5.Назвіть методи визначення інфляції.

6.Які концепції визначення першопричин інфляції ви знаєте?

7.Що можна віднести до внутрішніх та зовнішніх причин інфляції?

8.З’ясуйте економічні та соціальні наслідки інфляції.

9.В чому полягає суть антиінфляційної політики держави?

10.Дайте характеристику інфляції попиту та з’ясуйте причини її виникнення.

11.Дайте пояснення інфляційної кривої Філліпса та графічно проілюструйте взаємозв’язок між інфляцією та безробіттям.

12.Дослідіть основні заходи адаптивної політики.

13.Проаналізуйте основні заходи активної антиінфляційної полі-

тики.

14.У чому полягає антиінфляційна політика доходів?

15.Охарактеризуйте інфляційні процеси в Україні в поточному пе-

ріоді.

16.Яку роль відіграють грошові реформи в боротьбі з інфляцією?

17.Розкрийте особливості інфляції в Україні.

Теми рефератів

1.Інфляційні процеси в Україні.

2.Соціальні та економічні наслідки інфляції в Україні.

Література

1.Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Навч. пос.. —

К.: Атіка, 2002. — С. 243—272.

2.Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Макроэкономика: Уч. — К.: О-во

«Знання», КОО, 2004. — С. 131—149.

3.Круш П.В., Тульчинська С. О. Основи макроекономіки: Матеріали для вивчення курсу та підготовки до практичних занять. — К.: Видавництво «Політехніка», 2004. — С. 44—52.

4.Макроекономіка: Навч. пос. / П. Ю. Буряк, Л. Л. Цимбал, У. Д. Балагурак та ін. — Львів: ІНТЕРЕКО, 2001. — С. 116—137.

5.Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник у 2-х ч. / За заг. ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 2001. — С. 252—261.

6.Небова М. І. Теорія макроекономіки: Навч. пос. — Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. — С. 12—36.

7.Панчишин С. Макроекономіка: Навч. пос. — К.: Либідь, 2001. —

С. 329—366.

166

8.Поповенко Н. С., Забарная Э. Н, Маковеев П. С. Макроэкономика:

Уч. пос. — Одесса: ОГПУ, 2001. — С. 128—147.62—94.

9.Радіонова І. Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підруч-

ник. — К.: Таксон, 2004. — С. 140—164.

10.Савченко А. Г. та ін. Макроекономіка: Підручник. — К.: Ли-

бідь, 1999. — С. 68—77.

11.Солоненко К. С. Макроекономіка: Навч. пос. для студентів економічних спец. вищих навч. закладів. — К.: ЦУЛ, 2002. — С. 52—71.

12.Старченко В. Д. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. —

К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. — С. 77—85.

167

ÒÅÌÀ ¹ 10

БЕЗРОБІТТЯ ТА ЗАЙНЯТІСТЬ

1. Поняття зайнятості та безробіття. 2. Причини безробіття.

3.Види безробіття.

4.Закон Артура Оукена.

Поняття зайнятості та безробіття

Досягнення повної зайнятості належить до цілей досягнення макроекономічної стабільності. Безробіття є проявом нестабільності економічного розвитку країни.

Відповідно до міжнародних стандартів, розроблених у 1983 р. Міжнародною організацією праці (МОП), усе населення можна поділити на три категорії.

1.Зайняті — це ті люди, які виконують будь яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день.

2.Безробітні — ті, хто не має роботи, але активно шукає її або чекає, щоб повернутися на попереднє місце роботи. Тобто, людина вважається безробітною, коли вона відповідає трьом критеріям одночасно: не має роботи, робить активні спроби знайти роботу, готова відразу ж приступити до роботи.

Зайняті та безробітні становлять економічно активне населення або робочу силу

3.Економічно пасивне населення — це люди до 16 років, ті,

хто перебувають у спеціалізованих установах (психіатричних диспансерах, лепрозоріях, виправних закладах), а також дорослі, які, потенційно мають можливість працювати, але не працюють і не шукають роботи (навчаються з відривом від виробництва, військові строкової служби, перебувають на пенсії, жінки, які доглядають дитину; мають інвалідність або просто не шукають роботи).

Таким чином, усе населення складається з економічно активного населення (зайнятих та безробітних) та економічно пасивного.

Повна зайнятість економічних ресурсів означає залучення до економічного обігу всіх ресурсів, придатних для виробництва товарів та послуг, включаючи й такий ресурс, як робоча сила.

168

Зайнятість населення — це діяльність працездатного населення країни, спрямована на відтворення ВВП та НД. В Україні працездатне населення — це жінки віком від 16 до 55 років, та чоловіки від 16 до 60 років.

Розрізняють таки основні види зайнятості:

Повна зайнятість — це надання суспільством усьому працездатному населенню можливість займатися суспільно корисною працею, на основі якої відбувається індивідуальне (у межах сім’ї) і колективне (за участю підприємств, держави) задоволення всієї сукупності потреб.

Раціональна зайнятість — ураховує доцільність перерозподілу та використання трудових ресурсів, здійснюється з метою поліпшення статево-вікової зайнятості, залучення до трудової діяльності працездатного населення окремих регіонів.

Ефективна зайнятість — здійснюється відповідно до вимог інтенсивного типу перетворення та критеріїв економічної доцільності й соціальної результативності, зорієнтована на скорочення обсягів ручної, непрестижної та важкої праці.

Економічно активне населення включає: осіб найманої пра-

ці; самостійних робітників; осіб, які тимчасово не працюють з об’єктивних причин; неоплачуваних членів сім’ї у працездатному віці; осіб, які поєднують навчання з працею на умовах неповного робочого дня; учнів та осіб, які проходять профпідготовку.

Економічна активність населення проілюстрована в табл. 10.1. Рівень безробіття визначається відношенням числа безробітних до чисельності робочої сили, позначається буквою и і вимі-

рюється у відсотках:

Рівень зайнятості визначається як частка від ділення числа зайнятих до чисельності населення у віці від 16 років і старших:

Але ці розрахунки приблизні, тому що:

1.Не всі безробітні реєструються на біржі праці;

2.Люди займаються нелегальним бізнесом (наркоторгівля, торгівля зброєю);

3.Існує приховане та сезонне безробіття.

169

Таблиця 10.1

Існують наступні програми, спрямовані на зниження рівня безробіття:

—стимулювання зростання зайнятості та збільшення кількості робочих місць;

—підготовка та перепідготовка робочої сили;

—сприяння найму робочої сили;

—соціальне страхування безробіття.

170

Таблиця 10.1

ЕКОНОМІЧНА АКТИВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

171