виконання повноважень за посадою.

4. Граничний вік перебування на державній службі становить:

а) 60 років для чоловіків і 55 років для жінок;

б) 50 років для жінок та 60 років для чоловіків;

в) це питання вирішується залежно від категорії посади;

г) законодавством не обмежується та залежить від стану здоров’я.

5. Підставою для відставки державного службовця є:

а) досягнення граничного віку перебування на посаді;

б) принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи;

в) етичні перешкоди для перебування на державній службі;

г) стан здоров’я, що перешкоджає виконанню службових повноважень;

д) державні службовці першої та другої категорій мають право подавати у відставку, не мотивуючи своє рішення.

Теми презентацій, рефератів:

1. Державна політика у сфері державної служби.

2. Правове регулювання державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

3. 3.Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців.

4. Суб’єкти корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією.

5. Служба в органах місцевого самоврядування в Україні.